Ольга Трофімцева: Повернення ЄС тарифів на імпорт кукурудзи не вплине на щорічні квоти безмитного ввезення в рамках ЗВТ
Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції

ЄС вперше за майже три роки запровадив мито на імпорт кукурудзи, жита і сорго.  Нагадаємо, що з листопада 2014 року ЄС застосував нульовий тариф на кукурудзу. Чим зумовлено таке рішення і які наслідки  воно матиме для українських виробників? Про  це в ексклюзивному інтерв’ю AgroPolit.com розповіла заступник міністра аграрної політики і продовольства з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева:

AgroPolit.com: З чим, на Вашу думку, пов'язане рішення ЄС після трирічної перерви запровадити мито розміром спочатку €5,16/т, а потім збільшити його до €10,95/т? Як Ви вважаєте, чому мита повернули саме зараз? Як  це вплине на українських експортерів?

Ольга Трофімцева: Взагалі це пов'язано з ситуацією на світовому ринку, де очікується рекордний світовий урожай. Через збільшення пропозиції та зниження цін було запроваджено автоматичний механізм розрахунку імпортних мит, на основі якого і було встановлено імпортне мито на сьогодні на кукурудзу, сорго і жито в розмірі €5,16/т. Основна мета цього мита – обмежити негативний вплив цінової ситуації на європейських виробників зернових.

Читати також: У МЕРТ розповіли про додаткові безмитні аграрні квоти до ЄС

Повернення тарифів на імпорт кукурудзи не вплине на щорічні квоти безмитного ввезення до ЄС в рамках ЗВТ. Тому в частині тарифних квот це ніяк не вплине на українських експортерів.

AgroPolit.com: Наскільки великою була частка експорту української кукурудзи, сорго та жита до Європи попереднього року?

Ольга Трофімцева: За результатами 2016 року, до європейських ринків експортовано української кукурудзи – 6,75 млн т (з часткою 24,1% від загального експорту до європейських країн); пшениці, суміш пшениці та жита – 1,27  млн т (4,6%) та сорго зернове – 61,215 тис. т, (0,2%).

За результатами 2016 року, всього до Європейського Союзу експортовано української кукурудзи, пшениці, суміші пшениці, жита та сорго – 8,08 млн т, а це майже $1,2 млрд

AgroPolit.com: Яка частка цієї продукції відправиться за кордон не в межах квот, а з урахуванням мита?

Ольга Трофімцева: Мінагрополітики не здійснює таких розрахунків. Взагалі, за результатами 2016 року, всього до Європейського Союзу експортовано української кукурудзи, пшениці, суміші пшениці, жита та сорго – 8,08 млн т, а це майже $1,2 млрд. У рамках торговельних преференцій минулого року було  поставлено до ЄС пшениці – 960 тис. т, кукурудзи — 450 тис. т.  

AgroPolit.com: Які цифри експорту цих культур на даний момент?

Ольга Трофімцева: За результатами січня—липня 2017 року, до європейських ринків вже було експортовано кукурудзи – 6,84 млн т, пшениці – 622, 6 тис. т, сорго та зернових – 107, 8 тис. т.  

AgroPolit.com: Чи вплине це мито на цінову політику на внутрішньому зерновому ринку?

Ольга Трофімцева: Якщо йдеться про внутрішній ринок України, то ні. 

Читати також: Експорт українського масла б’є рекорди 

AgroPolit.com: Рада Європейського Союзу 17 липня затвердила тимчасові торговельні преференції для України. Безмитна квота на кукурудзу становить 625 тис. т. Чи існують часові рамки, за які потрібно вибрати цю квоту?

Ольга Трофімцева: За попередньою інформацією, після схвалення відповідного Регламенту Радою ЄС, він має набути чинності у жовтні 2017 року, а застосування додаткових торговельних преференцій для зернових здійснюватиметься з 1 січня 2018 року. Всі інші умови для даної додаткової безмитної квоти на кукурудзу є такими самими, як для уже наявної – зазначений обсяг є на один рік.

Застосування тимчасових додаткових торговельних преференцій здійснюватиметься з 2018 року, протягом трьох років

AgroPolit.com: Яку частину з цієї квоти вже вибрано?

Ольга Трофімцева: Всі торговельні преференції діють протягом одного календарного року. Наразі чинна квота в рамках зони вільної торгівлі України та ЄС на кукурудзу становить 450 тис. т. Вона вже була вичерпана на 100%. Застосування тимчасових додаткових торговельних преференцій здійснюватиметься з 2018 року, протягом трьох років.

AgroPolit.com: Чи може українська сторона впливати на зміну розміру мита або на введення преференцій для українського зерна?

Ольга Трофімцева: Ні, прийняття рішення про зміну розміру мита ЄС є виключно його власною політикою. Але ми можемо формувати свої пропозиції і позиції для перемовин у межах ЗВТ та умов її дії в тих питаннях, які стосуються доступу до ринків, преференційних умов тощо. Зокрема, МЕРТ України вже було анонсовано намір щодо ініціювання перегляду умов вільної торгівлі, можливості митного союзу та інших можливих додаткових механізмів у рамках ЗВТ із ЄС. 

Читати також: Для 18 українських товарних груп імпортні квоти буде збільшено протягом 5 років 

AgroPolit.com: Який Ваш прогноз, як найближчим часом можуть розвиватися події із запровадженням ЄС мит на зазначені вище культури?

Ольга Трофімцева: Всі мита є тимчасовими, вони будуть застосовуватися залежно від ринкової ситуації та від зростання попиту на ринках на цю продукцію. Помітного впливу запровадження цих тимчасових мит на світовий ринок кукурудзи не очікується.

Наталія Білоусова, головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

28 січня 2017
Україна реалізувала 70% річної квоти на експорт пшениці
Єврокомітет по зерновим на 2017 року на поточному тижні затвердив ліцензії на імпорт ще 83,6 тис. т української пшениці в рамках тарифної угоди про...

Вибір редакції

17 квітня 2023
Зерновий фронт ЄС: чому Польща, Угорщина, Словаччина блокують аграрний експорт з України?
Був один, а стало два «фронти» для України. Перший – військова агресія росії. Другий (економічний) відкрився наприкінці минулого...
12 квітня 2023
 Як відбуваються земельні відносини під час воєнного стану – ключові положення закону № 2145-IX
Війна змінила земельні відносини: ринок землі відкрився, але активність на ньому незначна. Тим часом самі земельні відносини активно розвивають....
6 квітня 2023
Двокілометрова прикордонна зона із білоруссю та росією: землі у власників паїв забиратимуть без відшкодування
Підписаний президентом закон № 2952-IX (реєстраційний номер - 7475) про встановлення двокілометрової зони із білоруссю та росією означає, що...