Дмитро Приходько: Україна має створити посади аграрних торгових аташе або радників на основних ринках
Дмитро Приходько: Україна має створити посади аграрних торгових аташе або радників на основних ринках

22 березня відбулася 7-ма щорічна конференція Інституту Адама Сміта - Форум «Агробізнес України», де зібрались представники уряду, експерти, бізнес та іноземні інвестори. Загалом, говорили про можливості України на зовнішніх ринках, розширення векторів експорту та перспективність тієї чи іншої групи товарів. Попри всю презентабельність перед інвесторами, приховати законодавчі недоробки, які заважають експорту продуктів харчування, вкрай важко. Україна, будучи «житницею» Європи, не має кваліфікованих аграрних аташе, на відміну від інших потужних сільськогосподарських країн. Функції спеціалістів, які б мали просувати українську продукцію на світових ринках узагальнили в рамках дипломатичних місій. Чому так сталось? Про те, що може зробити уряд для того, щоб в умовах обмеженого бюджету підтримувати експорт AgroPolit.com розпитав економіста Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Дмитра Приходька.

AgroPolit.com:Які напрямки українського експорту будуть перспективними у найближчому майбутньому?

Дмитро Приходько: Україна дійсно має величезний аграрний експортний потенціал. Підходити  до будь-якої класифікації потенційних країн для експорту можна з певною умовністю. На український аграрний експорт впливає цілий ряд факторів, перш за все, попиту. Це країни, де спостерігатиметься зростання споживання продуктів, традиційних для українського сільськогосподарського експорту, тобто зерна, олії і так далі. Це країни Північної Африки, Близького Сходу, Південної та Південно-Східної Азії.

Експорт продуктів переробки отримав потужний поштовх за рахунок девальвації національної валюти. Українські товари в гривневому еквіваленті подешевшали і це дозволяє експортерам, які закуповують продукцію та ведуть операції в гривні, знизити свої витрати і стати конкурентоспроможнішими на зовнішніх ринках.

Безумовно, українському експортеру необхідно буде дивитися, де знаходитиметься потенціал поставок продукції з доданою вартістю. Експорт продуктів переробки отримав потужний поштовх за рахунок девальвації національної валюти. Українські товари в гривневому еквіваленті подешевшали і це дозволяє експортерам, які закуповують продукцію та ведуть операції в гривні, знизити свої витрати і стати конкурентоспроможнішими на зовнішніх ринках. В даному напрямку перспективними будуть країни, які збільшують імпорт перероблених продуктів харчування, що  пройшли певну обробку.

AgroPolit.com: В чому перспектива африканського ринку? Ці країни вважаються з «третього світу»?

Дмитро Приходько: Це велике упередження розглядати африканські держави, як країни «третього світу». Багато  з них в останні роки показали економічне зростання, яке вимірюється двома цифрами.

AgroPolit.com: Тобто, недооцінили їх потенціал?

Дмитро Приходько: Не те, щоб недооцінили. В африканських країнах як і раніше відбувається зростання доходів населення та збільшується потреба в імпорті продуктів харчування. Україна успішно експортує продукцію як в країни Північної Африки, так і починає активну торгівлю з країнами на південь від Сахари.

Але для цього необхідно прийняти цілий ряд заходів: як по лінії приватного бізнесу, так і держави. З урядового боку потрібне проведення серії переговорів із доступу українських товарів на африканський ринок.

Наразі країни-імпортери вітчизняної пшениці переробляють її в борошно, мають цілий ряд конкурентних переваг в поставках на африканському континенті в рамках угоди про вільну торгівлю або інших регіональних домовленостей.

Наприклад, Єгипет імпортує українську пшеницю. Її переробляють в основному для потреб внутрішнього ринку. Але частина виробленого борошна в Єгипті успішно експортується в африканські країни. Все тому, що у них є перевага, гарантована зоною вільної торгівлі в рамках африканського союзу. Теж саме робить Туреччина, яка закуповує продовольчу пшеницю і, переробляючи в борошно, активно продає ряду азіатських країн.

Україні потрібно взяти приклад з цих країн і діяти так само.

Україна не зможе експортувати яловичину до тих пір, доки не буде завершена і ефективно не запрацює система ідентифікації тварин.

AgroPolit.com:  Чи є які-небудь законодавчі недоліки, які заважають розвиватися експорту?

Дмитро Приходько: На законодавчому рівні немає ніяких перешкод, аби Україна продавала свою продукцію…

Однак, якщо брати конкретні товарні продукції, наприклад, м'ясо, то Україна не зможе експортувати яловичину до тих пір, доки не буде завершена і ефективно не запрацює система ідентифікації тварин. Закон про ідентифікацію прийняли, але є питання її впровадження, існує цілий ряд причин, через які вона не набула значного  поширення.

Якщо говорити про свинину, то, коли в країні спостерігається гостра епізоотична ситуація з АЧС і ветеринари не мають права і повноважень заходити на тваринницькі підприємства для проведення інспекції, то це не сприяє створенню іміджу України як надійного та стабільного постачальника.

Тому, розширені можливості українських інспекторів для забезпечення безпеки і якості продовольства є дуже важливою умовою для подальшого розширення експорту. У ветеринарії є цілий ряд проблем, які потрібно вирішити, в тому числі, на законодавчому рівні, аби державні інспекційні служби могли ефективно виконувати свої обов'язки.

AgroPolit.com: Проблем менше тільки у виробників курятини?

Дмитро Приходько: Потрібно віддати належне українським сільгосптоваровиробникам та уряду. Проведені величезні зусилля у  переговорному процесі для розширення доступу на зовнішні ринки, відтак  Україна отримала квоти і Європейському Союзі. Самі виробники зробили величезні інвестиції в модернізацію птахівницьких господарств і переробних забійних цехів, щоб Україна могла пройти аудит Європейського агентства з безпеки продуктів харчування. В даному випадку вітчизняні птахівники знаходяться попереду деяких секторів в плані досвіду проходження таких інстанцій, а також - участі в міжнародних торгових виставках.

Де б виробники могли підвищити свою ефективність - це просування продукції в роздрібних мережах ЄС. Цей напрямок досить складний та потрібно багато працювати.

Потрібно віддати належне українським сільгосптоваровиробникам та уряду. Проведені величезні зусилля у переговорному процесі для розширення доступу на зовнішні ринки, відтак  Україна отримала квоти і Європейському Союзі.

AgroPolit.com: Чи потрібне  експортне  фінансування державними банками?

Дмитро Приходько: Я не зовсім знайомий з програмами підтримки експорту українських банків. Якщо фінустанова надає експортеру кредитну гарантію про те, що він отримає свої гроші після того, як експортує продукцію, то такі зусилля можна тільки вітати. Але на яких умовах банк надаватиме такі експортні кредитні гарантії і яким чином їх субсидує держава? Не готовий сказати.

AgroPolit.com: Чи достатньо в  Україні ​​торгових місій за кордоном?

Дмитро Приходько: Я б дуже хотів похвалити українське посольство і торгово-економічну місію. Думаю, завдяки їх зусиллям Україна збільшила поставки зерна і продуктів його переробки. Наприклад, в Італії досить активну роботу проводило посольство. Хотів би відзначити їх роботу в Єгипті з підтримки відносин для того, щоб забезпечити ефективну комунікацію з Мінагрополітики з технічних питань, пов'язаних з сертифікацією, забезпеченням фітосанітарного стану. Єгипет - найбільший у світі імпортер пшениці:  державна компанія GASC купує близько 5 млн тонн зернових. З власного досвіду, можу сказати, що ці два посольства працюють досить ефективно.

AgroPolit.com: Чи потрібно створити окремий інститут, який би готував професійних торгових аташе?

Дмитро Приходько: Знаєте, дуже цікаве питання. Безумовно, українській дипломатії потрібно підготувати фахівців, які б окремо добре знали аграрний сектор.

AgroPolit.com: А зараз таких мало?

Дмитро Приходько: Якщо дивитися на світових досвід провідних аграрних держав (США і Голландії), то вони мають окремі служби, які займатися просуванням саме їх національного аграрного експорту. Безумовно, сільське господарство, як і будь-яка інша галузь, має свою специфіку.

Чи варто окремо готувати аграрних аташе або створити якийсь курс для існуючих працівників торговельно-економічних місій? Важко визначити. Кожна країна вирішує це питання в залежності від своїх бюджетних можливостей ...

AgroPolit.com: Погодьтеся, Україна - аграрна держава. Тож логічно, що такі аташе мають бути.

Дмитро Приходько: По ключових місій - має сенс створити посади аграрних торгових аташе або радників у основних ринках, наприклад, у Вашингтоні чи Брюсселі. Україна має вже такий досвід. У посольстві України у Вашингтоні був радник з аграрних питань свого часу. Потім з якихось причин цю посаду скасували.

Важливо знайти тонкий баланс між тим, чим має займатися держава в плані просування експорту і того, чим повинен займатися бізнес. Перші державні агентства з підтримки експорту БУЛИ створені ще в 1916 році в Фінляндії. Тобто досвід діяльності державних служб із підтримки і просування експорту неоднозначний. Часто можна почути, що вони повільно реагують на запити бізнесу в просуванні. Такі заяви часто доводиться чути з приватного сектора: бізнес зможе сам краще просувати продукцію на зовнішніх ринках, якщо держава просубсидує ці зусилля. У багатьох країнах є такі програми підтримки, де держава в тісній зв'язці з бізнесом, дозволяє виходити на світові ринки, відправляти свої торгові місії, брати участь у виставках і так далі. Таку практику використовує Чилі та США.

Важливо знайти тонкий баланс між тим, чим має займатися держава в плані просування експорту і того, чим повинен займатися бізнес.

AgroPolit.com: Наша держава може на таке піти?

Дмитро Приходько: В умовах обмежених фінансових ресурсів з боку уряду мало б сенс підтримати зусилля приватного сектора, а саме агробізнесу та бізнес-асоціацій через просування експорту. Державі це б коштувало на багато менше, ніж створювати власний апарат з просування експорту.

AgroPolit.com: Тобто уряд може один раз вкласти, щоб потім отримати більше?

Дмитро Приходько: Так. І приватний сектор буде далі займатися, якщо це буде представляти комерційний інтерес.

Думаю, що в Україні перш за все для цього необхідно прийняти законодавство про самоврядних організаціях, яке б врегулювало питання отримання асоціаціями державних грошей на виконання певних функцій по просуванню експорту.

Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 березня 2016
Україна має величезні перспективи експорту до країн Африки — Рутицька
Україна буде посилювати співробітництво з країнами Африки. Зокрема, планується збільшити обсяги експорту продуктів переробної промисловості. Про...
16 березня 2016
Проблему експорту уркаїнського меду в ЄС вирішено — Держветфітослужба
Питання експорту меду в країни Європейського Союзу врегульовано. Про це повідомляє Державна ветеринарна і фітосанітарна служба України...
16 березня 2016
Експорт української молочної продукції за 2015 рік склав $ 214,4 млн — прес-служба
В Україні виявили лідерів по споживанню української молочки: Казахстан, Молдова, Грузія, Азербайджан і Бангладеш. Про це повідомляє прес-служба...