Андрій Шевчишин: У 2016 році агросектор забезпечив понад 28% надходжень валюти
Андрій Шевчишин, старший аналітик «FOREX CLUB»

У минулому році третину валютного тилу національної одиниці (гривні) забезпечив агросектор. Така статистика збережеться і цього року. За яких  умов? І як агроекспорт країни змінює біржову картину світу? Про  це в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com розповів старший аналітик «FOREX CLUB» Андрій Шевчишин:

AgroPolit.com: Який вклад зробив агросектор у формування стабільності гривні за останній рік? Чи суттєвим буде цей вплив  до кінця цього року на нацвалюту і чому?

Андрій Шевчишин: У 2016 році тільки експорт зернових забезпечив середньомісячне надходження валютної виручки в сумі $0,5 млрд і $0,33 млрд ― масложирової продукції. Понад $0,25 млрд ― від харчової промисловості й тваринництва. За винятком травня і червня, сільськогосподарська продукція забезпечувала понад 43% усього товарного експорту. Більше того, якщо подивитися на платіжний баланс і взяти все надходження за рахунком поточних операцій, то агросектор забезпечив понад 28% надходжень валюти.

У результаті, безумовно, валютний ринок реагує на валютні руху такого великого учасника ринку. Сезонне заведення валюти під посівну кампанію або продаж зерна, повернення валютних кредитів, відшкодування аграріям ПДВ ― все знаходить своє відображення в динаміці ринку 

 AgroPolit.com: Настільки зросла за останній рік частка агроекспорту в загальній структурі експорту країни? Чим це зумовлено? І які прогнози на 2017 рік?

Андрій Шевчишин: Структура економіки України в 2016 році порівняно з 2015 роком значно змінилася. Частка сільського господарства у ВВП зросла з 9% до 12%. Тобто, роль агрокомплексу значно підвищилася. І тут важливо відзначити, що це не тільки завдяки вирощуванню зернових, а й ― тваринництву, харчовій промисловості, роздрібним мережам, експорту, який формує приплив валютного виторгу.

Якщо дивитися на структуру українського експорту за 2016 рік (за даними Держстату, $36,36 млрд), то випливає така карта експортних продуктів. Велику частку в структурі зовнішніх продаж групи зернових займають: пшениця (33%,$2,72 млрд, 17,92 млн т), кукурудза (33%, $2,65 млрд, 17,28 млн т) і ячмінь ( 8,2%, $0,66 млрд, 4,8 млн т). У масложировому експорті 93% припадає на соняшникову олію ($3,7 млрд, 4,84 млн т).

В цілому, якщо брати за основу весь експорт сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, то у 2016 році цей показник склав 42%. Левова частка ― це зернові та соняшникова олія. Для порівняння, у 2013 році частка агропродукції становила всього 26,8%, а в 2007 році ― 9,3%.

Причиною зростання частки експорту сільськогосподарської продукції виступають два фактори. Перший ― це різке зменшення кількості інших експортних напрямків у зв’язку з втратою виробничих потужностей на тлі військових дій і анексії Криму, а також тривалий спад сировинних цін на світових ринках. Другий ― це нарощування врожаю більшості культур, активні інвестиції в сектор і розширення зовнішніх поставок.

Вважаємо, що у 2017 році сектор утримає свою першість в експорті, та, можливо, навіть, наростить його за затяжного спаду в промисловості, викликаного націоналізацією підприємств в ОРДЛО.

AgroPolit.com: Як впливав український агросектор на тренди на основних міжнародних експортних ринках  за останній рік?

Андрій Шевчишин: Основні поставки агросектору на світові ринки ― це пшениця, кукурудза і ячмінь, які сумарно складають майже ¾ всього зернового експорту України. За даними USDA (міністерство сільського господарства США), Україна посідає 6 місце в світі за обсягами експорту пшениці (прогноз експорту на 2016/2017 МР 16,5 млн т із 181,02 млн т світового експорту), щодо експорту кукурудзи ― 4-е місце в світі (прогноз експорту на 2016/2017 МР 18,7 млн т з 152,9 млн т світового експорту). Фактично, Україна формує 9% всього експорту і 3,5% світового виробництва пшениці, а також ― 12,6% всього експорту й 2,7% світового виробництва кукурудзи. Із такими показниками неможливо не рахуватися, тому розвиток ситуації в Чорноморському регіоні потужно впливає на світові цінові тенденції зернових.

У свою чергу, зерновий експорт України перебуває в жорсткій конкуренції із зерновим експортом РФ і Казахстану. В підсумку, вплив українського експорту позначається передусім на суміжних для країн ринках.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...