Оновлення внутрішнього флоту стане потужним поштовхом і для українського рибальства, і для суднобудівників — Ковалів
Оновлення внутрішнього флоту стане потужним поштовхом і для українського рибальства, і для суднобудівників — Ковалів

В Судновій книзі України зареєстровано 5035 маломірних риболовних суден, що здійснюють промисловий вилов риби в Азово-Чорноморському басейні, а також внутрішніх водоймах України. Про це повідомив Голова Держрибагентства Ярема Ковалів під час відкритого круглого столу із питань розвитку рибопромислового флоту, що відбувся в Держрибагентстві наприкінці березня.

Загальний фізичний знос суден рибопромислового флоту досягає 70%, середній вік становить понад 30 років. Флот вимагає капітального оновлення, саме від його стану залежить ефективність та безпечність промислового рибальства в Україні, кількість та якість виловленої української риби.

«Україна історично має потужний суднобудівний потенціал, у нас є близько 10 великих суднобудівних заводів, ще коло 20 менших суднобудівних підприємств. Їх потужності здатні на 100% забезпечити оновлення українського флоту» ̶ розповів Президент Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» Віктор Лисицький. Присутні на круглому столі представники суднобудівних та риболовецьких компаній підтвердили справедливість цього твердження і назвали головною перепоною для розвитку суднобудівництва відсутність доступного банківського кредитування та державних кредитних програм для оновлення технічних потужностей риболовецького флоту.
Фінансувати такі програми держава могла б за рахунок коштів Спеціального фонду рибного господарства. Необхідні для його створення нормативні акти наразі проходять погодження. Наповнення Фонду можливе за рахунок оплати штрафів за порушення правил рибальства, компенсації за днопоглиблювальні роботи тощо. Як один із можливих варіантів наповнення фонду із наступним цільовим використанням коштів виключно на оновлення внутрішнього флоту, розглядалася приватизація 4-х суден рибопромислового океанічного флоту України. З 2004 р. вони знаходяться у фрахті, виловлена ними риба не продається на українському ринку. З 1997 р. діяльність океанічного флоту супроводжувалася кризовими ситуаціями для держави Україна та не приносила жодного прибутку, 2015 р. вперше за 19 років діяльність флоту принесла Україні 715 тис дол. США.

За словами експерта провідної датської брокерської компанії Atlantic Shipping Івана Ейнінсона-Естурланда, у світовому промисловому рибальстві таке поняття як «океанічний державний флот» практично відсутнє. Флот є приватною власністю, за виключенням КНР та пострадянських країн. Судна типу «Пулковський меридіан», якими володіє Україна не користуються великою популярністю, через агресивну «манеру» промислу їх використання заборонено у більшості зон промислу, окрім Далекого Сходу, Росії та деяких регіонів Африки «Судна останніх часто технічно застарілі, оновлюють тільки їх морозильні потужності, а технічні потужності – ні. Вони не користуються великою популярністю, часто – не модернізовані, так як витрати на заміну двигунів, морозильного обладнання та рибної фабрики можуть перевищувати їх вартість при продажі» ̶ зазначив Івана Ейнінсон-Естурланд. За його оцінками на онові досвіду схожих транзакцій – вартість подібних суден становить близько 1,5 млн дол. США за одиницю або 6 млн за 4 кораблі.

Держрибгентство є оптимістичнішим в оцінках і, спираючись на дохідний метод оцінювання, визначає вартістю 4-х суден 16 мільйонів доларів США. Проте називає таку оцінку попередньою і має намір залучити до оцінювання Фонд Держмайна.

Ярема Ковалів зазначив, що у 2017 році судна можуть бути внесені в список для приватизації, доцільність наразі оговорюється з експертами галузі. У 2025 р. термін експлуатації суден добігає кінця і флот перетвориться на металобрухт. «З огляду на вичерпність технічного ресурсу, питання приватизації – на часі. Вона має бути максимально прозорою, щоб ні в кого не було питань. Цільове використання отриманих коштів на оновлення внутрішнього флоту стане потужним поштовхом і для українського рибальства, і для суднобудівників» ̶ зазначив Ковалів.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

25 березня 2016
Держрибагентство звернулося до всіх ОДА із пропозицією про створення оперативних штабів — Ковалів
Оперативні штаби, до яких входять представники громадськості та інспектори рибоохорони, продовжують активну роботу з патрулювання водойм. Про це...
25 березня 2016
Створення спецфонду рибного господарства підтримується експертами та громадськими активістами — Ковалів
Держрибагентство ініціює створення спеціального фонду фінансування рибного господарства, відповідні нормативні акти наразі проходять погодження в КМУ...

Вибір редакції

29 листопада 2021
Іван Чайківський: Нагальним є ухвалення у парламенті закону про торгівлю
Бюджет 2022 року і держпідтримка АПК в сумі 4,6 млрд грн, прийняття закону про об’єднання водокористувачів (ОВК), державне регулювання цін на...
25 листопада 2021
Держпідтримка АПК на 2022 рік
У Мінагрополітики розробили попередній план напрямів держпідтримки для аграрного сектору на 2022 рік. Зважаючи на той факт, що невдовзі Верховна Рада...
23 листопада 2021
Зростання цін на продукти першої необхідності для внутрішнього ринку України: хліб, олія, цукор, яйця, м'ясо, борошно
Протягом 2021 року аналітики та пересічні громадяни помічають зростання вартості низки товарів харчової продукції, виготовлених в Україні. Насамперед...