Еверт Ян Краенбрінк: Зараз Україні потрібно вибудувати сильну аграрну політику, адже понад 10% населення працюють у сфері АПК
Еверт Ян Краенбрінк, радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні

Королівство Нідерландів – одна з найрозвинутіших аграрних країн світу, яка задає тенденції у сільському господарстві. Співвідношення території та масштабів її виробництва просто вражають. Вплив Голландії на АПК України щороку посилюється: експерти залучаються до розробки Стратегії розвитку АПК, проводиться багато спільних інформаційних семінарів, а на 2016 рік запланували Програму співробітництваЯк Нідерландам вдалось стати одним з аграрних лідерів світу? Як вдається досягати цього результату без окремого галузевого міністерства? Що цікавить голландців в Україні та що з їхнього досвіду може почерпнути Україна? Про це  AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв’ю розпитав радника з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні Еверт Ян Краенбрінк.

AgroPolit.com: Нідерланди входять у ТОП-рейтинг країн-лідерів із виробництва сільськогосподарської продукції. У чому секрет успіху?

Еверт Ян Краенбрінк: Попри те, що Голландія досить невелика країна, а оброблювані площі займають 1,9 млн га, протягом багатьох століть ми фокусувалися на виробництві продуктів із найбільшою доданою вартістю. Наша бізнес-модель базується на імпорті дешевої сировини, переробці та експорті готової продукції. Навіть 300 років тому Нідерланди продавали свинину, овочі та сир. Сьогодні ми стали найбільшим експортером, в основному, в ЄС (Берлін, Лондон, Париж), на кого припадає 2/3 усіх поставок. Виручка – $100 млрд на рік!

AgroPolit.com: Як вдалося вибудувати таку ефективну систему агровиробництва? Чи можна її застосувати в сільському господарстві України?

Еверт Ян Краенбрінк: Успіх нашого агропромислового комплексу розпочався кілька століть тому з торгівлі. Голландські кораблі купували в Індонезії та Бразилії цукор і спеції. Потім усе це продавали за великі гроші на європейському ринку. Таким чином завоювали домінуючу позицію в торгових потоках. Справжній розвиток сектору почався в ХІХ столітті, коли зосередилися на спеціалізації виробництва. Фермери сконцентрувалися на технологічності процесу, бо тільки так могли підвищити ефективність та обсяги виробництва. Тоді ж заснували аграрний університет «Вагенінген» – і вже з того моменту місце науки в АПК було визначено. Експортні позиції досягли величезних обсягів після створення ЄС. Для голландської продукції з’явилися постійні ринки збуту з однаковими правилами гри та вимогами якості. Входження в ЄС сприяло успіху сільськогосподарського сектору Нідерландів.

AgroPolit.com: Як у вас формувалася аграрна політика?

Еверт Ян Краенбрінк: Найважливіший фактор у філософії голландської агрополітики – успіх підприємця. Тобто держава повинна надати товаровиробнику всі умови й фокусуватися в тих областях, які важливі для експортних ринків. Що це означає? По-перше, розвивати науку й інновації. По-друге, створити систему, яка гарантує виробництво високоякісної продукції, у тому числі, й за рахунок контролю з боку держструктур. Надійна система гарантії якості виробленої продукції – це невід’ємна частина зростання зовнішнього попиту на таку продукцію.

AgroPolit.com: У Голландії існує лише окремий департамент АПК при Міністерстві економіки. Чому у вас немає окремого міністерства, як в Україні?

Еверт Ян Краенбрінк: Це було політичне рішення, яке відображає бачення суспільством ролі держави. Чи дійсно нам потрібно 80 департаментів, щоб влаштувати політичне життя? Або дев’ятьох досить? Інша причина – багато проблем сільського господарства вирішуються на національному рівні, тому роль Міністерства економіки зменшується. Ми прийшли до висновку: що менше чиновників, то нижчі бюджетні витрати й більше ефективності АПК.

AgroPolit.com:  Україні теж необхідно суттєво скоротити кількість держапарату та відомств?

Еверт Ян Краенбрінк:  В Україні поки немає єдиної організації, яка б об’єднувала фермерів, як у ЄС, і зараз багато рішень приймається на рівні міністерства. Тому дуже важливо, щоб в аграрному міністерстві був штат справжніх фахівців у всіх сферах сільського господарства, які будуть координувати ці напрямки.

У Європі розвиток аграрної політики відбувається різними шляхами, доводячи важливість цього сектору в економіці Єврозони. Наприклад, у Великобританії Міністерство економіки пов'язане з Міністерством навколишнього середовища, бо нагальні проблеми стосуються навколишнього середовища. У Німеччині Міністерство сільського господарства кілька років тому називалося Міністерством з питань захисту прав споживачів. Україна поки не є членом Євросоюзу, але вже зараз вам треба вибудувати сильну аграрну політику, бо понад 15% населення працюють у сфері АПК.

Протягом багатьох століть ми фокусувалися на виробництві продуктів із найбільшою доданою вартістю

AgroPolit.com: Наскільки мені відомо, стратегія розвитку АПК Голландії передбачає стабільне зростання до 2050 року. За рахунок чого?

Еверт Ян Краенбрінк: Головна умова сталого розвитку сільського господарства в Голландії – інновації. Не можна постійно розширювати посівні площі.

Окрім того, перспективу бачимо у виробництві й експорті нових продуктів харчування та створенні доданої вартості. Саме тому все більше експортуємо готову продукцію – сири, м’ясо, шоколад. І тут бачимо три шляхи розвитку. Перший – виробництво продуктів здорового харчування. Другий – готова продукція, адже у людей все менше часу на кулінарію. Третій – екологічність.

Також нідерландські виробники постійно працюють над удосконаленням технологій виробництва, наприклад, – як знизити кількість споживаної води в теплицях, поліпшити умови життя тварин. У Голландії багато дослідних центрів – як державних, так і міжнародних, які допомагають у досягненні цих завдань.

AgroPolit.com: Сільськогосподарська система Голландії діє в рамках трикутника «держава – наука – підприємці». Як вдалося цього досягти?

Еверт Ян Краенбрінк: Ця модель взаємодопомоги не унікальна, вона присутня у багатьох країнах. Як бачите, АПК у Нідерландах складається в основному з дрібних і середніх фермерських господарств, у яких немає коштів для виконання всього циклу виробництва або проведення ринкових досліджень. Щоб вижити, їм потрібно співпрацювати не тільки з іншими підприємцями, а й з університетами. Держава відіграє ключову роль у фінансуванні інноваційної та дослідницької діяльності таких підприємств. Паралельно воно контролює якість виготовлених продуктів, що є необхідною умовою успішного експорту.

AgroPolit.com: А чи зможе така модель управління існувати у нас в Україні?

Еверт Ян Краенбрінк: Вона повинна однозначно спрацювати в Україні. Великі агрохолдинги (виробники сировини) можуть самостійно впоратися з усіма викликами. Якщо хочете розвивати переробну галузь і продукти з більшою доданою вартістю, тоді потрібно співпрацювати з університетами, міжнародними компаніями, з Міністерством аграрної політики та продовольства. Поки що в Україні не надто розвинена кооперація бізнесу та науки.

Чим менше чиновників, тим нижчі бюджетні витрати й більше ефективності АПК

AgroPolit.com: Які суми держава виділяє на підтримку сільського господарства? Чи покриває фінансування потреби фермерів?

Еверт Ян Краенбрінк: Підтримку фермерів організовано на рівні ЄС у рамках Спільної сільськогосподарської політики. На національному рівні фермери отримують державну підтримку тільки на інновації та запровадження екологічних методів господарювання.

AgroPolit.com: А як щодо приватних інвестицій?

Еверт Ян Краенбрінк: Голландці продовжують інвестувати в аграрний сектор. Навіть за вартості 1 га  сільськогосподарської землі до 70 тис. євро, люди продовжують купувати землі, попри те, що й обробіток обходиться недешево.

Існує також банківське кредитування. Тому фермери продовжують інвестувати в землю, бо якщо ти не ростеш і не розвиваєшся, то втрачаєш свої конкурентні позиції на ринку. Що ж до переробних галузей, то виробники об'єднуються в асоціації та спілки.

AgroPolit.com: Що плануєте робити в 2016 році для налагодження аграрних зв’язків з Україною?

Еверт Ян Краенбрінк: Перше – проінформувати виробників про перспективи в Україні. Друге – організувати тваринницький тренувальний центр, щоб допомогти українським фермерам модернізувати бізнес і збільшити продуктивність. Третє – будемо допомагати переробній галузі з модернізацією. Для цього вже є група з 20 компаній, які поділяться знаннями й технологіями. Четверте – бачимо багато перспектив у біоенергетичному секторі, але багато чого треба ще поміняти в цьому напрямку.

AgroPolit.com:  Голландія виробляє 10% всього молока Євросоюзу. Що порадите зі свого досвіду українським молочникам, які потерпають від закриття російського ринку?

Еверт Ян Краенбрінк: Українські молочники справді втрачають російський ринок. Проблема для них також невелика кількість експортних ринків (через особливості якості продукції). Саме тому так багато молока на внутрішньому ринку і дуже низькі ціни. З іншого боку, і світові ціни теж дуже низькі внаслідок зниження китайського споживання. Однак, попри всі ці «але», бачимо величезний потенціал молочної галузі України. У теорії, можливо продавати молоко за такими цінами, як зараз в Україні. Зокрема, перспективи є у збуті якісної сировини і їх треба розвивати.

AgroPolit.com: Це в теорії, а як бути виробникам на практиці?

Еверт Ян Краенбрінк: У першу чергу, вихід на нові ринки залежить від собівартості літра молока. Українські фермери виробляють лише 4 тис. кг молока на рік і його собівартість надто висока. Вони повинні виробляти 9–10 тис. кг на рік, тоді ситуація зміниться. Також Україна повинна почати контролювати продукції фермерів-одноосібників. Адже молоко невідомої якості надходить із особистих фермерських господарств, які не перевіряються державою, на фабрики та заводи. На експортних ринках можуть виникнути логічні запитання про якість кінцевого продукту.

В Україні поки немає єдиної організації, яка б об’єднувала фермерів, як у ЄС

AgroPolit.com: Тобто, головний «якір», який тягне на дно, – це слабке законодавство?

Еверт Ян Краенбрінк: Тут питання до самої держави: просто допомогти підсобним господарствам або ж поставляти продукцію тваринництва на зовнішні ринки. Якщо ви хочете експортувати молочні продукти, то ви повинні дотримуватися суворих норм усього процесу виробництва. Зараз половина молока на переробку надходить від господарств, які ніхто не перевіряє. У держави зараз ключовий момент, щоб урегулювати питання фінансування виробників: дрібним фермерам дуже складно отримати кредити, тоді як великі агрохолдинги мають доступ до зовнішніх джерел фінансування.

Можливо, уряду треба піти шляхом кооперації з ЄБРР, що так само було ключовим чинником розвитку голландського АПК у 50–60 роки ХХ століття, коли ми диверсифікували всі ризики – й отримали довіру банків. Все це було зроблено державою. Я знаю, що це коштує грошей, але це повинно полегшити фермерам доступ до фінансування.

AgroPolit.com: Голландські експерти так само брали участь у формуванні української стратегії розвитку АПК. З яких питань консультували?

Еверт Ян Краенбрінк: Найважливіша тема – земельна реформа. Відкриття ринку землі – ключовий момент реформування всієї агарної галузі України. Наші експерти показали всі можливі варіанти вирішення цієї проблеми. Я маю на увазі, що не обов'язково знімати мораторій. Уряду необхідно створити сприятливі умови для всіх учасників ринку – як орендодавцям, так і орендаторам паїв. Поки в цьому питанні залишається багато невирішених моментів.

Так само ми брали участь у розробці рішень для благоустрою сільського життя та розвитку сільських територій. Зокрема розповсюдили серед підприємців інформацію про те, як виробники змогли б заробити на селі. Окремий напрямок – сімейне фермерство (який може бути дохід із ферми, намагалися створити професійну модель для українських підприємців, яка б складалася не з 2–3 корів, а з 20–50).

Так само ми розробляли інформаційні матеріали про освіту й кооперацію разом із Вагенінгенським університетом і українськими ВНЗ. Допомагали із законодавчими ініціативами для розвитку приватного сектору (виробництво фруктів, тваринництво, картоплярство).

Поки що в Україні не надто розвинена кооперація бізнесу та науки

AgroPolit.com: Розкажіть про роботу Агентства з підтримки імпорту Нідерландів (CBI), яке допомагає розробляти експортну стратегію для України.

Еверт Ян Краенбрінк: СBI було створено Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів, його завдання – допомогти знайти експортні ринки країнам, що розвиваються. Не тільки Україні, але й багатьом іншим. Зокрема надається інформація про ринки та освіту. З цього року СBI буде надавати сервіс й Україні. У грудні агентство провело семінар, на якому його експерти розповіли українським підприємцям про раціональні напрямки експорту різних груп товарів у ЄС. В АПК це стосувалося виробництва овочів і фруктів.

AgroPolit.com: Так, перспектива тут є, але в цьому секторі існують проблеми зі сховищами.

Еверт Ян Краенбрінк: Якщо ви хочете просуватися на фруктовому ринку, то необхідно інвестувати у сховища. Іншого вибору немає. Якщо ви хочете займатися переробкою фруктів і виробляти, наприклад, соки, то ставку треба робити на нове обладнання для виробництва. Україні зараз необхідно визначити експортні «точки» в агросекторі й розвивати їх.

AgroPolit.com: Які напрямки експорту, на ваш погляд, перспективні для України у 2016 році?

Еверт Ян Краенбрінк: Перспективними країнами для експорту агропродукції можуть бути країни Азії та Африки. Поки європейський ринок для українських товарів досить конкурентний. Якщо хочете поставляти продукцію з доданою вартістю в ЄС, то спочатку потрібно сфокусуватися на країнах Східної Європи, таких,  як Болгарія, Румунія, Польща. Починати торгувати можна з нішевих продуктів – органіка, мед. Можливостей в Україні вистачає.

AgroPolit.com: До речі, про органіку. Як оцінюєте українське органічне виробництво?

Еверт Ян Краенбрінк: Одна справа – органічне виробництво, інше – органічне споживання. Зараз ми спостерігаємо, що споживання органічних продуктів в Україні досить низька. Проте такі продукти в магазинах є. Я бачу потенціал виробництва органіки в Україні, і попит на неї на внутрішньому ринку буде рости з боку середнього класу споживачів. Багато органічного зерна експортується в ЄС, і використовується в кормах для «чистого» тваринництва. Дуже важливо, щоб до продуктів була довіра, і до їхньої якості. І в цьому теж можна знайти нішу для України.

AgroPolit.com: Як бачите розвиток сімейного фермерства в Україні надалі?

Еверт Ян Краенбрінк: Невеликі ферми завжди будуть присутні в сільському господарстві. Варіюватися буде тільки їхній розмір. Приміром, у Голландії середня ферма займає до 100 га землі. Так само в останні роки спостерігається тенденція до укрупнення фермерських господарств. Однак це укрупнення не можна порівняти з українськими великими компаніями. В Україні сімейне фермерство – це в основному соціальна проблема і спосіб багатьох селян хоч якось прогодувати себе, бо пенсії і зарплати маленькі.

Держава повинна надати товаровиробнику сприятливі умови для ведення бізнесу

AgroPolit.com: Як в Голландії вирішили цю проблему?

Еверт Ян Краенбрінк: Ми пішли шляхом розширення відповідних освітніх програм. Якщо фермери починали займати певну нішу (тепличне господарство чи тваринництво), то їм надавалася необхідна інформація щодо дотримання всіх технологій. Дрібний бізнес – зовсім інша справа, ніж масштабне виробництво.

AgroPolit.com: Наскільки вважаєте доцільним об’єднання українських фермерів у кооперативи? Чи є такі об'єднання в Голландії?

Еверт Ян Краенбрінк: У Голландії 60% агропромислової продукції виробляється саме кооперативами. Без створення кооперативів розвиток дрібного фермерства в Україні неможливий. Невеликі фермери відчувають фінансові труднощі, у них немає всієї інформації про ринки, і їм потрібно якось прораховувати виробничі ризики. Ці проблеми допомагає вирішити кооперація. І завдання української держави – допомагати їй.

Попри всі «але», ми бачимо величезний потенціал молочної галузі України

AgroPolit.com: Якщо дивитися критично, в чому полягають слабкі сторони української аграрної політики? Чому процес реформування АПК так затягнувся, враховуючи, що Україна – це в першу чергу аграрна держава?

Еверт Ян Краенбрінк: Україні необхідно зробити вибір і визначитися, що необхідно країні, – і далі бути конкурентними експортерами сільськогосподарської продукції? Тоді потрібно сфокусуватися на якості виробництва. У такому випадку виживуть тільки кращі виробники, а кількість дрібних фермерів знизиться дуже швидко.

Якщо держава хоче побудувати «соціальний» АПК, де працюватимуть багато людей, з орієнтацією на внутрішній ринок, тоді потрібна інша бізнес-модель.

Зараз український уряд каже: «Будемо рухатися в обох напрямках – і фермерам допоможемо, але також хочемо бути великим експортером». Але як на мене, в кінцевому підсумку поєднати ці дві моделі просто неможливо».

Зараз Україна перебуває в перехідному періоді й невеликим фермерам потрібно або переорієнтуватися на якісне виробництво, стати конкурентними, об’єднатися в кооперативи чи шукати інші варіанти.

AgroPolit.com: Чи можна знайти компроміс у податковій проблемі, яка вже достатньо часу хвилює український АПК?

Еверт Ян Краенбрінк: Всі повинні платити податки, без них державі нічим буде інвестувати в освіту, інновації та контроль продукції. Сплата податків – це логічно, але вони повинні бути справедливими для всіх учасників ринку. І зараз це вкрай гостра політична дилема. Це так само стосується того, як держава буде субсидіювати АПК. У Європі доступно багато фондів, які допомагають «стати на ноги» невеликим фермерам, яких в Україні немає. Оскільки у вас із фінансових інструментів тільки податки, то я сподіваюся, що незабаром держава знайде рішення проблеми.

AgroPolit.com: Як багато часу знадобиться Україні для того, щоб стати потужною аграрною державою, не на словах, а за фактом?

Еверт Ян Краенбрінк: Зараз найважливіше – визначити підходящу бізнес-модель для агросектору України. Ми свого часу зосередилися на експорті продуктів з високою доданою вартістю. Але для України такий шлях може і не бути пріоритетним.

Приміром, не обов'язково фокусуватися на експорті. Можна знайти свою виробничу нішу, яка б приносила максимальний прибуток – будь-то органічне виробництво чи «бюджетна» продукція. З такими родючими землями, сприятливим кліматом можливо виробляти якісні сільськогосподарські продукти за низькими цінами. Так само Україна може бути успішним експортером продуктів тваринництва, плодоовочевої продукції.

AgroPolit.com: На з'їзді Аграрної партії говорили, що Україна зі своїм біоенергетичним потенціалом може відмовитися повністю від російського природного газу. Наскільки це реально?

Еверт Ян Краенбрінк: Я вірю, що це цілком реально. Якщо подивитися, скільки природного газу Україна витрачає, то виходить досить велика цифра. Вам дійсно треба докласти багато зусиль для скорочення споживання природного газу та запуску програм енергозбереження. У країні з величезними природними ресурсами є значний потенціал виробництва біопалива та поновлюваних енергетичних ресурсів. Тут значну роль відіграє саме аграрний сектор і можливість використання продуктів його переробки для виробництва біоенергії. І на великій території це зробити простіше, ніж у таких країнах, як Нідерланди.

 Наталія Ключнікова, AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

12 лютого 2016
Україна та Нідерланди будуть співробітничати у сфері зрошення
10 лютого директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Ромащенко Михайло та директор голандської компанії Difco International BV Я. Х...
29 січня 2016
Уряду України треба піти шляхом кооперації з ЄБРР — дипломат
Поглиблене співробітництво з Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (ЄБРР) сприятиме фінансуванню українських фермерів. Про це повідомив...
29 січня 2016
Хмельницькі аграрії підписали меморандум про співпрацю з кооператорами Італії - документ
Кооператори України та Італії підписали Протокол співпраці. Як повідомляє кореспондент AgroPolit.com, подія відбулася у рамках Міжнародної...
28 січня 2016
Без створення кооперативів розвиток дрібного фермерства в Україні неможливий — дипломат
В Україні сімейне фермерство – це в основному соціальна проблема і спосіб багатьох селян хоч якось прогодувати себе. Про це в ексклюзивному...
18 лютого 2016
Клайф Блекер: «Британія бачить Україну на світовому продовольчому ринку великим конкурентом, бо потенціал експорту —значний»
У рамках спеціалізованої аграрної виставки «Зернові технології», яка відбувалась 10—12 лютого у Києві, AgroPolit.com зустрівся із...