У Держгеокадастрі назвали найпоширеніші підстави для негативної оцінки документації із землеустрою.

Одна з найбільш поширених підстав для негативної оцінки документації із землеустрою у процедурі її погодження, державної експертизи та затвердження – це відсутність (або «неналежне») погодження меж земельної ділянки, при цьому робиться посилання на ст.198 ЗКУ (регламентує проведення «кадастрових зйомок»). Про це в інтерв’ю АgroРolit.com сказав перший заступник голови Держгеокадастру Анатолій Мірошниченко.

За його словами, така практика не ґрунтується на законі, який не включає матеріали кадастрових зйомок до жодного із різновидів документації із землеустрою.

«На стадії погодження державної експертизи та затвердження документації в більшості випадків немає також підстав перевіряти, як було здійснено передачу межових знаків на зберігання (і, відповідно, чи підписали «суміжники» необхідний акт) – адже підстави для встановлення межових знаків виникнуть лише після затвердження відповідної документації. На це звертається увага у листі Держгеокадастру», – сказав він.

Він додав, що зараз можна змінювати цільове призначення приватної земельної ділянки. Але є низка обмежень можливості такої зміни: законодавчі, планувальні, економічні.

І чомусь масово це не відбувається. Чомусь «жахливі» іноземці не реалізовують цю схему. Видно, що причин для цього чимало, але відповідь може звучати і так: результат не вартий витрачених зусиль. По-друге, норму про недопуск іноземців на український ринок землі можна розглядатияк заборону іноземцям інвестувати в українську економіку. Що стосується прикладів з історією різних країн та участі іноземців у ринку землі, там є як негативні приклади, так і позитивні. Звичайно, треба дивитися на причинно-наслідкові зв'язки. Я вважаю, що в нашому випадку треба дивитися на близьке зарубіжжя. Україна прагне до Європейського Союзу, а одним із стовпів ЄС є так званий принцип вільного руху капіталу, що передбачає можливість вільного інвестування в нерухомість. І це стосується не тільки громадян ЄС, а й представників третіх країн», – наголосив Мірошніченко.

Він нагадав, що Україна, підписуючи Угоду про асоціацію з ЄС, зробила застереження і, застосувавши певний принцип, використала обмеження в частині земельних ділянок.

Але потрібно дивитися на логіку, ідею, ідеологію, яка стоїть в основі процвітання Євросоюзу. А це, серед іншого – і принцип вільного руху капіталу», – зазначив Мірошніченко.

Нагадаємо, що найактуальнішою проблемою в галузі сільськогосподарського землекористування є відсутність захисту землекористувача після відкриття ринку земель с/г призначення.