Іван Мірошніченко: В Україні є багато цікавих для Китаю агропроектів на суму $1-1,5 млрд
Іван Мірошніченко

Україна та Китай наводять торгові мости. Після візиту української делегації та бізнесу на міжнародну виставку «China International Import Expo-2018» всі повернулися з обережним оптимізмом. Так, перший віце-прем'єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів запропонував віце-прем'єрові Держради (уряду) Китайської Народної Республіки Лю Хе розпочати перемовини про  створення Зони вільної торгівлі. Загалом же, переконані в МЕРТ, взаємоторгівля між нашими країнами може зрости до $10 мільярдів за п'ять років. Наразі половину українського  експорту в Китай становить  агропродукція. З чим повернулася команда переговорників і чи є  перемоги для АПК? Про це та інше в інтерв’ю AgroPolit.com запитав у співголови китайської робочої підгрупи, народного депутата  від «Самопомочі» Івана Мірошніченка:

AgroPolit.com: Ви нещодавно повернулися з Китаю. Розкажіть про підсумки поїздки.

Іван Мірошніченко: Я дуже задоволений цією поїздкою. Вона була векторною і стала досить знаковою. До Китаю вирушила урядова делегація. Ми взяли участь у великій виставці в м. Шанхай, де на великому українському стенді було представлено понад 100 вітчизняних компаній: зі сфери машинобудування, сільське господарство, продукти харчування. Всі, хто брав участь у виставці, мали змогу ознайомитися з будь-якими інвестиційно-привабливими напрямами, які зараз є в Україні, а також поспілкуватися з представниками різних урядових відомств й МЕРТу. Окрім того, кожен учасник виставки міг в електронному режимі самостійно подивитися усі наявні в Україні проекти, лише натиснувши декілька кнопок, та обрати цікавий йому напрям.

Китайці сподіваються, що тепер Україна готова якісно працювати в напрямі залучення інвестицій.

AgroPolit.com: Які практичні результати поїздки? Для аграрного сектору є добрі новини? 

Іван Мірошніченко: По-перше, ми були дуже якісно представлені на найбільшій в світі виставці. Тим більше, вона була побудована на експортних можливостях Китаю. Між двома першими віце-прем’єрами наших країн відбулася зустріч в Пекіні. Пригадуєте, наприкінці минулого року під час зустрічі пана Кубіва та китайського віце-прем’єра Маккая в Києві підписали угоди майже на $8 млрд, із них — $2,5 млрд в АПК. Зараз замість Маккая прийшов новий керівник, саме він у Пекіні зі Степаном Кубівим підписали попередні меморандуми про співпрацю щодо китайських інвестицій в Україну та реалізацію довгострокових проектів. Я думаю, після цього візиту, Китай повним ходом розпочне реалізацію проектів в Україні. Адже для китайських компаній дуже важливі міждержавні відносини та підтримка саме державних установ й лідерів. На цій зустрічі всі ці елементи були присутні з обох сторін. Китайці сподіваються, що тепер Україна готова якісно працювати в напрямі залучення інвестицій.

Читати до теми: Без Гриму: Іван Мірошніченко — аграрний «кардинал»

Наша делегація також зустрічалася з представниками Міністерства комерції, з керівниками провідних китайських банків, представниками Міністерства закордонних справ, комітету з розвитку й інвестицій, який курирує всі інвестиційні напрями в рамках «Шовкового шляху», який у Китаї називають «Один пояс — один шлях».

Із практичних речей, яких уже досягнуто, що важливо, підписані угоди між «Укргідро» та Sinomash щодо будівництва Дністровської ГЕС. Вони вже перебувають на фінальній стадії перемовин, і якщо все буде гаразд, угоду підпишуть найближчим часом. Розглядаються й інші угоди, приблизно на $1,5 — 2 млрд, тільки в енергетичній сфері. Розпочалися попередні переговори щодо проектів у ядерній та відновлювальній енергетиці.

На рахунок агросектору нічого конкретно підписано не було, але обидві сторони підтвердили, що в разі, якщо буде представлено на розгляд уряду знакові та якісні проекти, вони будуть підтримані. Ми вже маємо досвід, коли попередньо підписані угоди з АПК й енергетики або не виконувалися, або виконувалися дуже збитково. Питання тепер у тому, щоб наша сторона якісно опрацювала потрібні деталі.

AgroPolit.com: Чи будуть якісь проекти з сільського машинобудування?

Іван Мірошніченко: Сільське господарство більше було представлене виробниками готової продукції. В Україні й досі немає ні нормального комбайна, ні сучасного трактора, це слід визнати. А потреба шалена: потрібно 10-20 тис. комбайнів на рік, щоби змінювати застарілий український автопарк. Саме тому в Україні такий високий імпорт і завезення б/у техніки. Якщо глянути статистику щодо імпорту, то мільярди доларів витрачаються щороку на імпорт с/г техніки. А її мали б виготовляти в Україні у кооперації зі світовими виробниками, зокрема й китайськими. Загалом же зараз в Україні є агропроекти, де китайські компанії вже проводять аудити, шукають платформи, рахують бізнес-плани. Це проекти з переробки с/г продукції: кукурудзи, пшениці, виробництво борошна й крохмалю.

AgroPolit.com: На яку суму?

Іван Мірошніченко: За моїми оцінками, нині в Україні є багато цікавих для китайців агропроектів на суму $1-1,5 млрд. Це інвестиції на наступні 2-3 роки.

AgroPolit.com: А компанії вже можете назвати?

Іван Мірошніченко: Ні, не можу. Я просто бачу цю активність. І, ще одна головна річ: вважаю, якщо ми не схибимо й не будемо знову ставати на ті ж самі граблі, не виконувати зобов’язань, чи неефективно реалізувати проекти. Якщо цього не станеться, Китай буде нашим найбільшим інвестором вже в наступні 10 років.

Читати до теми: Іван Мірошніченко: Виважена співпраця з китайцями принесе Україні за 5 років $8—12 млрд інвестицій

AgroPolit.com: Скажіть, чи озвучила цифру інвестицій з Китаю на наступний рік?

Іван Мірошніченко: Підписано меморандум на залучення в Україну з Китаю протягом наступних трьох років близько $8 млрд у різні інвестиційні проекти. Після цього візиту з китайської сторони буде знято низку запобіжників у частині швидкості залучення інвестицій. Тож тепер м’яч на нашому боці. Якщо українська сторона (передусім, урядова) не робитиме помилок, поводитиметься професійно й ефективно, то $8 млрд будуть у нас в кишені за 3 роки. Китай реалізовує свою політику впровадження «Шовкового шляху» майже з 70 країнами світу, і ми теж важливі для них. Для Китаю це не просто короткострокова експортна політика, це вже їхня довгострокова стратегія. Якщо ми станемо її частиною — тільки виграємо. 

AgroPolit.com: Чому вони роблять на це ставку?

Іван Мірошніченко: У рамках світової кризи відбуваються постійні торгівельні війни, і сьогодні вони продовжуються. Китай, звісно, в рамках торгівельної війни зі США мав досить значну девальвацію, в них знизився відсоток зростання ВВП країни, який уже було вийшов на щорічне зростання у понад 7% ВВП, а зараз воно зменшилося. Китай вживає заходів, аби поновити це зростання. Як?

 Зараз ми бачимо приклад на світовій арені двох конкуруючих моделей. Американська стратегія (впроваджує Трамп) полягає у тому, що знижують податки для бізнесу й для фізичних осіб, стимулюючи таким чином повернення бізнесу до США. Багато компаній зі США мають виробництво в Китаї. Він ставить їм імпортне мито, і каже: «Перенесіть все виробництво до США». Трамп знизив податок на прибуток підприємств і податки фізичних осіб, навіть людям повернув частину коштів за ПДФО. Він веде часом жорстку протекціоністську політику, захищаючи внутрішній ринок. Це — правильна короткострокова ініціатива. Однак довгостроково, думаю, він програє.

Є друга стратегія від Китаю — це «Шовковий шлях». Вона, навпаки, полягає в експансії грошима, технологіями, участі китайців у створенні за кордоном виробництв, торгівлі, видобутку копалин і наданні кредитів країнам, які цього потребують. Вони створюють «острівки Китаю» у кожній державі, адже країні далі важко зростати такими ж темпами, як до «перегріву». Саме тому Китай й інвестує у майже 70 країн світу в рамках «Шовкового шляху». Це Південна та Латинська Америка, Африка, Східна Європа. Трильйон доларів на наступні три роки передбачено в Китаї для зовнішніх інвестицій. За рахунок такої експансії Китай буде зростати, підтримувати свою економіку, виробництво своїх технологій за рахунок інших держав, а далі розпочнеться й мультиефект від цього. Стратегія «Шовкового шляху»  —  це їхня експортна стратегія на багато років уперед.

ПРО ІІІ АНТИРЕЙДЕРСЬКИЙ ФОРУМ

AgroPolit.com: Розкажіть про Антирейдерський форум, який заплановано на 5 грудня. Яка його мета та відмінність від попередніх двох?

Іван Мірошніченко: Це третій форум, який передбачає реалізацію бізнес-факторів. Попри те, що ми мали справу з десятками рейдерських захоплень, або випадків жорсткого тиску на бізнес, у нас роботи менше не стало. Тому ми проводимо ІІІ Антирейдерський форум. Я вважаю, що нам вдалося зібрати хорошу, професійну команду, а головне — завоювати довіру та репутацію у людей бізнесу. Сьогодні, коли трапляється конфлікт чи захоплення, то перші, до кого звертаються, це ми, «Бізнес-Варта». Звісно, що фізично ми не в змозі допомогти навіть 30% із тих, хто до нас приходить. Тому, як правило, беремося за найбільш «гарячі» випадки. Таких трапляється 2-3 щотижня. Команда в нас чудова! Є депутати з різних фракцій, представники БПП, «Волі народу» та інші. Зараз розглядаємо заяви тих, хто ще хоче долучитися, але в нас є певні критерії, кого ми можемо брати, а кого — ні. Перший — репутація, другий — це бажання працювати, а не тільки числитися й піаритися. У нас хороші відносини із журналістами, за це окрема подяка журналістам, адже вони — найбільш ефективна зброя. Членами «Бізнес-варти» також є знакові юристи: такі, як Тетяна Козаченко. В нас є представники бізнесу різних напрямів: інфраструктура, портова галузь тощо. Тому цей форум потрібний. Ми хочемо цього разу змінити платформу і сам підхід. Ми повністю відкриємо площу для людей, які мають потребу публічно розповісти про проблему, в них буде мікрофон, сцена, а ми будемо їх тільки підтримувати. Ми запросили всіх чиновників, починаючи від віце-прем’єра Степана Кубіва, який очолює комісію і, до речі, бореться разом із нами. Поки що ефективність не дуже, але, принаймні, у нього є бажання наводити лад. Будуть представники Генпрокуратури, поліції, я сподіваюся, ми запросили й пана Авакова, і пана Луценка, минулого разу був його перший заступник Сторожук. Торік ми мали непросту, але досить професійну дискусію, та цей форум буде жорсткішим.

AgroPolit.com: Яких результатів очікуєте?

Іван Мірошніченко: Один з етапів, який розглядатимемо, це підсумки тих форумів, які у нас були. Та одна із проблем, що в нас немає виконання обіцянок МВС, Генпрокуратури. Нам обіцяли, що керівників поліції, які «кришували» рейдерів, буде звільнено. До слова, в нас є відео про те, як вони себе поводили, порушували закони, та вони досі продовжують працювати. Про це ми на форумі запитаємо...

AgroPolit.com: Якщо прийдуть…

Іван Мірошніченко: Я думаю, в них достатньо сміливості. Якщо люди керують такими відомствами, по суті, країною, то в них має бути сміливість…

AgroPolit.com: А якщо не прийдуть?

Іван Мірошніченко: Ми маємо майданчик, де люди повинні дати відповіді. По-перше, вони мають з’явитися, бо вони керівники, мусять мати мужність й професіоналізм. По-друге — це все відбуватиметься відкрито й публічно. Там буде понад 40 видань, прес-конференція постраждалих, постійно працюватиме відкрита камера, де люди зможуть звернутися за допомогою, працюватимуть юристи й помічники депутатів. Це все люди будуть бачити й читати. Якщо вони не прийдуть, а в нас був такий випадок на останньому форумі — прийшли всі, але ті, до кого було найбільше питань — Міністерство юстиції – не з’явилися. Цього разу, якщо буде ігнорування форуму, й ігнорування бізнесу, який буде представлений і в ІТ-галузі, і в аграрній галузі, і в галузі інфраструктури, й агровиробництва, тоді буде справедливо ставити питання про відповідальність цих керівників обійманим посадам. Будемо ставити питання і звертатися за покаранням – за те, що вони не виконали своїх функцій. Ми звертаємося до учасників форуму, представників бізнесу: малий, середній, аграрний, якщо у вас дійсно є проблема, то ви маєте бути на цьому форумі — це ваш майданчик, ми робимо його для вас, це — ваше поле для дискусії, боротьби й битви.

Я закликаю всіх не боятися, прийти, підняти свою проблему, говорити про неї! Не сидіти удома з попкорном, не дивитися телебачення, а прийти і виконати свою функцію — заявити про порушення, якщо вони є.

ПРИХІД У ПОЛІТРАДУ «САМОПОМОЧІ»

AgroPolit.com: Чому Ви вийшли з «тіні» лише зараз і офіційно увійшли до керівного органу (політради) «Самопомочі»?

Іван Мірошніченко: Я дійсно був багато років формально членом партії, але водночас завжди залишався активним учасником фракції і політичної сили. Рішення увійти у політраду «Самопомочі» я прийняв із декількох причин. Перша — 2019 рік буде для нас дуже відповідальним. Кількість іспитів, рівень «температури» у політичній боротьбі зашкалюватиме, тому ми маємо триматися разом. Друга — я впевнений в успіху «Самопомочі», бо знаю, хто навколо мене. Я впевнений у людях, які навколо мене. Ми, які прийшли у «Самопоміч» на самому початку, ми різні, професійні, непрості, точно незалежні, й на базі своїх принципів такими залишились. Це — найбільша цінність, і це не просто красиві слова. Я ніколи не був членом жодної політсили, навіть партії «Воля», до якої мав стосунок. У «Самопомочі» не був до останнього часу членом партії, не те, щоб політради. Та зробив свій вибір, бо, повторюся, 2019 рік — дуже відповідальний! З людьми, які навколо мене, в 2019 році я йтиму до перемоги, і сподіваюся, що виборці нам повірять!

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

2 березня 2018
Експорт з України до Китаю у 2017 році
За рік експорт товарів у Китай майже не змінився За перші дев’ять місяців 2017 року Україна продала китайцям товарів на $1,4...
1 грудня 2017
Іван Мірошніченко: Виважена співпраця з китайцями принесе Україні за 5 років $8—12 млрд інвестицій
На початку наступного тижня в Україну очікується візит  китайської делегації на чолі  з  першим  віце-прем’єром Ма Каєм. У...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...