Михайло Вахняк: НААН має продавати вироблене насіння, оскільки воно не поступається якості німецькому
Михайло Вахняк: НААН має продавати вироблене насіння, оскільки воно не поступається якості німецькому

2 червня в Хасберген-Гаст (Німеччина) відбулася галузева виставка для фермерів, керівників МТС і міжнародних партнерів зі збуту – AMATECHNICA-2016.У рамках заходу нам вдалося поспілкуватися із земляком і колишнім вітчизняним науковим діячем. Заступник директора з виробництва ТОВ «Агроінвестконтакт Груп» Михайло Вахняк закінчив Кам'янець-Подільський сільськогосподарський інститут, і з початку 90-х років присвятив своє життя сільському господарству – від зоотехніка до директора агропідприємства. Він був головним зоотехніком компанії «Украгропром», працював спільно з Національною аграрної Академією наук України. А незабаром він почав з нуля керувати аграрним підприємством, яке займається, в основному, рослинництвом. AgroPolit.com розпитав його, що змусило покинути науку і зайнятися агробізнесом.

AgroPolit.com:Як так вийшло, що ви вирішили поміняти науку на бізнес?

Михайло Вахняк: Скажу відверто – пішов на запрошення. Перед цим я займав керівні посади в агропідприємствах. Потім мене запросили займатися організацією підприємства практично з нуля. Перекваліфікувався, більше працював у рослинництві, ніж у тваринництві. Практика була за обома напрямками.

AgroPolit.com: Німецькі партнери так добре про вас відгукувалися. У чому секрет?

Михайло Вахняк: Ми купили найновішу сільськогосподарську техніку, ставку робимо на якість. З огляду на потреби та економіку країни, намагаємося впроваджувати новітні технології. Зараз наше підприємство розширюється постійно. Крім цього, за два роки модернізували два елеватори.

AgroPolit.com: А за рахунок чого? Це свої кошти чи позикові?

Михайло Вахняк: Поки за свої кошти. Головне завдання – це прибуток для того, щоб можна було розвиватися далі. Всі гроші від прибутку йдуть на розвиток.

AgroPolit.com: На які культури ви зараз робите ставку?

Михайло Вахняк: Пшениця, кукурудза, соя, почали вирощувати соняшник.

AgroPolit.com: Поділіться секретом успіху «Агроінвестконтакт Груп»: як за три роки зуміли вибудувати підприємство з нуля?

Михайло Вахняк: Ми починали з того, що купили невеличке господарство у фермера – 700 га. Відтоді постійно розширювали земельний банк.

AgroPolit.com: Як вдавалося домовлятися з пайовиками?

Михайло Вахняк: Ми пропонували серйозний соціальний пакет допомоги селам. Вибір нашої компанії – робити основну ставку на село і людей.

AgroPolit.com: Який розмір допомоги в розрахунку на гектар?

Михайло Вахняк: До 100 грн, які йдуть у бюджет села. Додатково ми вкладаємо гроші в церкви, послуги похорону і так далі. Фермери стали лояльніше до нас ставитися.

На науку виділялося близько 100 тис га земель 42 господарствам, які раніше просто виживали, оскільки не могли себе забезпечувати. За державні кошти так само неможливо було працювати

AgroPolit.com: Ви раніше працювали разом із НААН, розкажіть, як використовувалися землі аграрної науки?

Михайло Вахняк: На науку виділялося близько 100 тис га земель 42 господарствам, які раніше просто виживали, оскільки не могли себе забезпечувати. За державні кошти так само неможливо було працювати. Земля не оброблялася, частину було віддано комусь в оренду. Але з часом ситуація покращилася, тому що почав зростати прибуток.

AgroPolit.com:Існує думка, що тільки 5% земель аграрної науки використовувалося за призначенням. Чи це так?

Михайло Вахняк: Ні, думаю, що точно більше 5% земель використовувала наука. Є багато успішних господарств, ця думка перебільшена. Якщо деякі землі й відходили в оренду, то профіль точно не міняли, тобто землі так само оброблялися.

AgroPolit.com:Яким бачите реформування наукових земель? Може, необхідно розробити законодавчі акти, які б регулювали цільове призначення земель науки?

Михайло Вахняк: Віддавати у приватні руки землі НААН – це однозначно неправильно, може тільки якусь частину, котра не використовується. Вважаю, що потрібно працювати над механізмами фінансування і розробляти відповідні програми.

Сьогодні вітчизняне насіння нічим не гірші від того ж німецького, просто у нашої науки немає коштів для оптимальної роботи.

AgroPolit.com:Завдяки чому, на вашу думку, наука може заробляти?

Михайло Вахняк: Я думаю, що найбільш правильним рішенням буде зайнятися продажем насіння. Але раніше наука не розуміла, що на своїй діяльності можна заробляти.

Віддавати у приватні руки землі НААН – це однозначно неправильно, може тільки якусь частину, котра не використовується. Вважаю, що потрібно працювати над механізмами фінансування і розробляти відповідні програми

AgroPolit.com:Як гадаєте, наскільки зараз Україна готова до приватизації землі?

Михайло Вахняк: По-перше, необхідно провести ревізію земель – скільки, на яких умовах і кому віддається в оренду. Але, в будь-якому випадку, продавати її не можна.

Якщо землі НААН і віддавати в оренду, то тільки великим холдингам. Оскільки серед них є нормальна конкуренція. Середнє фермерство не так розвинене, щоб давати такі переваги.

раніше наука не розуміла, що на своїй діяльності можна заробляти

AgroPolit.com: Чи допоміг вам досвід наукової діяльності в нинішній роботі?

Михайло Вахняк: Ми займалися не так наукою, як реанімацією підприємств. Це був дуже цікавий проект, у якому брали участь німці та серби зокрема.

Якщо землі НААН і віддавати в оренду, то тільки великим холдингам. Оскільки серед них є нормальна конкуренція

AgroPolit.com:Ви працювали головним зоотехніком, можете оцінити українське тваринництво?

Михайло Вахняк: На жаль, зараз тваринництво переживає не найкращий період. У цій галузі є перспективні напрямки, якими ніхто не хоче займатися. Поки не бачу стрімкого розвитку у цій сфері.

AgroPolit.com:Як вважаєте, що може змінити ситуацію?

Михайло Вахняк: Держава повинна підтримувати товаровиробників, та й ціна на м'ясо повинна бути відповідною.

Ілля Єсін, спеціально для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

22 червня 2016
Вітчизняні насіннєводи на 1 інвестовану бюджетну гривню заробляють в 3 рази більше — офіційно
На 1 грн бюджетних коштів насіннєводи заробляють 3,1 грн небюджетних. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Latifundist.com розповів директор...
22 червня 2016
В насіннєвому «банку» України 147 тис. с/г культур — офіційно
В Україні є потужній «банк» насінництва при НААН. На сьогодні в ньому знаходиться значні запаси генетичних зразків с/г культур. Про його...
3 червня 2016
Рада прийняла закон про гармонізацію якості насіння із європейськими нормами — офіційно
Прийнято проект Закону № 4739 від 31.05.2016 «Про внесення змін до розділу ІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про...
7 липня 2016
Ярослав Гадзало: Ми проти розбазарювання земель Академії…
Національна академія аграрних наук (НААН) та її діяльність останнім часом знаходиться під прискіпливою увагою громадськості. Причина – значні...