Михайло Малков: У ФАО розуміють, що відсутність земельної реформи гальмує розвиток сільського господарства

Україна нарощує міжнародну співпрацю з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО). Інтерес до України зрозумілий — ми одна з найрозвиненіших агродержав світу, тут зосереджено потужний продовольчий запас світу! Які напрямки співпраці будуть розвиватися найближчим часом найбільше? Детальніше про це AgroPolit.com говорив із міжнародним консультантом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Михайлом Малковим:

AgroPolit.com: Наразі в Україні активно формується аграрна політика нової якості. Зокрема, вирішують питання з відкриттям ринку землі та оподаткуванням АПК. Яких результатів від АПК України очікують у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН?

Михайло Малков: Україна є членом ФАО, а це означає, що ми як технічне агентство готові сприяти вирішенню нагальних питань. Нині Україна для нас є стратегічним партнером, який дає колосальний внесок у продовольчу безпеку у всьому світі, будучи одним із найбільших виробників-експортерів сільськогосподарської продукції. Однак є й інший аспект. На жаль, Україна перебуває в стані воєнного конфлікту. Ми розуміємо, що люди, які проживають на сході країни, а також тимчасові переселенці, потребують допомоги. І це один із тих напрямків, у якому зараз працюємо. Якщо говорити про наші очікування, то передусім сподіваємося, що політика буде соціально орієнтованою, відбуватиметься підтримка фермерів. Також сподіваємося, що в Україні буде стійке сільське господарство, яке ґрунтуватиметься на принципах сталого розвитку ООН. На основі цих принципів побудовано рамкову угоду про співпрацю ФАО та України на період до 2019 року, а стійкість передбачає соціальні, екологічні та економічні аспекти.

AgroPolit.com: Тобто у ФАО виступають за курс Міністерства аграрної політики та продовольства України на підтримку дрібних фермерів?

Михайло Малков: Під стійкістю мається на увазі робота з абсолютно усіма секторами, але мале та середнє фермерство для нас є пріоритетними. Адже ФАО вбачає в них основу продовольчої безпеки. Окрім того, повністю підтримуємо програму Мінагропроду «3+5». Насправді — вона значно ширша і звучить як «3+5+1». Ще один напрямок — інституційна реформа. Єдине, на що радимо звернути увагу нашим міністерським колегам, — зміна клімату. Це недостатньо висвітлено в програмі. Однак наразі в Міністерстві схиляються до думки, що це питання є принциповим моментом.

AgroPolit.com: Чи бачите ви земельний компроміс для країни?

Михайло Малков: Для нас цілком зрозумілою є ситуація із земельною реформою. Це дуже заполітизоване питання. Безперечно, рано чи пізно щось повинно відбутися. Ми розуміємо, що в українського парламенту були свої підстави, щоби продовжити мораторій. Однак у ФАО розуміють, що відсутність земельної реформи гальмує розвиток сільського господарства в цілому. Візьмемо для прикладу одне з гарячих питань — зрошення. Відверто кажучи, без рішення про консолідацію земель його неможливо врегулювати. Але, попри рішення Верховної Ради про мораторій, надаватимемо допомогу в розробці механізмів, пов’язаних із консолідацією.

Ми розуміємо, що в українського парламенту були свої підстави, щоби продовжити мораторій

AgroPolit.com: Які ще сфери спільної діяльності ФАО та АПК України існують сьогодні?

Михайло Малков: Наші відносини з Україною багато в чому базуються на двох основних принципах. По-перше, Україна – член ФАО. По-друге, Україна – глобальний гравець. Наші взаємовідносини бачимо в наданні технічної підтримки не лише в аграрному секторі, а й у суміжних секторах України, де нині виявляються якісь «гепи» (з англ. gap – пропуск, пусті місця) з погляду донорів. Також серйозно вивчаємо питання рибної промисловості. Мало хто про це знає, але ФАО зробила достатньо серйозну оцінку рибної галузі, й 24-25 жовтня плануємо оголосити про це на великому воркшопі.

Під стійкістю мається на увазі робота з абсолютно усіма секторами, але мале та середнє фермерство для нас є пріоритетними. Адже ФАО вбачає в них основу продовольчої безпеки

AgroPolit.com: Яки висновків дійшли щодо рибгосподарства?

Михайло Малков: Варто дочекатися 24-25 жовтня. Але загалом бачимо, що щось намагаються зробити в цьому напрямку. Безперечно, є питання, пов’язані з законодавством, певними технічними рішеннями та з екологічними моментами — і це суб’єктивно та об’єктивно. Та Україна має колосальний потенціал для розвитку як аквакультури, так і промисловості.

AgroPolit.com: Тобто, можна очікувати певні інвестиції в рибну галузь?

Михайло Малков: Звичайно, вони будуть! Але спочатку треба побудувати нормальну базу, тому ми постійно на зв’язку з Державним рибним агентством України.

Україна має колосальний потенціал для розвитку як аквакультури, так і промисловості

AgroPolit.com: 24 жовтня ви готуєтеся дати оцінку Держрибагентству чи озвучити перелік нових проектів?

Михайло Малков: ФАО готується надати рекомендації щодо напрямків роботи рибної галузі України. Ми вже ведемо перемовини з потенційними партнерами, оцінюємо власні можливості. І рибництво – це лише один із напрямків. Якщо брати природні ресурси, то вивчаємо ліс. У ФАО планують серйозно зайнятися питанням деградації ґрунтів. Окрім того, наша організація в рамках свого мандату постійно бере участь в обговоренні питань продовольчої безпеки.

AgroPolit.com: Які проблеми вбачаєте у лісовій галузі України?

Михайло Малков: Лісництво – досить проблемний сектор. Якщо відверто, тут є дві основних проблеми. Передусім, вирубка лісів. До того ж, всі ми чудово знаємо про нелегальне видобування бурштину. Аксіома: один нелегальний бізнес породжує інший. Такою проблемою є чинний мораторій на експорт лісу-кругляку з України, що суперечить вимогам у рамках домовленостей про ЗВТ з ЄС та ВТО. Україна повинна шукати вихід із цієї ситуації. Ми готові будь-яким чином цьому сприяти, попри те, що це трохи не наш формат. Адже це торгові переговори, а ФАО ніколи не бере участі в перемовинах такого типу. Однак ці дві проблеми спричиняють багато інших. До прикладу, є такі депутати, які говорять, що потрібно розвивати вітчизняну деревообробну промисловість. Але в умовах такого мораторію розвиток цього напрямку з погляду міжнародного торгового законодавства — протекціонізм. Тобто є ризик потрапити під санкції, котрі значно перевищують ті кошти, які можна на цьому заробляти.

AgroPolit.com: А ви підраховували суму збитків у лісовому господарстві?

Михайло Малков: Я думаю, це питання краще вивчає заступник міністра економіки Наталія Микольська. Хоча, з іншого боку, розуміємо стурбованість колег із лісового агентства. Спільно з ними ми розробляємо єдину електронну систему видачі сертифікатів та проведення обліків деревини, що суттєво знизить корупційне навантаження у цьому напрямку. Ми розуміємо, що повинен існувати принцип Due Diligence, як у ЄС. Лісовій галузі України потрібна повна комплексна реформа.

Є такі депутати, які говорять, що потрібно розвивати вітчизняну деревообробну промисловість. Але в умовах такого мораторію розвиток цього напрямку з погляду міжнародного торгового законодавства — протекціонізм

AgroPolit.com: Завершуючи нашу розмову, скажіть, де ви бачите Україну на продовольчій мапі світу?

Михайло Малков: Якщо спочатку Україна позиціонувала себе лише як економіку сировинного типу, то зараз повільно, але впевнено виходить на переробку. Ми вже бачимо, що Україна є одним із лідерів з виробництва соняшникової олії, чудово показала себе борошномельна галузь, хоча ціна на борошно й кульгає. Тим не менше, Україна — промислова країна, яка серйозно заявляє про себе в цьому напрямку і повинна й надалі розвиватися.

Катерина Никончук, AgroPolit.com