Богдан Шаповал: В експортній структурі залишиться тотальна перевага великих компаній
Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства UFEB

Український агросектор шукає нові ніші для розвитку. Відтак особливий інтерес сьогодні зростає до екзотичних країн, а торговельна лінійка виробників розширюється. По-новому звучить  і питання кооперації — середні агрохолдинги непрямо розпочали включатися в це питання. На поверхню виходить органічна продукція. Чи зміститься експортний вектор  аграрної України через це? У який бік? Детальніше про сьогоднішню торговельну політику AgroPolit.com говорив із головою Ради з питань експорту продовольства (Ukrainian Food Export Board, (UFEB) Богданом Шаповалом:

AgroPolit.com: За даними Держстату, у січні—листопаді 2016 року український аграрний експорт склав $13 567 млн. Які товарні позиції забезпечили це?  

Богдан Шаповал: У першу чергу, це соняшникова олія — близько 25%, пшениця та кукурудза — приблизно по 18%. Ще 7% виручки забезпечив продаж сої, по 5% — ячменю та макухи. Як бачите, основні експортні позиції залишаються незмінними. Основа експорту — сировина.

Вся робота «на Європу» нерідко дає віддачу зовсім не в ЄС

AgroPolit.com: 277 вітчизняних підприємств уже постачають продукцію на європейський ринок. Чи варто й надалі «фанатіти» від  цього ринку, чи доцільніше виробникам звертати свою увагу на простіші ринки?

Богдан Шаповал: Я завжди кажу, що європейський ринок потрібно штурмувати, адже це імідж для наших виробників. Отримавши дозвіл на експорт продукції до ЄС, вони набагато легше пройдуть усі процедури перед початком експорту до великої кількості інших країн — і в Азії, і в Африці. Тобто, вся робота «на Європу» нерідко дає віддачу зовсім не в ЄС, де необхідно ще потіснити з ринку тамтешніх виробників. Якщо ми говоримо про готове продовольство, то продавати його дійсно набагато легше в Африці, Азії, на Близькому Сході, де є попит на нашу продукцію і де ми конкурентоспроможні. Але при цьому завжди потрібно пам’ятати, що ринок ЄС висококонкурентний, сегментований і важкий.

Ми не диктуємо моду на продукти, як це робить Японія, Південна Корея, Китай або США

AgroPolit.com: Куди сьогодні рухаються глобальні продуктові ринки і чи встигає за ними наша країна?

Богдан Шаповал: Глобальні ринки зараз рухаються в кількох основних векторах.

По-перше, розширюються майданчики купівлі продовольства, і в усіх куточках світу стають більш доступними ті продукти, які раніше там не реалізувалися.

Другий тренд — це так звана кастомізація профілю споживача продуктів. Тобто виробники й переробники продовольства вивчають свого споживача так само, як це раніше робили торговельні мережі.

Третій тренд — це органіка та здорове харчування, зокрема прагнення споживати продукти з мінімальним вмістом цукру, без глютену тощо.

Кожен із нас спостерігає ці тренди й на продовольчому ринку України. Однак, щодо експортних трендів, ми не встигаємо за глобальним ринком. Україна — це, все ж таки, переважно експортер сировини. Ми не диктуємо моду на продукти, як це робить Японія, Південна Корея, Китай або США.

З точки зору географії українського експорту, в найближчі роки не очікується кардинальних змін

AgroPolit.com: Як зміниться експортна мапа української агропродукції в 2017—2018 роках? Які чинники будуть  визначальними?

Богдан Шаповал: З точки зору географії українського експорту, в найближчі роки не очікується кардинальних змін. Як і раніше, серед імпортерів превалюватимуть Азія та ЄС. Можна очікувати також подальшого зростання поставок до Африки. Тобто, мапа не зміниться, на відміну від товарної структури. Тут очікуємо зростання частки продукції з доданою вартістю — готових продуктів харчування. Не в останню чергу завдяки тій самій Субсахарській Африці, яка володіє значним потенціалом щодо імпорту українських продуктів харчування.

AgroPolit.com: Ринки  яких  країн найбільше підходять для наших виробників у комбінації «ціна+якість продукції»? Наскільки це може допомогти наростити в стратегічній перспективі агроекспорт країни?

Богдан Шаповал: Знову ж таки — Субсахарська Африка, а також арабські країни. На жаль, не можна так упевнено говорити про Азію, оскільки, як я вже казав, ми зовсім не лідери у сфері новацій, а країни цієї частини світу (особливо, більш розвинені Китай та Корея) у цьому питанні дуже вибагливі.

Отже, якщо розглядати стратегічно (на 30 років уперед), то належним чином освоєний ринок готових продуктів харчування Африки дозволяє нам наростити експорт цих товарних позицій у три рази. Але, повторюся, лише за умови, що ми не втратимо цю можливість.

Під поняття «торговельний органічний союзник» найбільше підпадають Німеччина та скандинавські країни

AgroPolit.com: Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий вважає, що у розширенні географії українського експорту особливу роль відіграє органічна продукція. Так це чи ні? Які країни в цьому плані можуть стати нашим торговельним  союзником? Що для цього слід зробити парламенту, уряду та бізнесу?

Богдан Шаповал: Безперечно, у розширенні географії українського експорту органічна продукція відіграє значну роль, адже точково вона реалізується майже в усій Європі, у США, в Гонконзі й так далі. Однак у плані товарної вартості експорту органіки Україна не повністю реалізує свій потенціал. Тут під поняття «торговельний органічний союзник» найбільше підпадають Німеччина та скандинавські країни, які вже проявляють великий інтерес до наших продуктів.

На жаль, наші фермери дуже часто не мають достатньої інформації щодо можливостей виробництва та реалізації органіки в Україні. Тож влада могла б популяризувати цей вид бізнесу, доносити цю інформацію. Треба зазначити, що Мінагрополітики робить кроки в цьому напрямку. А щодо бізнесу — потрібно займати активну позицію, шукати рішення, адже за вас розвинути вашу справу ніхто не зможе.

Дрібне фермерство зможе наростити експорт за рахунок органіки

AgroPolit.com: Чи зміниться роль і внесок великих агрокомпаній та дрібного фермерства у формуванні агроекспорту в найближчі 2—3 роки? Чому?

Богдан Шаповал: Глобально нічого не зміниться. Експорт продовжить зростати. Тобто й фермери, і холдинги збільшать поставки. Але в експортній структурі залишиться тотальна перевага великих компаній. Дрібне фермерство зможе наростити експорт за рахунок органіки. Холдинги ростуть і багатіють, фермери, на жаль, біднішають, тобто жодних передумов для зміщення переваги в бік малих господарств немає, хоча я б не назвав агрохолдинг найкращою формою з організації відносин на селі. Звісно, вони мають існувати, але не в нинішньому форматі, коли їхній вплив на владу не завжди є результатом хоча б якогось прийнятного для країни рішення.

Кооперативний рух не зможе нормально розвиватися, доки не внесуть зміни до законодавства, яке б дозволило і юридичним особам створювати та бути учасниками виробничих кооперативів

AgroPolit.com: Одне зі стратегічних завдань аграрного міністра Тараса Кутового — наростити частку продукції, виробленої  фермерами та кооперативами, у загальному експорті. Які кроки для цього, на Ваш  погляд, мають зробити уряд та депутати?

Богдан Шаповал: Кооперативний рух не зможе нормально розвиватися, поки не будуть внесені зміни до законодавства, яке б дозволило і юридичним особам створювати та бути учасниками виробничих кооперативів. До тих пір наші успішні виробничі кооперативи залишаться об’єднанням декількох сільських дворів на гроші агрохолдингів. І, звісно, хоч як би банально це звучало, сільському господарству потрібні дешеві кредити. Це вже питання до банківської системи та системи аграрного страхування.

На Одеській митниці знову беруть хабарі, і просто критично важливо це припинити.

AgroPolit.com: Як Ви оцінюєте ефективність роботи депутатів для посилення експортного потенціалу країни? Прийняття яких законів наразі не вистачає для спрощення виходу на зовнішні ринки й роботи там?

Богдан Шаповал: Законодавство не є перепоною для розвитку експортного потенціалу. Єдина проблема — невиконання законів. Наприклад, на Одеській митниці знову беруть хабарі, і просто критично важливо це припинити. Тобто потрібно привертати увагу депутатів, щоб вони активізували роботу над антикорупційними ініціативами, використовували свій вплив, щоб навести лад.

Але чи не найважливіше для експортерів — все ж таки нормальна робота Держпродспоживслужби та її фінансування, що напряму залежить від народних депутатів. Цей орган, у першу чергу, впливає на роботу експортерів, і стан бідування, в який його заводять, зовсім не сприяє розвитку міжнародної торгівлі України.

Також очікуємо на запуск Експортно-кредитного агентства. Але тут депутати свою справу вже зробили. І, звісно, нам необхідні прозорі правила повернення ПДВ при експорті. Знову ж таки, певні кроки в цьому напрямку уже зроблено. Наразі в Україні функціонує один реєстр заяв на відшкодування ПДВ, а отже, схеми, за якими компаніям із «правильного» списку відшкодовували все, а іншим — нічого, в минулому. Сподіваємося, що в цьому році податківці та недобросовісні експортери не вигадають нових корупційних схем.

Тетяна Крисюк для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

5 січня 2017
Богдан Шаповал: Україна диверсифікує експорт
Все більше імпортерів з різних країн починають цікавитися українською продукцією. Таку точку зору в блозі на «Лівому березі» висловив...
1 липня 2016
Brexit вдарить по українських виробниках меду ― Шаповал
Звільнити полиці в супер маркетах Великої Британії можуть виробники українському меду та грецькому горіху. Про це повідомив голова Ради з питань...
23 червня 2017
У тісних лещатах фінансування експорту
Ми всі дуже добре знаємо про український експортний потенціал і його могутність, тягнемося до європейських стандартів та шукаємо контрагентів в усіх...