В Україні 15 млн га земель деградували
В Україні 15 млн га земель деградували

Земельній реформі має передувати запровадження низки заходів, щоб зберегти якість українських ґрунтів. Таку думку висловив директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» Святослав Балюк у коментарі «Голос України».

Він розвіює 2 міфи про українські ґрунти.

«Перший – площі чорноземів в Україні становлять 20–30% світових запасів. За даними обстеження ґрунтів (1957–1961 рр.), це 26 млн га, а у світі 320 млн га, тобто не 20%, не 30%, а 8–9%», – називає один з них.

Другий – це про винятково високу родючість наших чорноземів.

«Вітчизняні чорноземи, на жаль, поступово стають ґрунтами із середнім рівнем родючості. Досить сказати, що за 130 років після Докучаєва вони втратили майже 20–30% гумусу. Сьогодні в наших ґрунтах вміст поживних елементів удвічі нижчий, ніж у ґрунтах Західної Європи, де ера хімізації землеробства триває вже 150 років. І якщо до цього додати ще й різні види деградації, а ми вважаємо, що в Україні приблизно до 15 млн га деградованих ґрунтів, то маємо приблизно 20 млн грн втрат на рік лише через зниження врожайності й погіршення якості сільськогосподарської продукції, не враховуючи еколого-економічних втрат. При цьому важливо відзначити, що інтенсифікація деградаційних процесів збіглася із земельною реформою, це показник її ефективності», – пояснює науковець.

Він пропонує три заходи, щоб це змінити.
Перше – Рада має підтримати підготовлений спільно з Міністерством аграрної політики України проект закону «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості».

«На жаль, такий унікальний природний ресурс досі не має правового статусу, і ми дуже просимо народних депутатів підтримати цей законопроект», – каже він.

Друге – державна програма охорони ґрунтів.

«Це, напевно, найактуальніша програма для України, на основі якої ми могли б розробити регіональні, обласні та районні програми. Проект такої програми в Національній академії аграрних наук України розроблено, і ми готові його подати на розгляд. Головне – змінити споживацьке ставлення до ґрунтових ресурсів», – продовжує вчений.

Третє – моніторинг інформації про стан ґрунтів он-лайн.

«У нас досі немає єдиної системи моніторингу земель, і ми вважаємо, що моніторинг повинен зафіксувати насамперед початковий стан ґрунту», - відзначив Балюк.

За його словами, створення Державної служби охорони ґрунтів має відбуватися за рахунок об’єднання існуючих служб. Так, США, каже він, 80 років тому її створили, і вона взяла на себе всю повноту відповідальності за стан ґрунтових ресурсів. І останнє.

«На заключному етапі земельної реформи основним її сенсом повинні стати охорона й раціональне використання ґрунтів, відтворення їхньої родючості. Саме це положення є своєрідною національною ідеєю, національною моделлю, тому що від стану ґрунтів залежить розв’язання продовольчої проблеми і здоров’я нації. Ми повинні залишити наступним поколінням ґрунтові ресурси в кращому, а не гіршому стані. Виконання цих умов є підставою для розгляду в майбутньому питання про ринок земель», - підсумував Балюк.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus