Українське борошно виборює місця на світових прилавках
Українське борошно виборює місця на світових прилавках

Українським борошномелам доводиться демпінгувати на світовому ринку. Про це розповів в інтерв'ю propozitsiya.com голова асоціації «Борошномели України» Родіон Рибчинський.

За його словами, світовий ринок торгівлі борошном не є великим – у середньому 15 млн т. Він непогано укомплектований і давно поділений. Тому Україна мусить виборювати позиції з-поміж турків, європейців, постачальників із Ірану та Пакистану. Вітчизняним виробникам доводиться демпінгувати, бути більш лояльними до умов поставок, постоплати, аби закріпитися на ринку і розширювати співробітництво.

Лідером зі споживання українського борошна є КНДР. Напряму туди поставляється лише близько 10% експорту борошна, проте ще близько 20% іде транзитом через Китай. Дуже інтенсивно росте в останні два роки експорт до Анголи, цей напрямок й надалі вважають перспективним. Якщо у 2015-му в цю країну поставлялося лише 2% експорту (7,6 тис. т), то нині – 10% (27 тис. т). Інтенсивно росте експорт у регіон Палестина-Ізраїль – спостерігається декількавідсоткова прибавка обсягів. Також з’явилась нова країна  на експортній карті українського борошна – Сомалі, куди за 2016/17 МР уже поставили близько 20 тис. т.

У 2015-2016 МР було експортовано 346 тис. т борошна. На сьогоднішній момент випереджають плани, включно із березневими відвантаженнями - 296 тис т. Випередження Р. Рибчинський пояснює активізацією і пошуком вітчизняними виробниками нових ринків збуту. Залучившись підтримкою FAO та ЄБРР, фахівці мали змогу взяти участь у декількох торгових місіях і виставках на африканському та азійському континентах, були у Танзанії, Ефіопії, ОАЕ, Гонконзі тощо. Відбулося багато місій окремих кампаній – в Оман, Єгипет і країни Близького Сходу.

Експерт підкреслює: в експорті ціна не є визначальним фактором роботи з тією чи іншою країною чи компанією. Вона є лише одним із критеріїв. Набагато важливішим для імпортерів є якість продукту, його логістика та обсяги.

Він звертає увагу на те, що обсяги відвантаження у 90-роках ХХ ст., у середині 2000-х цілком співставні з сьогоднішніми – 300-400 тис. т. Однак раніше здебільшого це були контракти з Туркменією та Таджикистаном в обмін на газ і нафту. Нині українські борошномели виходять на міжнародні ринки, де з давнішніх покупців залишилися Молдова і частково Грузія.

Для гравців міжнародного ринку українське борошно –  terra incognita. З нашим борошном потрібно навчитися працювати, робити пробні випічки, пристосовуватись до українського продавця, а на це потрібен час", - констатує Рибчинський.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

1 вересня 2017
«Аграрний фонд» розширює присутність у роздрібній торгівлі
На виконання стратегії з розвитку бренду, в рамках якої підприємство має закріпитися на полицях супермаркетів, «Аграрний фонд»...
11 серпня 2017
«Аграрний фонд» експортуватиме борошно за океан
ПАТ «Аграрний фонд» розпочинає експорт борошна до країн Південної Америки. Про це повідомляє прес-служба «Аграрного фонду». ...

Вибір редакції

17 вересня 2020
Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки
Декілька років поспіль українські аграрії страждають від несприятливих погодних умов і наслідків зміни клімату. Особливо дістається фермерам півдня...
14 вересня 2020
Розвиток українсько-китайської співпраці: загрози й можливості
Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог із КНР уже не такий динамічний,...
11 вересня 2020
Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія
Ще навесні 2020 року у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України анонсували надання грошової компенсації...