Розпочалася практична реалізація моніторингу земельних відносин в Україні
Мінагрополітики розпочало роботу з моніторингу землі в Україні

На цьому тижні форма-анкета, в якій об'єднано ключові показники, які характеризують використання землі в Україні, буде надіслана на офіційні пошти Держводагентства, Держстату, Мін'юсту, Держгеокадастру, ДФС і Державної судової адміністрації. Про це повідомляє перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк.

Зокрема, анкета містить запит щодо кількості ділянок, їхніх меж, повноти даних у реєстрах, кількості транзакцій, надходжень від земельного податку, приватизації і судових тяжб за землю — загалом понад 140 параметрів.

Цей документ — основа глобального проекту з моніторингу земельних відносин, який у пілотному форматі за підтримки Світового банку у 2015 році було проведено в Україні, а у серпні 2017 року — закріплено на законодавчому рівні», — вказав Мартинюк.

Протягом місяця анкета буде заповнена даними за вказаними параметрами за період із 2015-го до 2017 року, що дасть можливість у підсумку сформувати базу даних, яка об'єднує майже півтори сотні показників від 6 держвідомств за 562 адміністративно-територіальними одиницями.

Ми зможемо побачити динаміку показників використання земель і як змінився рейтинг земельної цивілізованості регіонів, — стверджує перший заступник міністра. — Відповідно, ми зможемо виявити вузькі місця та потенційні ризики і сконцентрувати зусилля на їхньому виправленні. А відкрита, постійно поновлювана база даних про земельні відносини забезпечить новий рівень прозорості, усвідомленості прийняття рішень на місцевому рівні та чесності перед потенційними інвесторами».

Він також нагадав, що Україна стала першою державою, якій вдалося на законодавчому рівні впровадити систему регулярного моніторингу ключових параметрів земельних ресурсів.

За останні два роки такі проекти намагалися реалізувати 9 країн, які найбільш гостро потребували детінізації земельної сфери: Грузія і Руанда (2014), Хорватія, Індія, Молдова, Перу, Філіппіни, Україна, В'єтнам (усі — 2015).

Безпрецедентно висока політична воля, виявлена під час реалізації проекту в Україні, пояснюється, зокрема, зростаючим значенням АПК для національної економіки, що обумовило необхідність ясно розуміти, що відбувається із земельними ресурсами.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

9 грудня 2019
Роман Лещенко: Мораторій – це найкраща форма розкрадання української землі
Уповноважений президента з земельних питань Роман Лещенко розповів AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв'ю про свої відносини з Володимиром Зеленським...
9 грудня 2019
Діджиталізація у сфері земельних відносин
Чому «оцифровування» неймовірно актуальне для України? Діджиталізація — буквально «оцифровування» — у широкому...
6 грудня 2019
Обіцяли – зробили? Як оцінила агроспільнота перші 100 днів уряду
Агроспільнота оцінила 100 днів роботи нового уряду з розвитку сектору. Для цього AgroPolit.com провів опитування «Відповідають за...