Державна підтримка має надаватися лише галузям, що експортують продукцію з високою доданою вартістю
Державна підтримка має надаватися лише галузям, що експортують продукцію з високою доданою вартістю

Державі необхідно сконцентруватися лише на програмах підтримки та розвитку промислових галузей, що виробляють товари з високою доданою вартістю, які  конкурентоспроможні на світових ринках. Таку думку висловили експерти-учасники конференції «Нова індустріалізація: виклики, можливості та перспективи для України», котра відбулася 15 грудня 2017 року в Торгово-промисловій палаті України.

Нагадаємо, що раніше було названо ТОП-10 країн, до яких експортується українська продукція.

Близько 2\3 українського експорту припадають на сировинні товари і лише 1\3 складає продукція з певною доданою вартістю.

За даними досліджень експертів Центру підтримки експорту при Українському союзі промисловців та підприємців (УСПП), за результатами 9 місяців 2017 року, експорт сировинних товарів склав  61% (19 млрд дол.),  і лише 39%  (12,2 млрд  дол.) — продукція з певною доданою вартістю. До того ж, згідно з дослідженнями спеціалістів Центру, на цьому тлі відбувається поступове падіння обсягів поставок з України за основними експортними позиціями.

На конференції було оголошено основні причини, які призводять до гальмування та зниження обсягів експорту. На думку віце-президента УСПП, координатора Центру підтримки експорту при УСПП Дениса Краснікова, серед основних негативних факторів — занадто дорогі кредитні ресурси, нестабільність законодавства, стабільно жорсткі валютні обмеження, висока ціна маркетингових заходів за кордоном, відтік кваліфікованих кадрів та робочої сили, негативний  імідж України за кордоном тощо.

На думку експертів Центру, державі необхідно визначитися з переліком товарів, що є конкурентоспроможними на світових ринках, та, сформувавши його, створювати умови для розвитку їхнього виробництва та експорту.

За словами Дениса Краснікова, необхідно задіяти весь інструментарій для вирішення наявних проблем: податкове стимулювання, здешевлення кредитування, дерегуляцію, підтримку в залученні інвестицій, фінансову підтримку участі у виставках за кордоном та інші заходи.

Зокрема, мають бути скасовані норми з індивідуального ліцензування інвестицій у відкриття зарубіжних представництв українських компаній для просування товарів із високою доданою вартістю. Це дозволить проводити більш активну маркетингову політику таких позицій», — зазначає він. 

Експерт наголосив на необхідності пом'якшення вимог законодавства до строків повернення валютної виручки та їх стабільності в часі. На його думку, особливо це стосується експорту обладнання та механізмів.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 вересня 2019
Аграріям перераховано майже 80 млн грн компенсації відсотків за кредитами
Станом на 30 серпня до структурних підрозділів ОДА фактично спрямовано 80,69 млн грн на компенсацію відсотків за залученими кредитами. Зокрема, 78,94...
3 вересня 2019
Рахункова палата звинуватила Мінагрополітики у затримці дотацій аграріям
Рахункова палата провела аудит виконання держбюджету-2019 за перше півріччя і з’ясувала, що органи влади заборгували суб'єктам господарської...
3 вересня 2019
Немає підстави вважати, що МХП отримав дотації незаконно, – Карпенко
«Миронівський хлібопродукт» отримав дотації законно, відповідно до чинного законодавства України. Про це в коментарі...

Вибір редакції

20 серпня 2019
Земельний вакуум — за крок до реформи у влади немає бачення її змісту
На днях я переглянув прямий ефір одного з провідних українських телеканалів, де виступали різні експерти з питань реформи земельних відносин, зокрема...
21 серпня 2019
Олександр Солонтай: «Сире» зняття мораторію стане початком кінця Зеленського
9-те скликання Ради! Чи стане воно ефективним завдяки моноїстичній більшості зелених? Чим займатиметься у ній аграрне лобі? Та чи здетонує земельна...