Андрій Шевчишин: У 2016 році агросектор забезпечив понад 28% надходжень валюти

У минулому році третину валютного тилу національної одиниці (гривні) забезпечив агросектор. Така статистика збережеться і цього року. За яких  умов? І як агроекспорт країни змінює біржову картину світу? Про  це в ексклюзивному інтерв'ю AgroPolit.com розповів старший аналітик «FOREX CLUB» Андрій Шевчишин:

AgroPolit.com: Який вклад зробив агросектор у формування стабільності гривні за останній рік? Чи суттєвим буде цей вплив  до кінця цього року на нацвалюту і чому?

Андрій Шевчишин: У 2016 році тільки експорт зернових забезпечив середньомісячне надходження валютної виручки в сумі $0,5 млрд і $0,33 млрд ― масложирової продукції. Понад $0,25 млрд ― від харчової промисловості й тваринництва. За винятком травня і червня, сільськогосподарська продукція забезпечувала понад 43% усього товарного експорту. Більше того, якщо подивитися на платіжний баланс і взяти все надходження за рахунком поточних операцій, то агросектор забезпечив понад 28% надходжень валюти.

У результаті, безумовно, валютний ринок реагує на валютні руху такого великого учасника ринку. Сезонне заведення валюти під посівну кампанію або продаж зерна, повернення валютних кредитів, відшкодування аграріям ПДВ ― все знаходить своє відображення в динаміці ринку 

 AgroPolit.com: Настільки зросла за останній рік частка агроекспорту в загальній структурі експорту країни? Чим це зумовлено? І які прогнози на 2017 рік?

Андрій Шевчишин: Структура економіки України в 2016 році порівняно з 2015 роком значно змінилася. Частка сільського господарства у ВВП зросла з 9% до 12%. Тобто, роль агрокомплексу значно підвищилася. І тут важливо відзначити, що це не тільки завдяки вирощуванню зернових, а й ― тваринництву, харчовій промисловості, роздрібним мережам, експорту, який формує приплив валютного виторгу.

Якщо дивитися на структуру українського експорту за 2016 рік (за даними Держстату, $36,36 млрд), то випливає така карта експортних продуктів. Велику частку в структурі зовнішніх продаж групи зернових займають: пшениця (33%,$2,72 млрд, 17,92 млн т), кукурудза (33%, $2,65 млрд, 17,28 млн т) і ячмінь ( 8,2%, $0,66 млрд, 4,8 млн т). У масложировому експорті 93% припадає на соняшникову олію ($3,7 млрд, 4,84 млн т).

В цілому, якщо брати за основу весь експорт сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, то у 2016 році цей показник склав 42%. Левова частка ― це зернові та соняшникова олія. Для порівняння, у 2013 році частка агропродукції становила всього 26,8%, а в 2007 році ― 9,3%.

Причиною зростання частки експорту сільськогосподарської продукції виступають два фактори. Перший ― це різке зменшення кількості інших експортних напрямків у зв’язку з втратою виробничих потужностей на тлі військових дій і анексії Криму, а також тривалий спад сировинних цін на світових ринках. Другий ― це нарощування врожаю більшості культур, активні інвестиції в сектор і розширення зовнішніх поставок.

Вважаємо, що у 2017 році сектор утримає свою першість в експорті, та, можливо, навіть, наростить його за затяжного спаду в промисловості, викликаного націоналізацією підприємств в ОРДЛО.

AgroPolit.com: Як впливав український агросектор на тренди на основних міжнародних експортних ринках  за останній рік?

Андрій Шевчишин: Основні поставки агросектору на світові ринки ― це пшениця, кукурудза і ячмінь, які сумарно складають майже ¾ всього зернового експорту України. За даними USDA (міністерство сільського господарства США), Україна посідає 6 місце в світі за обсягами експорту пшениці (прогноз експорту на 2016/2017 МР 16,5 млн т із 181,02 млн т світового експорту), щодо експорту кукурудзи ― 4-е місце в світі (прогноз експорту на 2016/2017 МР 18,7 млн т з 152,9 млн т світового експорту). Фактично, Україна формує 9% всього експорту і 3,5% світового виробництва пшениці, а також ― 12,6% всього експорту й 2,7% світового виробництва кукурудзи. Із такими показниками неможливо не рахуватися, тому розвиток ситуації в Чорноморському регіоні потужно впливає на світові цінові тенденції зернових.

У свою чергу, зерновий експорт України перебуває в жорсткій конкуренції із зерновим експортом РФ і Казахстану. В підсумку, вплив українського експорту позначається передусім на суміжних для країн ринках.

Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com