Олег Бахматюк: Я не знаю, чи допоможе мені міністр Кутовий, але, сподіваюся, що, хоча б заважати не буде
Олег Бахматюк, засновник та власник найбільшого агрохолдингу України UkrLandFarming

Українська політика — це пазл. Одні — складають, інші — його елементи. Агрополітика — не виключення. Але тільки минулого року аграрне лобі почало набувати ваги. Хоча за останні 20 років у галузі виросло з десяток великих бізнесменів. Один із них Олег Бахматюк — засновник та власник найбільшого агрохолдингу України UkrLandFarming. Його стиль управління компанією викликає багато запитань. Ще б пак! Імперія, яку він будує, вражає масштабами. Не рахуватися з ними не можна. З одного боку, дії Бахматюка автоматично впливають на стабільність внутрішньому агроринку та на настрої іноземних інвесторів. З іншого, масштаби UkrLandFarming дозволяють говорити про компанію, як про «дзеркало», яке відбиває наслідків дій уряду та галузевого міністерства. Чи ефективна сьогодні аграрна політика в Україні та чи є вона взагалі? Яка роль та завдання у ній бізнесових лобістів? Яких земельних, податкових та інвестиційних правил чекає бізнес від нової урядової команди? Чи стало простіше вести в Україні бізнес? Що буде з країною, якщо українська еліта не навчиться говорити одним голосом? Про це та про інше в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповів Олег Бахматюк. Першу частину майже двогодинної розмови з  бізнесменом читайте на Latifundist.com тут. 

AgroPolit.com: З кінця 2015 року агробізнес активно почав впливати на державну політику. Як вважаєте, чому саме зараз?

Олег Бахматюк: Якщо 80% ВВП країни формує експорт, і агросектор із початку 2016 року має у ньому 37%, то це об’єктивна причина пожвавлення. Раніше це місце займала металургія. Вона впливала на українську політику? Так, була домінуючою. Також впливали й бізнесмени з машинобудування. Були «червоні» директори, які мали величезний досвід управління. Так, у них була ментальність пострадянського простору, але була й хороша бізнес-хватка. А зараз епоха волюнтаризму, нічим не підкріпленого, і в підсумку все йде до теорії марксизму та ленінізму, щоб «забрати» й «поділити». Як на мене, то мені краще мати справу з цими директорами, аніж із новачками, які нічого в житті не зробили і не заробили.

Аграрний бізнес у наступні 4—5 років буде одним із основних секторів економіки, а отже — він активно впливатиме на політику. 

AgroPolit.com: Тобто агробізнес тільки входить у політичний смак?

Олег Бахматюк: Так. Виходячи із світових тенденцій, аграрний бізнес у наступні 4—5 років буде одним із основних секторів економіки, а отже — він активно впливатиме на політику.

AgroPolit.com: Агролобі — добре чи погано?

Олег Бахматюк: Будь-яке цивілізоване лобі, якщо воно працює не під столом, — це добре. Просто цього не потрібно ховати та боятись.

Треба вибрати лідера агарного лобі й діяти відкрито. Поки що це лобі слабке. Адже, попри його наявність, йому не вдалося відстояти спецрежим ПДВ у повному обсязі. 

AgroPolit.com: А у нас яке воно?

Олег Бахматюк: Аграрне лобі лише формується. Більшість його представників навіть боїться себе ще кристалізувати. Це проблема. Потрібно публічно заявити, що у парламенті є близько 60 депутатів, вихідців з аграрних компаній. Вони мають утворити окрему групу, як у бразильському парламенті, та формувати аграрну політику, не боятися брати відповідальність.
Сьогодні в середині українського парламентського лобі є різні групи впливу. І що? Скільки вибили дотацій на агросектор цього року? Нуль. Мені не треба ці дотації. Навіть про те, що зробив, 100 разів розкажуть і скажуть, що був неправий. Але загалом така відкритість допоможе вирішити проблеми галузі та соціальні питання на селі. Такі люди мають допомагати вирішувати й питання кредитування економіки та АПК, зокрема. Треба вибрати лідера агарного лобі й діяти відкрито. Поки що це лобі слабке. Адже, попри його наявність, йому не вдалося відстояти спецрежим ПДВ у повному обсязі.

AgroPolit.com: Про що це свідчить?

Олег Бахматюк: Що МВФ набагато сильніший.

AgroPolit.com: Або поки що агролобі розсіяне?

Олег Бахматюк: Можливо, Ви праві, й не було однієї сили. Але аграрні лобісти всюди — і в БПП, і в «Самопомочі», і в «Батьківщині». У всіх фракціях є люди «землі». У них хороший авторитет.

AgroPolit.com: Кажуть, у Вас теж є до десяти своїх депутатів.

Олег Бахматюк: Я знаю у парламенті близько 150 нардепів. Багато з них — мої друзі, не пов’язані з АПК. А є люди з агросектору, яких я просто поважаю. То вони всі лобісти?

AgroPolit.com: Лобісти — ті, які у Вас хоч і не працювали, але допомагають відстоювати інтереси галузі.

Олег Бахматюк: Люди, які лобіюють інтереси АПК, повинні бути. Адже агросектор дає значну частку ВВП. Чи Ви вважаєте, що не має бути людей, які відстоюють її інтереси? Тільки один Олег Ляшко тоді лобіст, бо він привів корів під КМУ? Він талановита людина-лобіст, як принцип. А загалом всі, хто працює в АПК – самодостатні люди. Хто мій лобіст? Леонід Козаченко? Я з ним товаришую багато років, дружити почали ще до мого входження в Конфедерацію. Чи Олександр Бакуменко? Він імпульсивний, розумний, може переконати будь-кого, то він чий — Бахматюка, Косюка чи Вересенка з «Овостар»? Чи Матвієнко? Він мій друг і поважна, досвідчена людина з міцним внутрішнім «стержнем», залізними принципами. Тобто у моєму розумінні аграрні лобісти — це ті люди, які добре знають галузь і відкрито готові працювати на користь АПК.

AgroPolit.com: Оцініть роботу Олексія Павленка?

Олег Бахматюк: Він добре попрацював. Хороший міністр.

AgroPolit.com: Що думаєте про нового аграрного міністра Тараса Кутового?

Олег Бахматюк: Нормальний молодий фахівець, має досвід роботи в АПК. Сподіваємося, що покаже нову якість роботи, відкриє ринки, покращить роботу з китайцями. Що більше буде молодих людей в уряді, то краще. Він місяць працював у компанії «Райз», коли я її купив. У Цехмістренка — рік опікувався фінансовими питаннями. У нього є розуміння процесів і роботи в АПК. Це добре.

ПРО «АГЕНТІВ» ВПЛИВУ В МІНАГРОПРОДІ

AgroPolit.com: Попередній аграрний міністр був вихідцем із «Райзу». Тарас Кутовий – теж. Це все Ваші «агенти» впливу?

Олег Бахматюк: (Посміхається, відповідає з іронією в голосі) Страшна справа. Два міністра… Бахматюк «квітне» і «пахне» (уявила цю картину, спікер знову не стримується – сміється). Все – супер! Я радий, що вони обоє з компанії «Райз». Це реальна оцінка кадрів компанії, яка знаходиться у моєму холдингу. Я не знаю, чи допоможе мені міністр Кутовий, але, сподіваюся, що, хоча б заважати не буде.

AgroPolit.com: То він не Ваш «агент»?

Олег Бахматюк: Ні. З мене вже вистачить «агентів». Дайте хоч з «друзями» розібратися.

Наразі аграрна політика Україні ще не сформована. Є написані програми та стратегії. Але політика кульгає. Найголовніше для нас виробників — відкриття нових ринків збуту та капіталів.

AgroPolit.com: Україна — аграрна держава, але чи є у нас така політика? Сумніватися змушує те, що постійно інтереси села задовольняються за залишковим принципом.

Олег Бахматюк: Якщо ти не сильний, не показуєш, що на тебе потрібно звертати увагу, то нічого не вийде. Особистості, хоч які вони були б сильні у галузі, не грають жодної ролі, якщо нечітка загальна мета. Наразі аграрна політика Україні ще не сформована. Є написані програми та стратегії. Але політика кульгає. Найголовніше для нас виробників — відкриття нових ринків збуту та капіталів.

AgroPolit.com: Чим має зайнятись оновлене міністерство? Які ринки відкрити?

Олег Бахматюк: Напрямки сировинного АПК вже визначено й у цьому випадку бізнес без допомоги міністерства буде жити. Куди постачати кукурудзу чи пшеницю — зрозуміло. У тваринництві теж очевидні перспективи: вихід на ринок ЄС цікавий виробникам м'яса птиці, яйця, ВРХ, свинини, але та ж Голландія та Польща закриваються від української курки і яйця, бо за ціною вони конкурентні, а якість — подекуди краща. Ринки Близького Сходу та Північної Африки — наші традиційні для сировинних продуктів. Азійські — дуже цікаві. Інтерес однозначно до них буде зростати. Хотілося, щоб Мінагропрод допомагав виходити на них.

AgroPolit.com: Скільки поставите за аграрну політику попередньому Кабміну?

Олег Бахматюк: Оцінка середня — трійка.

Парламент починає усвідомлювати свою роль і силу. Сподіваюся, що в ньому нарешті з’явиться група аграрних лобістів, не прив’язаних до Бахматюків, Косюків, Веревських. Вони повинні захищати інтереси дрібних виробників, середніх і великих.

AgroPolit.com: А парламенту за захист інтересів українського АПК і села загалом? 

Олег Бахматюк: Парламент починає усвідомлювати свою роль і силу. Сподіваюся, що в ньому нарешті з’явиться група аграрних лобістів, не прив’язаних до Бахматюків, Косюків, Веревських. Вони повинні захищати інтереси дрібних виробників (їхня головна роль — соціальна стабільність на селі), середніх (продовольча безпека країни) і великих (здійснення торговельної експансії на зовнішні ринки). Представники кожної з цих груп мають право на життя. Всіх зробити великими не можна, бо втратимо соціальну складову села. Так само не можуть бути тільки дрібні, бо це перехід до первіснообщинного ладу, втрата продуктивності та якості продукції. Таких дрібних має бути 40% і на них направляти 90% всіх дотацій із державного бюджету України. Решта (середні та великі — по 30%) повинні отримувати непряму дотацію (підтримку при виході на зовнішні ринки та підняття ліквідності). Держава має допомагати експортерам, наприклад, створивши кредитно-експортне агентство. Експортери — це кров і нові можливості для України. Їх треба «вирощувати».

AgroPolit.com: В аграріїв у парламенті є золота «акція». Що з нею робити?

Олег Бахматюк: Депутати мають зробити так, щоб агросектор міг розвиватися. І не тільки на словах. Будь-яке спірне питання для галузі треба виносити на загальну дискусію та обговорювати. Головне — не спекулювати. Бояться відкривати ринок землі? То проведіть у суспільстві дискусію. Винесіть це на обговорення, але не замовчуйте проблему, шукайте варіанти розв’язання.

AgroPolit.com: Три законопроекти, які депутати насамперед мають прийняти для АПК?

Олег Бахматюк: Відкриття ринку землі, зміна оподаткування, відновлення кредитування сектору та закон про лобізм.

Вільний ринок сільськогосподарських земель — питання не цього і навіть не наступного років. Можливо, наступних п’яти.

AgroPolit.com: Україна – на порозі відкриття ринку землі. Вам цікаво її купувати чи брати в оренду?

Олег Бахматюк: Якщо обирати, куди інвестувати, то, в першу чергу, я би вкладав у порт, потім — у придбання землі. Ринок землі сьогодні не пройде через політичні причини. Сьогодні це тема для постійних політичних спекуляція. Якщо зараз його запустити, то він не працюватиме. А загалом вільний ринок землі потрібний. Люди повинні мати право вільно розпоряджатися своїм майном. Ось уже 25 років його обмежують. Але спочатку варто зробити безпечні механізми продажу, з усіма «запобіжниками», щоб не обманювали людей. Без вільного ринку землі також важко буде привабити серйозні інвестиції. На мій погляд, вільний ринок сільськогосподарських земель — питання не цього і навіть не наступного років. Можливо, наступних п’яти.

Україна — потужний гравець на міжнародному ринку продовольства, і її посилення не вигідно. Тому скасування спецрежиму також може розглядатися як один з інструментів боротьби з нами.


AgroPolit.com: Як ставитеся до зміни спецрежиму ПДВ для АПК?

Олег Бахматюк: Повинні бути однакові податкові підходи для всіх. Ті конструкції, що розроблені, наприклад, 50/50%, — не дієві. Що насправді важливо — повернення відшкодування ПДВ експортерам, адже до цього існувала дискримінація. Я, звичайно, за те, щоб спецрежим ПДВ для АПК залишився, але перехід до загального оподаткуванню неминучий. Це очевидно, з огляду на залежність нашої країни від МВФ. Ще одне: Україна — потужний гравець на міжнародному ринку продовольства, і її посилення не вигідно. Тому скасування спецрежиму також може розглядатися як один з інструментів боротьби з нами. 

AgroPolit.com: Що думаєте про пропозицію залишити фермерам лише 50% коштів від спецрежиму?

Олег Бахматюк: Держава повинна була б ввести систему прямого дотування. 90% дотацій треба направляти дрібним виробникам. Забезпечте пільгову ставку, а банки самі розберуться, кому давати кредити... Якби у агросектора була ліквідність, ми б гори перевернули.

ПРО ВІДШКОДУВАННЯ ПДВ 

AgroPolit.com: Ми зачепили тему ПДВ. Прокоментуйте інформацію з ринку, що саме Ваші компанії найбільше заробляють на відшкодування «дутого» експортного ПДВ.

Олег Бахматюк: Що значить «заробляють»? 

AgroPolit.com: Те, що тільки на папері експортували продукцію, а насправді — ні.

Олег Бахматюк: Це дурість. Як можна експортувати те, чого не було? А митниця для чого? Сума відшкодування ПДВ у нас формується не тільки з експорту.



AgroPolit.com: Чому ж тоді на ринку говорять, що Ви чи не більше ПДВ-зло, яке отримує бюджетні гроші за рахунок продажу яєць від неіснуючих курей?

Олег Бахматюк: Це вигадки божевільного. Десятки разів податкової піднімалося питання відшкодування ПДВ компанії «Імперово Фудз». В чому проблема? Компанія експортує не лише яйця, але і зернові. Також на неї здавали продукцію для експорту всі наші птахофабрики, щоб спростити систему адміністрування податків в рамках холдингу. На неї ж оформлялося все імпортне обладнання, а потім нараховувався весь імпортний ПДВ. Порушень не виявили. Наша сума відшкодування ПДВ формується з трьох величин: реального експорту зерна і яєць, імпортного ПДВ, який платили за закуплене обладнання, і вартості будівельних робіт, які проводилися на території України зі здачі цих об'єктів в експлуатацію. Тільки за 5 років ми завезли обладнання на суму $700-800 млн при курсі 8 грн, заплативши при цьому близько $150 млн імпортного ПДВ! Тому, вводячи наші об'єкти в експлуатацію, ми отримували відшкодування за курсом 15-20 грн за $1. Кожна гривня такого ПДВ підтверджена метром побудованих потужностей. До речі, ми до сих пір чекаємо відшкодування по ряду сум.

AgroPolit.com: Ви згадали про необхідність прийняття закону про лобізм. Досвід яких країн варто наслідувати?

Олег Бахматюк: Державі в принципі треба визначитися, куди йдемо. У нас чомусь досі вважається ганебним, що чиновник допомагає українському бізнесу. Залишився ще той «совок» в головах. Хоча все стверджують, що спрямовані на захід, і говорять по-англійськи, але це не змінює їх ментальності. Чиновники продовжують проектувати на економічні процеси теорії марксизму і ленінізму. А що в світі? Чому нікого не дивує в США, що американський посол допомагає приватної американської компанії просуватися на українському ринку? У них прямо вказується чиновникам високого рангу допомагати підприємствам освоювати нові ринки. Спробуйте щось подібне зробити у нас. Це не реально. Потрібна зміна світогляду. Чому в США набагато менше корупції? Тому що там є відкрита, прозора система лобізму.

Я пам'ятаю, як ми хотіли отримати державну гарантію для будівництва двох біогазових заводів на птахофабриках. Подали всі документи, але зустріли опір всередині Мінфіну. Все закінчилося тим, що прийняли закон, який робить неможливим видачу гарантій приватним підприємствам. І не важливо, яким тоді був склад уряду, тому що сама чиновницька система не хоче цього.

Чиновнику буде складніше красти, якщо у нього за плечима стоятиме з десяток односельчан. Децентралізація ліквідує проблему викривлення центрів політичного впливу… Максимальна виборність у регіонах — і децентралізація дасть кращий результат, аніж Національне антикорупційне бюро.

AgroPolit.com: Ваше ставлення до децентралізації на селі, які запустив ще спікер Володимир Гройсман?

Олег Бахматюк: Чим швидше вона відбудеться, тим спокійніше і ситіше буде селу. Там нарешті з’являться місцеві лідери. Подивіться на Німеччину: там потужні децентралізаційні процеси. Як на мене, навіть, губернатори мають обиратися на місцях. Звісно, це перспектива. Але чим скоріше повноваження делегують на місця, тим швидше село встане з колін. Крім того, мають бути стимуляційні механізми для керівників регіонів та областей за залучення інвестицій. А люди мають вчитися бути «контролерами» законності усіх процесів на місцях. Чиновнику буде складніше красти, якщо у нього за плечима стоятиме з десяток односельчан. Децентралізація ліквідує проблему викривлення центрів політичного впливу. Сьогодні це велика спокуса для тих, хто зверху. Максимальна виборність у регіонах — і децентралізація дасть кращий результат, аніж Національне антикорупційне бюро.

AgroPolit.com: Аграрна партія перероджується сьогодні. Ви бачите у цьому доцільність? Які її шанси?

Олег Бахматюк: Аграрна партія завжди була в Україні і зараз оновлюється молодшими кадрами. Я не брав у цьому участі. Думаю, що вони роблять правильні речі, пробують організувати аграрний електорат. Які шанси на успіх? Аграрна партія має шанс подолати 5%-й бар’єр і пройти у парламент. Але чи змінить це ситуацію в аграрному секторі? Навряд чи. Для цього потрібно 20%, а сьогодні — це нереально. Щоб Аграрна партія стала потужною силою, потрібні роки. Навряд чи це можливо у найближчі 1 — 2 роки.

Бізнесу стало важче через війну та посилення кризових явищ в економіці.

AgroPolit.com: Ви себе бачите в політиці?

Олег Бахматюк: Ні. Я не бачу зараз можливості об’єктивно піти в політику. Мені зручніше працювати у бізнесі. Тут я принесу більше користі державі.

AgroPolit.com: Чи послабився тиск політики на бізнес?

Олег Бахматюк: Політика завжди присутня у бізнесі. Це постійний органічний процес. Питання лише ступеню толерантності цьому впливу.

AgroPolit.com: Останні два роки Вам було простіше чи складніше у питанні впливу політики на бізнес?

Олег Бахматюк: Навіть складніше — у деяких речах.

AgroPolit.com: Ви відчуваєте, що політичний процес впливає на стратегію компанії чи ні?

Олег Бахматюк: Він у будь-якому разі впливає на стратегію моєї компанії. Бізнесу стало важче через війну та посилення кризових явищ в економіці (девальвація, інфляція). Середня ланка бюрократії не змінилася, то що тоді може змінитися?

AgroPolit.com: Чого чекаєте від нового уряду?

Олег Бахматюк: В країні є одна небезпека — інфляція. Зупинити її намагаються «варварськими» способами. Приблизно це виглядає так: коли кров з носа зупиняють, накладаючи джгут на шию. Кров зупинилась, але руки не працюють, ноги не ходять. Те ж саме з інфляцією: затискають кредитну масу, а на виході — гальмування ВВП. Потрібно стимулювати зростання ВВП через реальне національне виробництво, як свого часу робили всі провідні економіки світу. Сподіваюся, що від консультацій перейдуть нарешті до реальних дій.

Якби я завтра був на місці Гройсмана і мені пропонували б поставити в КМУ повністю «не мою» команду, то я б не пішов на це. Має бути мінімум 30-40% «своїх» людей, аби уряд працював на користь економіки, а не імітував великі реформи.

AgroPolit.com: Нова коаліція народжувалася у муках, напівлегально, через колуарні домовленості, часто – «дико». Який ризик того, що завдяки старим підходам чергове «покращення» обернеться банальним перетворенням коаліція «імені вінницьких» у – «імені донецьких»?

Олег Бахматюк: Якби Вас поставили прем’єром, то Ви, мабуть, теж приводили б свою команду, щоб знати і розуміти чого від них чекати? Якби я завтра був на місці Гройсмана і мені пропонували б поставити в КМУ повністю «не мою» команду, то я б не пішов на це. Має бути мінімум 30-40% «своїх» людей, аби уряд працював на користь економіки, а не імітував великі реформи. Теперішній команді потрібно дати три місяці карт-бланщу і тоді спитати. Восени з них почнуть вимагати результатів. Тому їм потрібно вже зараз думати, що робити. Адже 9 місяців МВФ не дає країні грошей! Я теж знаю, що таке жити без копійки, бо цілий рік так живу. Це не простий процес, але дуже оздоровчий. Він допомагає з середини побачити свої справжні можливості. Звичайно, з «прозрінням» не можна затягувати. Вони мають зробити правильні висновки, адже попередники цього не хотіли робити. Вони брали планшет, де було написано, що потрібно зробити. У команди Гройсмана два варіанти: або повністю «потонути» з країною, або відштовхнутися від «дна» і вискочити на гору.

AgroPolit.com: Країна без грошей МВФ живе 9 місяців. Ви готові, що уряд буде «доїти» АПК? Адже десь треба не тільки показувати прогрес, але й брати гроші у бюджет.

Олег Бахматюк: АПК і так головне джерело надходження валютної виручки. Така тенденція залишиться до кінця року. Навпаки, думаю, що агросектор пресувати не будуть. Звісно, рішення щодо повернення спецрежиму, яке сьогодні ініціює Кутовий, залежатиме від МВФ. Якщо буде відмова, то, можливо, Кутовому вдасться переконати Мінфін виділити додатково 10-15 млрд грн на підтримку галузі, особливо, дрібних через компенсацію кредитної ставки та на програми розвитку тваринництва тощо.

Зберігати державні компанії —означає створювати комфортні умови для корупції.

AgroPolit.com: Можливо, варто пошукати інші ресурси для підтримки галузі, наприклад, від приватизації?

Олег Бахматюк: Передача 20-30 колгоспів, які вже вмерли, — це не приватизація. Я вважаю великою помилкою керівників великих державних компаній, коли вони і їхні радники вкладають в вуха міністрів тезу «Не поспішати продавати». Зберігати державні компанії —означає створювати комфортні умови для корупції. Скільки у США державної власності? Майже — нуль. У них навіть ФРС — приватна власність. На секундочку, це як наш НБУ і він приватний! І там це нікому не заважає жити. Якщо Кутовому стане сили провести приватизацію до кінця, то його запам’ятають, як прогресивного і яскравого міністра. Мені не потрібні державні компанії. Я нічого не зможу купити, але віддайте їх тому, хто зможе там навести лад. Адже біда у них очевидна. Якщо проблеми Бахматюка — це його особистий клопіт. То мільярдні збитки на ДПЗКУ — це виклик усім українцям, бо держава їх покриває з їхньої ж кишені.

AgroPolit.com: До речі, ДПЗКУ має одну з найширших елеваторних сіток. Ви до неї приглядаєтесь?

Олег Бахматюк: Вона нам цікава. Але у компанії величезна «дірка» в 250 млн доларів, які вкрали з китайського кредиту, гарантованого урядом України. Якщо держава їх погасить, то, напевно, виставить частину об’єктів на продаж. Або ж китайці заберуть ДПЗКУ за борги. Я вважаю, що сьогодні ДПЗКУ фактично належить китайцям.

AgroPolit.com: Зміна правил у великій мірі залежить від готовності еліт. Як вважаєте, чому великий бізнес так довго і «туго» йде до цього?

Олег Бахматюк: У нас переоцінена роль олігархії. У США її вплив потужніший, але цивілізований. У нас політики більше впливають, аніж олігархи.

AgroPolit.com: Ви примкнули до бізнесменів під проводом Сергія Тарути, які публічно задекларували готовність «мінятися».

Олег Бахматюк: Сергій Тарута дійсно намагається щось зробити. Але йому дуже важко зібрати людей. Він хоче створити платформу для дискусій та комунікації. Але ентузіазм завжди карається. Як результат, всі приходять, розповідають, як має бути. А робити мало хто хоче. Чи згоден я з усім, що звучить на цій площадці? Ні. Але це питання не уподобань. Мені здається, якби ідею створення такої платформи підхопила Адміністрація Президента, то глобальні економічні проблеми, озвучені бізнесом, вирішувалися б набагато швидше.

Чи змінилася еліта? Мені здається, — так, але не всі великі бізнесмени приймають нові правила гри. Вони почали змінюватися, але політика — ні.

Балом у країні правлять політики, а не олігархи. Можливо, єдиний виняток — Ігор Коломойський. Але він віртуоз, який витрачає на це левову частку своїх зусиль. Він — майстер. Але й у нього зараз «проколи».

AgroPolit.com: Але ж вони ставлять політиків.

Олег Бахматюк: Це така ілюзія.

AgroPolit.com: Хто ж тоді ставить театр політичного абсурду в Україні?

Олег Бахматюк: Самі «актори», вони доволі самостійні. Проблема України в тому, що політикум абсолютно незалежний від реального виробництва. Коли їм вигідно, вони використовують олігархів, даючи потім щось на відкуп. Балом у країні правлять політики, а не олігархи. Можливо, єдиний виняток — Ігор Коломойський. Але він віртуоз, який витрачає на це левову частку своїх зусиль. Він — майстер. Але й у нього зараз «проколи». Як бути далі? Я сподіваюся, що бізнес об’єднається, щоб вижити. Українські олігархи поволі вчаться говорити одним голосом.

AgroPolit.com: В чому складності «перекладу»?

Олег Бахматюк: Різні ментальності, підходи, життя. Українці завжди об’єднуються перед смертю. Видно, ще не час (сміється).

AgroPolit.com: А Ви дружите між собою в середині українського аграрного бомонду?

Олег Бахматюк: Ми спікуємося, але дружити — не зобов’язані. 

ПРО СПІЛКУВАННЯ З ЮРІЄМ КОСЮКОМ 

AgroPolit.com: Чому Ви ніяк не знайдете спільну мову з «курячим» королем Юрієм Косюком? На ринку всі уважно стежать за тим, які він час від часу «тролить» Вас на міжнародних форумах, а Ви чомусь мовчите. Що чи кого не поділили?

Олег Бахматюк: Я бачив його кілька разів у житті. Ви ж у нього теж брали інтерв’ю, чому не спитали про це?

AgroPolit.com: Як так розумію, що він не дуже поділяє Ваші методи роботи.

Олег Бахматюк: Я теж не завжди поділяю методи різних людей. Це вибір кожного керівника, бо у нього своє бачення стратегії компанії.

На мій погляд, Косюк — сильний керівник. Він побудував велику успішну компанію. Гріх було не скористатися можливостями, які він мав на момент її становлення. У нього зараз працює дуже сильний гравець — колишній міністр АПК Юрій Мельник. Цей міністр правильно підставив Косюку плече. Я поважаю Мельника і вважаю, що він — один із найсильніших в АПК. Не так багато знайдеться людей, які можна поставити з ним у один ряд. Вони обоє молодці — збудували одну з найбільших птахівничних компаній. І Мельник був той міністр, який допоміг це зробити. А Косюк – молодець, що зумів використати всі обставини. Мені таке не вдалося зробити.

AgroPolit.com: Зараз у Вас є шанс відігратись: другий міністр райзівець заходить в Мінагрпород!

Олег Бахматюк: (Іронічно) Аби не стало гірше від того.

AgroPolit.com: Що Ви полюбляєте читати?

Олег Бахматюк: В основному зараз читаю бізнес-пресу. Дуже давно любив читав історичні романи, наприклад, Дюма.

AgroPolit.com: Яке у Вас хобі?

Олег Бахматюк: Моє хобі — робота. Я не відділяю її від повсякденного життя. Я цим живу. Це своєрідна ідеологія, без якої ти не можеш нічого створювати і вести людей за собою. Моє хобі — інвестувати у «своїх» людей. Я люблю нові обставини та відкривати нові світогляди.

AgroPolit.com: Що для Вас дружба? Бізнес і дружба — це можливо?

Олег Бахматюк: Справжніх друзів у мене 10 — 12, але вони надійні. Дружба, як любов, коли віддаєш, не очікуючи нічого натомість.

AgroPolit.com: Найскладніше управлінське рішення?

Олег Бахматюк: Кадрові питання. Коли ти робиш на людей ставку, а вони підводять. З роками я зрозумів, що треба дивитися на життя з оптимізмом.

Вдалий віртуоз — це геній, невдалий — аферист. То, що в мене є певні авантюрні задатки, я не вважаю поганим.

AgroPolit.com: Олег Романович, трішки провокації на останок. Ринок ніяк не може зрозуміти, то Ви дуже майстерний професіонал-віртуоз чи аферист?

Олег Бахматюк: Вдалий віртуоз — це геній, невдалий — аферист. То, що в мене є певні авантюрні задатки, я не вважаю поганим. Ризикувати — не значить обдурити. Просто хтось звик працювати у зоні комфорту, але якщо не ризикувати — не буде руху вперед і досягнень. Комусь не подобається мій стиль. Хтось вважає його дуже різким. Але одна справа, якби я купував за залучені гроші щось собі на забаганки, то — так. Що зробив я? За 5 років інвестував в Україну $2 млрд у реальні проекти, які є, живі і працюють. Хіба це ілюзія роботи і реальних справ? Якщо так, то що ж тоді реальність?

AgroPolit.com: Дякую Вам за цікаву бесіду.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

1 січня 2016
Бахматюк: АПК і далі займатиме лідерські позиції в світі, незалежно від наявності податкових пільг
Агросектор і далі буде одним з провідних напрямків економіки та займатиме провідні місця на глобальних  ринках.Таку думку в матеріалі...
18 травня 2016
Олег Бахматюк спростував інформацію НБУ про арешт на 4 млрд грн — прес-служба
Прес-служба власнкиа найбільшого  агрохолдингу країни UkrLandFarming Олега Бахматюка спростовує інформацію НБУ щодо арешту його майна....
21 квітня 2016
UkrLandFarming реструктуризував євробонди на суму $ 500 млн — Бахматюк
Найбільший вертикально-інтегрований холдинг України UkrLandFarming домовився з власниками бондів про зниження річної ставки. Про це розповів...
4 квітня 2016
Ukrlandfarming домовився про реструктуризацію боргу перед Deutsche Bank та Sberbank — Бахматюк
Найбільший в Євразії агрохолдинг Ukrlandfarming домовився про реструктуризацію на 10 років залишку заборгованості за синдикованим кредитом Deutsche...
25 січня 2016
10% депутатів у Верховній Раді - аграрні лобісти — Козаченко
Аграрне лобі у парламенті у різних фракціях складається з близько 40-45 депутатів або 10%. Про це в ексклюзивному інтерв'ю повідомив народний...
22 січня 2016
Парламентське аграрне лобі цікавить одне — не платити податки — Вадатурський
Аграрні лобісти Верховної Ради працюють сьогодні на одну мету — не платити податки. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю...