Чи буде Україна зі своєю рибою? — прес-служба
Чи буде Україна зі своєю рибою? — прес-служба

За даними Держкомстату у 2013 році українські рибалки виловили 216 тис. т риби, після втрати Криму в 2014 р вилов скоротився до 93 тис. т, а в 2015 році вилов склав рекордно низький показник — 89 тис. т риби. Про це повідомляє прес-служба Асоціації рибалок України.

Необхідно особливу увагу приділити розвитку інтенсивного рибництва. Але зрушення на краще на цьому напрямку не спостерігаються. Швидше навпаки, ситуація ускладнюється.

Асоціація рибалок України, звертає увагу, що потенційні можливості країни, налічують 73 тис. річок, 40 тис. озер, 1100 водосховищ, понад 400 тис. ставків, плюс два моря використаються все гірше і гірше, а то і на межі злочину. Щоб зберегти галузь, її потрібно терміново переформатувати, спираючись на розвиток Аква і Морікультур.

«Тим більше, що такі напрямки повністю відповідають Програмі сільськогосподарської організації ООН (ФАО) — говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков — Відповідно до неї До 2020 р споживчий кошик населення планети на 65% буде наповнюватися штучно вирощеної рибою, і тільки 35% буде з дикої природи, включаючи вилов в океанах, морях і річках».

Згідно з інформацією Держрибагентства, із1млн. 300 тис. га українських прісноводних водойм, тільки 250 тис. га, придатні для розведення риби. Але, з них використовується лише 60%, та й то вкрай неефективно, вирощується в середньому менше 4 центнерів риби з гектара, при тому, що застосування інтенсивних методів, використовуваних країнами ЄС, дозволяє отримувати близько 30 центнерів з гектара.

Рибництво у внутрішніх водоймах замість того, щоб почати замінювати привізну рибу вітчизняної, демонструє повну неспроможність. У 2015 році рибоводів за офіційними даними було вирощено всього 18 тис. т товарної риби і близько 6 тис. т малька для зариблення вітчизняних водойм. Це менше 5% від всієї рибної продукції споживаної в Україні за рік. Основними причинами цього є: крайня заплутаність і не узгодженість між собою нормативних документів дозволяють взяти в оренду водойму для рибництва, непомірне оподаткування, висока орендна плата за землю Водного Фонду, відсутність пільгового кредитування на довгострокову перспективу (адже для виросту риби потрібен час), дорожнеча і малий асортимент вітчизняних кормів і тотальна чиновницька корупція, обкладають фермера непомірними оброками.

Сьогодні близько 60% всіх господарств задіяних в аквакультурі не мають повного пакету документів дозволяють їм цю діяльність. Оформити їх практично неможливо — це як пройти всі кола пекла. У 2013 році Кабмін прийняв Постанову «Про єдиний типовому договорі оренди водойм для цілей Аквакультури». Цей документ повинен був нормалізувати і виправити різночитання в нормативних актах, і цим дати поштовх розвитку вітчизняного рибництва. Але, вийшло якраз навпаки ... І на сьогоднішній момент, за ці три годапо даному «типовому договору» було взято ... всього 69 водойм по всій країні. Рибоводи називає «смертю» це кабміновське Постанова, яке поставило жирний хрест на майбутньому української Аквакультури.
Так що немає нічого дивного, що сьогодні наші прилавки на 85% заповнені імпортною продукцією, а рибопереробні вітчизняні заводи працюють в основному на імпортній сировині. Єдиний вихід — штучне вирощування риби, виявилося недосяжним. За прогнозами експертів, українські рибоводи могли б вирощувати близько 200 тис. т риби на рік.

«Прикро, що знання і досвід українських рибоводів дозволили підняти рибні галузі багатьох країн, а деякі з них — вивести в світові лідери, а на батьківщині ці професіонали не затребувані», — говорить Чистяков.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus