Богдан Данилишин: Україна відстає від розвинених країн за рівнем продуктивності праці в сільському господарстві

Станом на 15 квітня Україна відвантажила на зовнішні ринки 13,7 млн т пшениці, зокрема продовольчої — 9 млн т, фуражної — 4,8 млн т. Порівняння з аналогічним періодом маркетингового року 2017/2018 — сумарний експорт пшениці знизився на 8%, експорт фуражної пшениці зменшився на 33%.

Щоправда, експорт продовольчої пшениці зріс на 8%. На 39% збільшився експорт кукурудзи. Але експорт ячменю зменшився на 25%, олійних культур — на 13%. Таку інформацію оприлюднив на своїй сторінці у ФБ доктор економічних наук, професор, академік НАН України Богдан Данилишин.

За його словами, в середньостроковій перспективі українське сільське господарство, яке стало ключовою галуззю економіки країни, потребує серйозної уваги. Попри досягнуті успіхи, Україна відстає від розвинених країн за рівнем продуктивності праці в сільському господарстві внаслідок деіндустріалізації аграрного виробництва, не найвищої врожайності сільгоспкультур, надлишкової зайнятості, нераціональної організації виробництва. Нинішні успіхи досягнуті чималою мірою за рахунок екстенсивного розвитку. 

Щоб залишатися конкурентоспроможним та розвиватися, українське сільське господарство потребує розвитку інфраструктури, проведення досліджень, розробок і, звісно ж, інновацій. Інновації я розділю на три групи: організаційно-технічні, фінансово-логістичні й виробничі", — заявив Данилишин.

До організаційно-технічних інновацій належить точне землеробство, М2М-рішення і «худе виробництво». В основі концепції точного землеробства лежить те, що існують різні неоднорідності навіть у межах одного поля і це впливає на посів, розрахунок внесення добрив та засобів захисту рослин, здійснення поливу. Повинен застосовуватися і GPS-моніторинг — для контролю витрат матеріалів, палива, а також для комплексної оцінки посівної і збиральної кампаній. Метеомоніторинг дає можливість контролювати те, що відбувається на полях за допомогою комп’ютерів і супутників. З одного боку, це дозволяє швидко аналізувати поточний стан і ухвалювати оперативні рішення. З іншого боку, зібрані за кілька років дані, що обробляються за допомогою Big Data, дозволяють точніше давати прогноз врожаю. М2М-рішення (мобільні технології) дозволяють забезпечити мобільне управління всіма стадіями виробництва сільгосппродукції — контролювати роботу сільгосптехніки, проводити її віддалений моніторинг та діагностику. «Худе» виробництво базується на прагненні до максимально можливого усунення всіх видів втрат.

До фінансових і логістичних інновацій належать системи пірингового кредитування і платформи для електронної комерції. Однією з найсерйозніших проблем для дрібних і середніх українських агрогосподарств є доступність кредитів. Деякі банки готові кредитувати дрібних і середніх фермерів. До речі, така ситуація не унікальна – на цю проблему наражаються невеликі селянські господарства в багатьох країнах. Один з варіантів вирішення — пірингове кредитування. Системи пірирингове (англ. Peer-to-peer — мережа) кредитування сільгоспвиробників усувають посередників у вигляді, наприклад, фінорганізацій, безпосередньо пов'язуючи кредиторів і позичальників.

Ще одна суттєва проблема українських сільгоспвиробників — недостатність складських приміщень і нерозвиненість ринкової інфраструктури. Для її вирішення потрібні платформи електронної комерції. Тут все відносно просто — для середніх і малих за розміром виробників сільгосппродукції встановлюється комп'ютери з доступом до Інтернет в сільських населених пунктах. Платформа є місцем для обміну інформацією та електронної комерції середніх і дрібних виробників сільгосппродукції. Це дає можливість не просто реорганізувати процес закупівель продукції в сільських районах, а й створює основу для високорентабельного розподілу продуктів.