Розпочалася практична реалізація моніторингу земельних відносин в Україні
Мінагрополітики розпочало роботу з моніторингу землі в Україні

На цьому тижні форма-анкета, в якій об'єднано ключові показники, які характеризують використання землі в Україні, буде надіслана на офіційні пошти Держводагентства, Держстату, Мін'юсту, Держгеокадастру, ДФС і Державної судової адміністрації. Про це повідомляє перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк.

Зокрема, анкета містить запит щодо кількості ділянок, їхніх меж, повноти даних у реєстрах, кількості транзакцій, надходжень від земельного податку, приватизації і судових тяжб за землю — загалом понад 140 параметрів.

Цей документ — основа глобального проекту з моніторингу земельних відносин, який у пілотному форматі за підтримки Світового банку у 2015 році було проведено в Україні, а у серпні 2017 року — закріплено на законодавчому рівні», — вказав Мартинюк.

Протягом місяця анкета буде заповнена даними за вказаними параметрами за період із 2015-го до 2017 року, що дасть можливість у підсумку сформувати базу даних, яка об'єднує майже півтори сотні показників від 6 держвідомств за 562 адміністративно-територіальними одиницями.

Ми зможемо побачити динаміку показників використання земель і як змінився рейтинг земельної цивілізованості регіонів, — стверджує перший заступник міністра. — Відповідно, ми зможемо виявити вузькі місця та потенційні ризики і сконцентрувати зусилля на їхньому виправленні. А відкрита, постійно поновлювана база даних про земельні відносини забезпечить новий рівень прозорості, усвідомленості прийняття рішень на місцевому рівні та чесності перед потенційними інвесторами».

Він також нагадав, що Україна стала першою державою, якій вдалося на законодавчому рівні впровадити систему регулярного моніторингу ключових параметрів земельних ресурсів.

За останні два роки такі проекти намагалися реалізувати 9 країн, які найбільш гостро потребували детінізації земельної сфери: Грузія і Руанда (2014), Хорватія, Індія, Молдова, Перу, Філіппіни, Україна, В'єтнам (усі — 2015).

Безпрецедентно висока політична воля, виявлена під час реалізації проекту в Україні, пояснюється, зокрема, зростаючим значенням АПК для національної економіки, що обумовило необхідність ясно розуміти, що відбувається із земельними ресурсами.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Вибір редакції

16 червня 2026
Ринок зернових України 2025-2027 МР: що буде з урожаєм, цінами, експортом та запасами пшениці, ячменю, кукурудзи, ріпаку, сої?
Ринок зернових у новому маркетинговому році: що буде з ціною на пшеницю, ячмінь, кукурудзу, ріпак, сою? Про це читайте у ексклюзивному блозі на...
15 червня 2026
Андрій Мартин: Щоб Земельний банк був не лише інструментом генерації доходу, потрібно гнучкіше підходити до розміру лотів
Державний земельний банк отримав нового – Андрія Видиборця. Колишній директор департаменту фінансового забезпечення та бухобілку-головний...
12 травня 2026
Фермерство можуть ліквідувати – спроба №2: як новий Цивільний кодекс може залишити фермерів поза законом
Проект нового Цивільного кодексу до другого читання слід переписати і повернути в нього юридичне поняття «фермерські господарства», якщо...