Асоціація голландських птахівників озвучила "претензії" до МХП — офіційно
Асоціація голландських птахівників озвучила "претензії" до МХП — офіційно

Голландська Асоціація Птахівників (ГАП) озвучила свої аргементи щодо поставок продукції найбільшого вітчизняного виробника м'яса птиці компанії МХП (власник Юрій Косюк) в ЄС. Про це в ексклюзивному інтерв'ю Latifundist.com сказала голова ГАП — Хенні де Хаан.

«У ГАП є побоювання щодо МХП, бо масштаби виробництва цього підприємства охоплюють майже дві третини всього голландського ринку м'яса птиці. Крім того, місцеве законодавство Нідерландів висуває такі вимоги до фермерів, що вироблені товари виходять дорожче українських. Все тому, що наша продукція виготовляється відповідно до стандартів ЄС, які зосереджені на захисті тварин і різних екологічних аспектах. Все це призводить до збільшення витрат на виробництво», — роз'яснила вона.

За словами Хаан, нез'ясовним до кінця для фермерів Голландії є той факт, що МХП експортує на ринки ЄС, незважаючи на те, що технологія виробництва продукції цієї компанії відрізняється від голландської.

Наприклад, з 2012 р в ЄС було заборонено використання «традиційних кліток» в птахівництві, але в Україні цей спосіб утримання курей-несучок і раніше дозволено. Це створює нерівні умови і шкодить не тільки інтересам голландських виробників м'яса птиці, але і споживачам Голландії, які в кінцевому підсумку отримають продукт, який не повною мірою відповідає стандартам якості ЄС», — назвала вона одну з "претензій" голландських птахівників до продукції МХП, яка переробляється на недавно придбаному агрохолдингом заводі у Голландії.

На думку, голови Голландської Асоціації Птахівників, перш за все, МХП має дотримуватися всіх європейських та голландських стандартів перед експортом на їх ринок. Зокрема особливий акцент вона робить на маркуванні продукції: «Вони повинні чітко маркувати свою продукцію позначкою про те, що вона була вироблена в Україні. В даний час, МХП може обійти цю вимогу, оскільки їх технологічний комплекс в Нідерландах дозволить їм позначати продукцію як вироблену в цій країні. Але насправді це не так, оскільки спочатку компанія була заснована в Україні. Тому продукція МXП просто отримає «голландський» ребрендинг.

Крім того, за її словами, є ще одна проблема, пов'язана "з розміром курей».

Станом на січень 2016 р більшість голландських підприємств роздрібної торгівлі перестали продавати звичайних курей, які живуть з двадцятьма курчатами на 1 м², з забоєм через 42 дня і середнім приростом в 52 г в день. Замість цього вони перейшли до продажу курячого м'яса повільно зростаючих курей — бройлерів. Ці кури живуть довше - в цілому 49 днів, а їх середній приріст становить 45 г в день. Вони містяться в кількості 13,5 бройлерних курчат на м² і мають доступ до природного денного світла в коморах. Проблема, пов'язана з МХП, полягає в тому, що компанія містить і виробляє птицю без забезпечення належного добробуту тварин, в той час, як голландські виробники зобов'язані дотримуватися правил утримання тварин відповідно до норм закону», — пояснила голова ГАП.

Нагадаємо, що МХП запустив завод в Голландії.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 вересня 2017
МХП і «Баришівська зернова компанія» продукують екологічне «рейдерство» на Київщині?
У Київській області розвивається екологічне «рейдерство» і йому сприяють дві агрокомпанії — «Миронівський хлібопродукт»...
25 червня 2016
Українська курятина подорожчає — виробники
Ціни на курятину в Україні непомітно поповзли вгору. Червневі ціни від травневих відірвалися тільки на 10 копійок. А загалом вони зростуть невдовзі...
19 травня 2016
Юрій Косюк ще придивляється, кого можна «проковтнути» в Європі — офіційно
Власник найбільшого вітчизняного виробника м'яса птиці, компанії МХП Юрій Косюк поки не буде розширюватися в Європі. Про це в ексклюзивному коментарі...

Вибір редакції

17 вересня 2020
Приречені на сМЕРТь: у міністерстві пояснили, як аграріям компенсуватимуть збитки
Декілька років поспіль українські аграрії страждають від несприятливих погодних умов і наслідків зміни клімату. Особливо дістається фермерам півдня...
14 вересня 2020
Розвиток українсько-китайської співпраці: загрози й можливості
Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог із КНР уже не такий динамічний,...
11 вересня 2020
Поради уряду: як вирішити проблему посухи – агрострахування, зменшення ставки ПДВ, пільгова «нічна» електроенергія
Ще навесні 2020 року у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України анонсували надання грошової компенсації...