Удо Брокхаузен: Україні потрібно йти  шляхом Східної Німеччини, де  80% земель…  і далі управляються державою
Удо Брокхаузен: Україні потрібно йти шляхом Східної Німеччини, де 80% земель… і далі управляються державою

Україні потрібно подумати над збільшенням продуктів з доданою вартістю в агросекторі. Для цього їй не завадить ввести податковий мораторій і почати створювати “зони процвітання” за прикладом Польщі. А також зайнятися середньо- і довгостроковим плануванням розвитку і приймати під це європейські закони. «Закони так часто змінюються в Україні, що бізнес банально не встигає почати їх виконувати», - жартуючи підсумував під час свого виступу на ІІІ Балтійсько-Чорноморському форумі директор “Агентства Модернізації України” Удо Брокхаузен. AgroPolit.com в ексклюзивному інтерв'ю розпитав у німецького експерта, як зі сторони виглядає реформа агросектору. 

AgroPolit.com: Агентство створене понад рік тому у Відні і в нього входить чимало іменитих експертів — колишніх міністрів та керівників урядів країн, що входять до складу ЄС, у тому числі, екс віце-президент Єврокомісії Гюнтер Ферхойген. Вже розробили “План Маршала” для України?

Удо Брокхайзен: Так, ми спільно з Федерацією роботодавців України (ФРУ) підготували дослідження з детальними рекомендаціями для України за сімома основними напрямками - євроінтеграція, антикорупція, законодавство, економіка, податки і фінанси, сфера охорони здоров'я, конституція. Воно викладено і опубліковано на 500 сторінках. На жаль, сьогодні бачимо сумну картину — минулорічне економічне падіння внаслідок військового конфлікту на Сході сягнуло 7,5%, інфляція — 40%. Розвиток економіки стримують погані інфраструктура та податкова система. Як наслідок, український бізнес не конкурентоспроможний з європейським, а з України втікають найрозумніші та найпідприємливіші. Вам так і не вдалось подолати проблему корупції та реформувати судову систему, що стримує залучення інвестиційз-за кордону. З цим треба боротись! Щодо розвитку, то вам треба переймати досвід Польщі і впроваджувати кластерну економіку, або так звані зони процвітання, чи по вашому “індустріальні парки”. Також ви виграєте, якщо зробите ставку на підтримку і захист малого і середнього бізнесу і розвиватимете в індустріальних парках промисловість. Завдяки цьому Україна зможе стати ключовим виробничим центром Європи з військової, авіаційної, аерокосмічної, суднобудівної техніки і створить точки свого економічного росту.

Треба не просто концентруватись на вирощуванні зерна, як ви робите зараз, а зайнятись глибокою переробкою і створювати більше продукції з доданою вартістю.

AgroPolit.com: Яка роль при цьому відводитиметься агросектору?

Удо Брокхайзен: Всі знають, що агросектор - один з найкращих в Україні. Звісно його потрібно надалі розвивати. Але треба не просто концентруватись на вирощуванні зерна, як ви робите зараз, а зайнятись глибокою переробкою і створювати більше продукції з доданою вартістю.

Європейське сільське господарство - найбільш божевільна частина того, що робить уряд ЄС. Понад 40% бюджету Євросоюзу сьогодні спрямовується на сільське господарство. Але з цих 40% лише 20% доходить до фермера..

AgroPolit.com: На жаль, аграріям в Україні все складніше розвиватись. Їм хочуть зняти податкові пільги на відміну від Європи, де сільгоспвиробників підтримують дотаціями? Сьогодні в Україні фінансово хочуть підтримувати лише фермерів. Це правильно?

Удо Брокхайзен: Я вам скажу так, європейське сільське господарство - найбільш божевільна частина того, що робить наш уряд. Понад 40% бюджету Євросоюзу сьогодні спрямовується на сільське господарство. Але з цих 40% лише 20% доходить до фермера. Інше йде на великий агробізнес та промисловість. Це дуже нездорова ситуація. І я очікую, що у найближчі 10 років в Європі будуть зміни в підтримці агросектора.

Я впевнений, що найбільша підтримка потрібна саме дрібним фермерам і середнім господарствам, які випускають більш якісну продукцію, забезпечують роботою більшу кількість людей і допомагають розвитку сільського господарства. Тоді як великі господарства дуже нестабільні, вони можуть бути як надприбутковими, так і нести великі втрати. Нещодавно я був у Сербії на чотирьох фермах розміром від 5 тисяч гектарів. Одна з них була супер-успішна і давала мільйон доларів доходів у рік, інша - супер-збиткова - і давала стільки ж збитків. Такі господарства треба ліквідовувати.

Ферми не мають бути такими малими, як у Німеччині, а холдинги такими великими, як в Україні

AgroPolit.com: Я правильно зрозуміла, Ви радите робити ставку на фермерство і припиняти з холдингізацією агросектору?

Удо Брокхайзен:Сьогодні агросектор України стоїть на перехресті і обирає яким шляхом йому піти. По суті від того, яку структуру агросектору оберете - залежатиме ваше майбутнє. Я син німецького фермера і 20 років прожив на фермі. Зараз активно займаюсь біоенергетикою, у мене є заводи з виробництва біогазу. Я прихильник того, аби ферми не були такими малими, як у Німеччині, а холдинги такими великими, як в Україні. Треба, щоб розмір господарства був такий, який би дозволяв ефективно господарювати протягом тривалого часу і виготовляти якісну агропродукцію, забезпечувати свіжими овочами і фруктами ближні магазини . Найоптимальнішим для України, на мою думку, є площа господарства у 5-10 тисяч гектарів. Та я не відчуваю себе великим фахівцем у цьому питанні і не вивчав детально економічну складову питання….

Але узагальнені висновки Агентства такі: наші експерти наполегливо рекомендують Україні дозволити функціонувати як сімейним фермам і середнім господарствам, так і великим агрохолдингам. Розвиток — за господарствами різного розміру. Дрібні даватимуть роботу 14-15 людям, середні — 7-8, а великі (до тисячі гектарів) — одному-двом. При цьому холдинги впроваджуватимуть найсучасніші технології, прогресуватимуть і матимуть вищу ефективність. Водночас, як казав академік Валерій Геєць, вже сьогодні варто подумати над проблемою забруднення землі хімією. Через бажання швидко вижати з землі великі врожаї за допомогою хімії можна зруйнувати найдорожче, що маєте. На жаль, ця проблема недооцінена не лише у вас, а й в Європі.

Звісно приватизація землі повинна бути. Але вам треба включати мізки і відкривати ринок повільно. Спочатку треба впевнитись і мати гарантії, що на приватизованих землях не будуть створюватись якісь конгломерати

AgroPolit.com: Зараз активно обговорюється відкриття ринку землі в Україні. Чи варто, на Вашу думку, його зараз відкривати?

Удо Брокхайзен: Я не люблю це питання через його політичне та емоційне забарвлення. Особисто бачив сутички між українцями через це питання. Зараз говоритиму не від імені Агентства, а як звичайна людина. Я радив би Україні йти шляхом Східної Німеччини, де 80% земель, які могли бути приватизовані, і далі управляються державою. Земельне агентство Східної Німеччини продає землю або дуже дорого, або віддає в оренду за високими процентними ставками. При цьому контролює якість землі на вході і на виході. Якщо орендар погіршив якість земель, має компенсувати це державі грошима. Це насправді не так складно зробити. Це допоможе заробляти гроші і при цьому не наробити лиха.

Звісно приватизація землі повинна бути. Але вам треба включати мізки і відкривати ринок повільно. Спочатку треба впевнитись і мати гарантії, що на приватизованих землях не будуть створюватись якісь конгломерати. Бездумно не можна впроваджувати ринок землі. Бо прийдуть і скуплять китайці. Треба наповнити його змістом, щоб у подальшому це забезпечило розвиток агросектору та країни. У будь-якому разі я б просто так не продавав землю.

Забороняти продавати іноземцям не варто. Земля у будь-якому разі залишається в Україні. Вони не зможуть втекти і забрати її з собою

AgroPolit.com: До речі, а як щодо заборони продажу іноземцям та обмежень продажу в одні руки?

Удо Брокхайзен: Забороняти продавати іноземцям не варто. Земля у будь-якому разі залишається в Україні. Вони не зможуть втекти і забрати її з собою. А от щодо обмежень розміру, то вони мають бути. Як я вже зазначав, не знаю математики, але ви маєте створити економічно обумовлену та розумну політику у визначенні розміру. Думаю, обмежити продаж можна п'ятьма тисячами гектарів, ну хай десятьма. Думаю, це має бути можливий максимум.

AgroPolit.com: Під час візиту у Херсон Ви побували на “Херсонмаші” і навіть покатались на українському комбайні, що тут виробляється. Як враження?

Удо Брокхайзен знизує плечима і посміхається.

AgroPolit.com: Дипломатично мовчите? Це значить “so-so”? 

Удо Брокхайзен: Зрозумійте я з індустріальної Німеччини. Ми були у подібній ситуації у 1949 році, коли у нас був колосальний спад виробництва. Але нас це не вбило. Бо жителі країни сконцентрувались над однією метою — відновлення промисловості. Німці робили ставку на якість і були орієнтовані у вартості на китайців. Згодом за вищу якість ми стали брати більше. Треба бути високоефективними у тому, що робите. Думаю, якщо модернізуєте свою промисловість, приведете її у сучасний стан з виробництва продукції, то матимете й віддачу. Але для цього держава має створити відповідні умови. Ви на потрібному шляху, якщо парламент прийме закон “про індустріальні парки”.

Галина Радіонова, спеціально для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

20 червня 2016
Держкомзем «по-новому», або Чим земельна реформа Мартинюка відрізняється від попередників
15.06 відбулась зустріч Максима Мартинюка (голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру – колишній Держкомзем) із...
25 травня 2016
Україні потрібна земельна реформа — Мартинюк
Земельний ринок має дати не тільки якийсь рух грошових коштів та земельних ділянок, але й стимулювати розвиток сільських територій. Про це розповів...

Вибір редакції

26 березня 2020
Іван Чайківський: Не можна в даній ситуації дозволяти вільний обіг землі, інакше можемо втратити країну
Як вистояти агросектору та утримати 40% притоку валютної виручки в країну в умовах епідемії коронавірусу та глобального економічного шторму, який...
23 березня 2020
Аграрний комітет – скільки законопроектів встигли зареєструвати депутати у новому році
Редакція AgroPolit.com відстежує активність аграрного комітету Верховної Ради ІХ скликання від початку його роботи (з вересня 2019 року). Переглянути...
24 березня 2020
Іван Фурсенко: Надзвичайний стан буде помилковим рішенням, бо ми вб’ємо українське село, малого та середнього аграрного виробника
Уряд запровадив пакет двомісячних податкових пільг для бізнесу та протикоронавірусні заходи по всій країні. Крім того, готуються чергові правки до...