Україна може перейняти досвід Туреччини і знизити свою залежність від імпорту мінеральних добрив, — експерти

Україні слід уважно вивчити досвід Туреччини в підходах до обігу аміачної селітри, особливо в контексті нещодавнього вибуху цієї речовини в порту Бейрута. Про це пишуть експерти Українського інституту майбутнього Ілля Куса і Юрій Романенко в доповіді «Чому вчить Україну вибух у порту Бейрута», передає Уніан.

Автори доповіді відзначають, що високі техногенні, терористичні та екологічні ризики, пов'язані з аміачною селітрою, стали хорошим приводом для деяких держав диверсифікувати свою економіку й відмовитися від зовнішньоекономічних залежностей. Зокрема, експерти звертають увагу на досвід Туреччини, яка кілька років тому повністю заборонила імпорт аміачної селітри (нітрату амонію) на свою територію.

Як один із найбільших у регіоні імпортерів нітрату амонію (400-800 тисяч тонн на рік), Туреччина давно виношувала плани щодо позбавлення свого агропромислового комплексу залежності від закордонних поставок, передусім російських, відзначають експерти.

Протягом останніх 10 років турецький уряд видав величезний карт-бланш вітчизняним хімікам, максимально сприяючи розширенню, розвитку й оновленню турецьких підприємств із виробництва аміачної селітри та інших мінеральних добрив», — повідомляють автори доповіді.

Відзначається, що Міністерство сільського господарства Туреччини видало циркуляр про істотні обмеження в імпорті селітри в лютому 2015 року, а на початку червня 2016 року турецький уряд прийняв рішення повністю заборонити імпорт будь-яких добрив, у складі яких є аміачна селітра.

На думку експертів, даний крок вплинув не тільки на безпеку країни, а й призвів до зростання виробництва добрив в країні.

До теперішнього моменту Туреччина є одним із найуспішніших експортерів міндобрив у регіоні», — повідомляють Ілля Куса та Юрій Романенко.

Таким чином, Туреччина, заборонивши імпорт аміачної селітри, наклавши істотні обмеження на її перевезення всередині держави, істотно розширивши власну базу виробництва і оновивши її інфраструктуру, зуміла вирватися із залежності від зовнішніх поставок хімікатів для свого сільського господарства.

Експерти відзначають, Україна, зі своїми розвиненими хімічними підприємствами, сьогодні до 40% необхідного країні річного обсягу аміачної селітри імпортує.

Щорічний обсяг споживаної аміачної селітри становить понад 2 мільйони тонн. Україна може виробляти весь цей обсяг, але імпортує близько 700 тисяч тонн на рік», — повідомляють аналітики.

За словами експертів, найслабшим місцем в питанні імпорту аміачної селітри є українська портова інфраструктура, яка не розрахована на прийом, зберігання і перевалку подібного вантажу.

Ще десять років тому було складно собі уявити, що ми будемо морем приймати до 40% необхідного країні річного обсягу аміачної селітри. Зрозуміло, що необхідної портової інфраструктури в Україні просто немає», — наголошується в доповіді.

«У розпал посівних кампаній через українські порти щомісяця може перевалюватися близько 100 тисяч тонн нітрату амонію. Це продукція, яка заходить до нас із тієї ж Туреччини, Грузії, Румунії, Болгарії. Водночас, майже кожна з цих країн є або країною-прокладкою для російських виробників агрохімії, або підприємства перебувають у тісній кооперації з російськими компаніями», — пишуть автори доповіді, наводячи за приклад грузинський «Руставіазот», який у власності російського олігарха Євтушенкова.

Водночас імпортом аміачної селітри, згідно з доповіддю, займаються «десятки приватних компаній, яких не «бачить» ні уряд, ні правоохоронні структури.

На думку авторів доповіді, такий стан речей веде до величезних ризиків безпеки, особливо в умовах війни на Донбасі, близькості Донбасу і Криму до основних українських портів, на складах яких зберігаються тисячі тонн селітри. Експерти вважають, що Україна може перейняти досвід Туреччини і позбутися залежності від поставок добрив з-за кордону. Для цього держава повинна виступити арбітром і модератором між НАК «Нафтогаз», хімічною промисловістю і АПК.

Але Україна наполегливо нарощує імпорт добрив, поки та ж Туреччина нарощує їхній експорт», — констатують автори доповіді. 

Нагадаємо, в Україні запустили виробництво рідких комплексних добрив.