Поплавський Михайло Михайлович

Лідер Аграрної партії України.

Народився 28 листопада 1949 року в селі Мечиславка, Ульяновського району, Кіровоградської області у сім'ї колгоспників Михайла Романовича (1923–1999)[4] і Меланії Григорівни (1925–2011) Поплавських.

Освіта:

1967-1968 рр. — учень ПТУ, м. Горлівка.

1975-1979 рр. — студент, голова профкому, КДІК.

Навчався в аспірантурі Академії педагогічних наук СРСР.

У 1990 році захистив докторську дисертацію «Соціально-педагогічні основи організації дозвілля учнівської молоді» в Ленінградській Академії культури.

Кар'єра: 

1968 р. — машиніст електровозу шахти № 6, м. Кіровське Донецької області.

З 1969 р. — служба в лавах збройних сил СРСР.

1971-1973 рр. — директор Великотроянівського сільського будинку культури.

1973-1975 рр. — директор Ульяновського районного будинку культури Кіровоградської області.

1979 р. — заступник директора Республіканського будинку народної творчості УРСР.

З 1985 р. — ст. викладач, доцент, професор, завідувач кафедри, декан факультету.

1993-2015 рр. — ректор Київського державного інституту культури.

Політична діяльність:

1998 р. — балотувався до Верховної Ради України, виборчий округ № 100 (Кіровоградська область), зайняв 2-ге місце, набравши 15,5% голосів.

2002-2006 рр. — народний депутат України 4-го скликання (виборчий округ № 101, Кіровоградська область, 48,44% голосів).

12 червня 2002 р. — обраний на посаду заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. Був членом депутатських Фракцій «Єдина Україна» та «Трудова Україна».

2004 р. — Президент міжнародної громадської організації «Об'єднання українців світу».

2005 р. — увійшов в ряди Народної аграрної партії Литвина.

2010 р. — обраний депутатом Київської обласної ради за виборчим округом № 63 (місто Ірпінь).

2012 р. — балотувався у народні депутати по мажоритарному округу № 91 (Київщина) як самовисуванець.

З 15 січня 2014 р. — Народний депутат України 7-го скликання, самовисуванець на повторних виборах по одномандатному округу № 194 (Черкащина).

На парламентських виборах 2014 р. балотувався по мажоритарному виборчому округу № 101 (Кіровоградська область), здобув 31,45% голосів. У ВРУ увійшов до депутатської групи «Воля народу». Член Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. 

15 липня 2019 р. — очолив Аграрну партію України. 

Зв'язки з АПК:

2018 р. — відкрив у рідному селі Мечиславка молочно-товарную ферму. Її потужність — 5 т молока в сутки. Загалом у його власності знаходиться господарство з 3 тис. газемлі. 

Звання і наукові досягнення:

Доктор педагогічних наук (1990 р.), професор (1990 р.), заслужений діяч мистецтв України, народний артист України, продюсер, режисер-постановник.

Автор 24-х підручників.

Бізнес: 

Володіє мережою ресторанів Козак-холл, Батьківська Хата, Вареники.

Керівник фермерського господарства Урожай.

Потужність підприємства — 5 т молока на добу.

З 2008 р Михайло Поплавський реалізує бізнес-екопроект по виготовленню фермерської продукції під ТМ «Поплавок». Сировина забезпечує фермерське господарство «Ятрань-Агро» (c. Мечиславка Благовіщенського району Кіровоградської області). Згідно з даними аналітичної системи YouControl, засновник «Ятрань-Агро» Олександр Поплавський і Дмитро Діденко.

Відомо, що синові Михайла Поплавського Олександру належить м'ясопереробне підприємство «Ятрань».

Згідно з інформацією на сайті мережі «Поплавок», власний м'ясний цех фермерського господарства «Ятрань» випускає більше 30-ти найменувань ковбасних виробів. Міні-завод з виготовлення безалкогольних напоїв забезпечує виробництво фірмових напоїв, хліб і випічка готуються у власній пекарні. У 2009 р. Поплавський випустив горілку, на етикетку якої помістив зображення своєї матері.

У грудні 2016 р. Поплавський зареєстрував два торгових знаки «Ковбаса «Ректорська» і «Ковбаса «Професорська».

Асортимент магазинів «Поплавок» налічує більше 200 найменувань молочної і м'ясної продукції, овочів, фруктів, напоїв і консервації власного виробництва.

Нагороди:

• Грамота Президії ВР УРСР (1984 р.); 
• Лауреат загальнонаціональної програми «Людина року» (1997 р.);
• Лауреат всеукраїнського рейтингу популярності «Золота фортуна» (1998 р.);
• Орден М. Грушевського IV ст. «За розбудову України» (2000 р.);
• Золота медаль «За заслуги в освіті» Всеукраїнського рейтингу «Софія Київська» (2001 р.);
• Повний кавалер ордена «За заслуги» (2000 р. — ІІІ ст., 2001 р. — II ст., 2007 р. — I ст.);
• Володар титулу «Людина року».

Декларації:

2015 р.

2016 р.

2017 р.

2018 р. 

Погляди: 

Про село: 

«Журналісти називають мене головним селюком України. І кажуть, що я приїхав з села в місто, а село з мене не вийшло. Я щасливий тим, що село з мене не вийшло. Я дуже люблю українське село. Хвала рукам, що пахнуть хлібом!»

«Я щасливий, що я сьогодні в рідному селі, що я разом зі своїми односельцями відкриваю нові проекти для свого рідного українського села Мечиславка. Збережемо село — збережемо Україну»

Про Україну: 

«Хочу сказати, що українська мова, українська пісня, українська душа вічні, як небо і сонце. Ми всіх переможемо! Слава Україні!»

Про землю: 

«Українська земля – безцінна. Недарма її сторіччями хотіли захопити загарбники, ешелонами чорнозем вивозили й німці під час Великої Вітчизняної війни. Наші діди та прадіди свої життя поклали, обороняючи її. Сьогодні саме земля є джерелом економічного та соціального відродження нашого краю та всієї України».

Про продаж землі: 

«Якщо просто дозволити безконтрольно купувати й продавати землю, то людей почнуть ще більше обманювати або просто грабувати. Перш ніж дозволяти обіг землі, потрібно законодавчо захистити її власників».

«Продати іноземцям – це зрада наших дідів-прадідів, які проливали за неї свою кров. Якщо землю скуплять іноземці, то ми станемо кріпаками у власній країні. Вважаю, що українська земля повинна належати українцям».

Про команду: 

«Я свою команду формую за принципом 7П: Професіоналізм, Патріотизм, Порядність, Потужна Праця і «Преданность Поплавскому». Без цих основ не буде моєї команди!»

«У нас, наприклад, у мене команда професіоналів, яка працює зі мною багато років. Зі мною, наприклад, можна рахувати один рік за три. Зі мною дуже важко працювати, не кожний зможе зі мною працювати. Ми працюємо по 12-14 годин на доби, я раніше 23-ої не виїжджаю додому. Але команда теж працює».

Про творчу діяльність: 

«Для того, щоб вийти на сцену, потрібна була хороша пісня. Юрій Рибчинський і Геннадій Татарченко спеціально для мене пишуть хіт і називають «Йди навпростець». Я подивився і кажу: «Ні! Вона буде називатися «Юний Орел». Так я відчув цей матеріал. Зі співами, вокалом цей проект не мав нічого спільного. Це був продуманий PR-проект «Співаючий ректор». Я не був ні солістом, ні вокалістом, ні співаком. Я – виконавець і популяризатор українських пісень».