Показник викидів парникових газів у розмірі 40% є можливим для України за умови наявності інвестицій та чіткого плану дій країни з декарбонізації
Показник викидів парникових газів у розмірі 40% є можливим для України за умови наявності інвестицій та чіткого плану дій країни з декарбонізації

Українська асоціація бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центр економічного відновлення (ЦЕВ) від імені українського бізнесу надали Денису Шмигалю, Прем’єр-міністру України та відповідним Міністерствам «Звіт щодо визначення Другого Національного визначеного внеску (НВВ-2) України до Паризької кліматичної угоди» та підготували пропозиції до проекту НВВ-2 із використанням Міжнародної методики та актуальних показників галузей. Про це AgroPolit.com повідомляє UBTA.

Починаючи з квітня 2021 року ЦЕВ та UBTA проводили розрахунки обсягів викидів парникових газів в Україні до 2030 року на основі Національної економічної стратегії 2030 (НЕС-2030) та розробляли три сценарії викидів парникових газів в розрізі різних секторів економіки. До розрахунків були залучені ключові галузеві об’єднання та бізнес-асоціації, а також провідні експерти.

Сценарії відрізняються рівнем складності заходів та обсягом фінансування. Так, Базовий сценарій – це 43% і передбачає додаткове фінансування заходів з екомодернізації у розмірі 12 млрд євро, що є можливим для України за умов створення додаткових стимулів. Консервативним сценарієм визначено  показник у 40%, який передбачає додаткове до базового сценарію фінансування заходів з декарбонізації у розмірі 27 млрд євро. Оптимістичний сценарій (36%) передбачає найбільш радикальні технологічні рішення з декарбонізації і відповідно найбільший обсяг фінансування на заходи з декарбонізації – 50 млрд євро. Така сума співставна із фінансуванням програми МВФ і наразі не має жодних підстав для реального втілення. 

ЦЕВ та UBTA переконані, що досягнення достатньо амбітного обсягу викидів парникових газів у 2030 році у розмірі 40% від рівня 1990 року є можливим для України тільки за наявності достатнього фінансування, затвердження Урядом чіткого плану дій з декарбонізації економіки на період 2021 – 2030 рр., а також виконання ряду інших заходів. В умовах поточного рівня фінансування реалістичним у 2030 році є виконання тільки Базового сценарію (43% викидів парникових газів від рівня 1990 року)» – вказано у відкритому листі-зверненні до Прем’єр-міністра України та відповідних профільних Міністерств від авторів розрахунків.

Нагадаємо, Паризька угода передбачає добровільне скорочення країнами світу викидів парникових газів. НВВ – це добровільне зобов'язання, що періодично переглядається в сторону більшої амбітності. При формуванні НВВ обов’язково має враховуватись «національний контекст» країни.

Тема скорочення обсягів викидів парникових газів в Україні лише на перший погляд може здатися чимось недосяжним. Насправді Україна продемонструвала одне з найбільших у світі скорочень викидів з 1990 року. Це пояснюється падінням обсягів виробництва та скороченням кількості населення. Сьогодні рівень викидів у розрахунку на одного громадянина в Україні у 2-3 рази нижчі за країни ЄС. Але якщо у 1990 році величина енергоємності українського продукту була на рівні з розвиненими країнами, то сьогодні енергоємність вітчизняної економіки значно вища за відповідний показник країн з потужним промисловим комплексом (Німеччина, Франція) з огляду на системну роботу, що проводилась у цих країнах впродовж багатьох років.

Україні аби відповідати викликам Паризької угоди необхідно здійснити трансформації, які мають різні ризики, одним з яких є додаткове навантаження на бізнес щодо фінансування приватного чи запозиченого капіталу у перебудову виробничих потужностей, й бізнес у цьому обмежений. З іншого боку, ці витрати відобразяться додатковим фінансовим навантаженням на гаманці споживачів. Також присутні загальні фактори, такі як неможливість об’єктивного обліку викидів через наявність значного тіньового сектору економіки, відсутність моніторингу та контролю викидів парникових газів та ін.

В той же час, український бізнес та експерти підтримують необхідність скорочення енергоємності виробництв та зменшення «carbon footprint» (ред. «вуглецевий слід» – викиди, що формуються протягом всього ланцюга виготовлення продукції). Адже в довгостроковій перспективі це дозволить забезпечити високу конкурентоспроможність вітчизняних виробників на глобальному ринку.

На шляху до кліматичної нейтральності аби успішно досягти кліматичної амбіції та розвивати економіку, Україні необхідно реалізувати низку заходів, описаних в листі, з яких: створення чіткого та зрозумілого плану дій з декарбонізації економіки із визначенням джерел фінансування, механізмів зі стимулювання та термінів реалізації заходів; забезпечення зростання добробуту громадян та лібералізації енергетичних ринків, впровадження енергоефективних заходів та просвітництво громадян щодо раціонального використання ресурсів, енергоефективності та кліматичних викликів.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 липня 2021
Опубліковано план дій з декарбонізації економіки України
Українська асоціація бізнесу і торгівлі та Центр економічного відновлення надали Прем’єр-міністру України «Звіт щодо визначення Другого...
15 липня 2021
Названо шляхи вирішення проблем викидів парникових газів у агросекторі
Агросектор є третім за викидами серед основних секторів економіки України та займає одну з ключових позицій в економіці України, забезпечуючи...
28 квітня 2021
Європейський агросектор викидає вп’ятеро більше парникових газів ніж український – заява
Україна вп’ятеро менше викидає парникових газів на 1 га оброблюваних сільськогосподарських площ у порівняні з ЄС. Про це розповів генеральний...

Вибір редакції

21 жовтня 2021
Зростання ціни на газ – причини та наслідки газового шоку для АПК
Збільшення ціни на природний газ б'є по аграрному виробництву України. Адже країна має критичну залежність від газу у найважливіших галузях...
20 жовтня 2021
Держгеокадастр ініціює зміну способу оцінки вартості землі сільськогосподарського призначення для Фонду держмайна
Держгеокадастр пропонує змінити алгоритм розрахунку Фондом держмайна України оціночної вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення...
18 жовтня 2021
Перші сто днів роботи ринку землі – перевага на боці оренди
Минули перші сто днів роботи ринку сільськогосподарських земель. Ми вже можемо оцінити перші результати, доступні нам завдяки моніторингу...