Застаріле обладнання та високі тарифи при купівлі електроенергії заважають ефективно розвивати зрошення
Михайло Петров

Окрема тема в питанні розвитку систем зрошення – ефективність використання ресурсів, адже фіксуються великі втрати електроенергії в мережі через використання застарілого обладнання. Так прокоментував для AgroPolit.com потребу у збільшенні площ поливу орних земель директор підприємства «Придніпровський край» компанії «Кернел» Михайло Петров.

За його словами, аграрії використовують наявні ресурси, але стан їх в різних регіонах країни істотно відрізняється. І все це відбувається на тлі незрозумілої тарифної політики із закупівлі електроенергії.

«Зважаючи на потреби у великих обсягах електроенергії (цілком прогнозованих відсотків на 70) для зрошення, необхідну кількість електроенергії вже сьогодні можна закуповувати на повноцінних аукціонах, а не через компанії-прокладки, які купують її у виробника і перепродають підприємствам. Тобто це досить великий обсяг роботи, яку потрібно виконати для здешевлення постачання води», – впевнений Петров.

Як пояснив директор підприємства «Придніпровський край», вже на цей рік прогнозується збільшення вартості електроенергії на 50 %, а також збільшення вартості води в точках забору, якими користується його підприємство.

І це збільшення цін явно не піде на користь розвитку систем зрошення. Варто зауважити, що великий бізнес, який має доступ до дешевих ресурсів, ще може самотужки впоратися з цими викликами але, якщо держава має намір стимулювати попит на землі під зрошення, регулятор, наприклад, мав би запровадити якісь пільги на вартість постачання води для нових станцій, або ж передбачити дотації. Також потрібно розібратися з формуванням тарифів та впливом на цей процес Держводагентства. З'ясувати, що саме вони «тягнуть» на балансі, і чому їхні послуги коштують саме стільки?» – заявив Михайло Петров.

За його словами, вже у 2021 році вони планують збільшити на 600 га площу земель під зрошенням.

«У сусідів також грандіозні плани. Води на всіх не вистачає, тому будуються окремі від радянських водосховищ величезні резервуари із запасами води. Тобто бізнес вже власноруч вкладає кошти туди, куди б мала інвестувати держава, якщо вона позиціонує себе як постачальник цих послуг. Обладнання для поливу коштує близько $2–2,5 тис. з розрахунку на один гектар – це якщо використовувати американське обладнання і підключати його до діючої мережі. В Україні для поливу зернових використовується як дощувальне зрошення зверху, так і крапельне, коли волога подається до кореня рослини підземними шлангами. Найбільші перспективи приросту врожайності з використанням систем поливу у кукурудзи. Використовуючи сучасні технології та якісні гібриди, система зрошення окупиться за 5-6 років», – пояснює Петров.

Детальніше про перспектви та темпи розвитку систем зрошення в Україні читайте у матеріалі: Потреба зрошення в Україні: інвестиції, протидія наслідкам посухи, фінансова складова
 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

3 березня 2021
Міністр Роман Лещенко анонсував старт проекту по зрошенню Одещини під наглядом уряду
Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко офіційно заявив про дві важливі позиції, які запускаються за участю уряду – земельна...
23 лютого 2021
Розвиток програми зрошення в України розтягнеться не на один рік
Якщо говорити про повноцінну програму зрошення для України – це не те питання, яке можна вирішити протягом одного року. Так в коментарі для...
19 лютого 2021
Названо регіон із найбільшою площею земель під зрошенням
На сьогодні на Херсонщині зосереджені найбільші площі під краплинним зрошенням в Україні. Про це повідомляє «Асоціація...

Вибір редакції

1 березня 2021
Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн...
2 березня 2021
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2015-2020 роках: експорт, імпорт, квоти, економічні досягнення та провали
Ключові економічні показники дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 2015 по вересень 2020 року – Європейський Союз все більше стає...
23 лютого 2021
Іван Чайківський: Першочергове завдання для парламенту – ухвалити пакет земельних законів, аби дати старт безпечній земельній реформі
Парламент якнайшвидше має прийняти два важливі земельні закони (2194 та 2195), аби з 1 липня 2021 року стартував цивілізований вільний ринок землі....