Названо три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України
Названо три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українські аграрії та виробники харчової продукції  до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки – це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України. Про це в ексклюзивному інтерв'ю для AgroPolit.com заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький. 

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року – року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», – сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна  у 2019 році забезпечила $63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8 %  більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$3,4 млрд); далі йде пшениця (+$1,3 млрд); насіння свиріпи (+$543 млн); соєві боби (+$670 млн); макуха (+$287 млн); олія (+$321 млн).

Друге досягнення – це нетарифне регулювання. Яскравий приклад – Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення  – українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, – сказав Бобицький.

Більше читайте за посиланням.

Нагадаємо, що AgroPolit.com проаналізував всю історію торговельних стосунків із ЄС та пропонує згадати, з чого ми починали, який зараз вигляд має експортно-імпортна структура, що відбувається з адаптацією законодавства. 

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

11 серпня 2020
Зеленський утворив делегацію для перегляду угоди про вільну торгівлю з Македонією
Президент Володимир Зеленський утворив делегацію для участі в переговорах з Республікою Північна Македонія щодо перегляду положень Угоди про вільну...
21 липня 2020
Депутатам пропонують прийняти закон про торгівлю
Парламенту слід розробити та проголосувати закон про про торгівлю, аби стимулювати розвиток фермерства в Україні. Про це повідомив секретар...
24 червня 2020
Україна стала учасницею Консультаційного центру з питань права СОТ
Україна підписала протокол про приєднання України до Угоди про заснування Консультаційного центру з питань права СОТ. Про це повідомляє...

Вибір редакції

1 березня 2021
Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн...
2 березня 2021
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2015-2020 роках: експорт, імпорт, квоти, економічні досягнення та провали
Ключові економічні показники дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 2015 по вересень 2020 року – Європейський Союз все більше стає...
23 лютого 2021
Іван Чайківський: Першочергове завдання для парламенту – ухвалити пакет земельних законів, аби дати старт безпечній земельній реформі
Парламент якнайшвидше має прийняти два важливі земельні закони (2194 та 2195), аби з 1 липня 2021 року стартував цивілізований вільний ринок землі....