Державне регулювання ринку пестицидів. Курс на наведення ладу

Після розгляду комплексу питань, пов'язаних із загрозами національній безпеці України у сфері хімічної безпеки, РНБО України ухвалила рішення «Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України», яке введено в дію Указом Президента України від 19 березня 2021 року № 104/2021.

Відповідно до зазначеного рішення Кабінет Міністрів України був зобов’язаний у тримісячний строк внести на розгляд Верховної Ради України проєкти законів щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами, а також щодо захисту та розвитку бджільництва.

Це завдання Кабмін не виконав.

Тому група народних депутатів України – членів аграрного та євроінтеграційного комітетів парламенту разом з експертами підготували низку законодавчих змін, які покликані розв’язати ці питання.

Для з’ясування ситуації з державним регулюванням ринку пестицидів редакція AgroPolit.com поспілкувалася з народними депутатами України та профільними експертами з аграрних асоціацій.

Олена Вінтоняк народна депутатка України

Значна частка фальсифікату на ринку – одна з основних причин, яка змушує змінювати застарілі підходи до державного регулювання цієї сфери

За деякими даними, частка фальсифікату пестицидів на ринку України сьогодні складає 20-30% обсягу ринку‚ а кількість підроблених препаратів‚ призначених для роздрібного продажу населенню – перевищує 50%.

Основними видами підробок є:

1. Продаж під виглядом одного препарату іншого препарату (у тому числі продаж генериків під назвою оригінальних препаратів);
2. Нелегальне змішування та/або фасування препаратів (у тому числі шляхом змішування окремих хімічних речовин);
3. Заміна (або взагалі відсутність) у препараті діючої̈ хімічної речовини.

Для обробки необхідно застосовувати ті пестициди, що дозволені до використання в Україні та постачаються в оригінальній фірмовій упаковці. Це дозволяє уникнути ситуацій, коли внаслідок використання фальсифікату врожай або взагалі гине, або стає небезпечним для споживання. І перше, і друге – це величезні збитки для аграріїв, а також загроза нашому з вами здоров’ю».

З метою посилення боротьби з фальсифікованими препаратами мною і групою народних депутатів зареєстровано проєкт закону № 4558, який узгоджено з профільними аграрними асоціаціями і екологами.

Проєктом закону планується встановити, що фальсифіковані пестициди підлягають вилученню, утилізації і знищенню. Як це не дивно, такої вимоги до сьогодні встановлено не було, внаслідок чого фальсифіковані пестициди буквально заполонили наш ринок.

Дмитро Соломчук народний депутат України

Регулювання ринку пестицидів є досить чутливим питанням і однозначно потребує першочергового вирішення

Від правильного та безпечного використання пестицидів залежить здоров’я та життя людей, а також стан довкілля. У зв’язку з цим критично важливим є надання тим, хто застосовує пестициди, чіткої та зрозумілої інформації про порядок їх безпечного застосування, а також про всі заборони й обмеження щодо їх застосування, у тому числі для нецільових об’єктів, до яких належать, зокрема, риби, птахи та бджоли».

Особливо актуальним в Україні залишається питання загибелі бджіл. Отруєння бджіл на пасіках здебільшого спостерігається у весняно-літній період.

Значна частина таких випадків пов’язана з недотриманням правил застосування пестицидів. Певною мірою це спричинено тим, що на законодавчому рівні не закріплена обов’язкова вимога щодо зазначення у маркуванні (етикетці) пестициду інформації про його небезпечність для нецільових об’єктів, у тому числі бджіл.

Тому з метою мінімізації ризиків негативного впливу пестицидів на тваринний світ, у тому числі бджіл, було подано декілька важливих законопроєктів – №4558, №4600, а також №5237, якими передбачається, зокрема:

1. Встановити вимоги до пакування і маркування пестицидів, що дозволить мінімізувати ймовірності їх помилкового прийняття за харчовий продукт, напій, лікарський засіб та корм, як це вимагається законодавством ЄС;
2. Привести у відповідність до європейського регулювання вимоги до розміщення на ринку, зберігання та обліку інформації щодо засобів захисту рослин;
3. Підвищити рівень обізнаності фермерів щодо порядку безпечного застосування пестицидів тощо.

Сергій Глущенко заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства 2020-2021 рр. 

Чинний закон «Про пестициди» має бути оновлено

Якщо ви спробуєте з’ясувати, хто і за що у сфері пестицидів відповідає – у вас нічого не вийде. Профільний Закон містить згадку про багато різних органів влади, але визначена для них компетенція – це суцільні плутанина, суперечність і дублювання.

Воно й не дивно. Закон «Про пестициди і агрохімікати» було ухвалено ще в середині 1990-х років, і за більше ніж 25 років його існування до нього внесено цілу низку фрагментарних та безсистемних змін. Внаслідок чого наразі він буквально нашпигований недоліками, які негативно впливають на застосування його положень».

Як приклад – цей закон наділяє Мінагрополітики повноваженнями щодо здійснення державного контролю (стаття 16-2). Тоді як за Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» за здійснення державного контролю мають відповідати контролюючі органи – тобто інспекції, а не міністерства.

Також Закон «Про пестициди і агрохімікати» стверджує, що колишня Санепідслужба (наразі її ліквідовано, а певну частину її функцій передано Держпродспоживслужбі) має здійснювати наукові обґрунтування, а також проводити арбітражні дослідження (стаття 16-3). Але ж органи влади не є ані науковими установами, ані лабораторіями. Тобто фактично закон вимагає від органу влади виконання невластивих і невиконуваних для нього завдань.

Мають місце недоліки, що пов’язані з дублюванням повноважень. Зокрема, до компетенції екологічної інспекції віднесено здійснення державного нагляду за поводженням із пестицидами (стаття 16-7). Водночас, відповідно до статті 16-3 Закону, за здійснення державного нагляду щодо транспортування, зберігання і застосування пестицидів (тобто за те саме поводження з пестицидами) відповідає колишня Санепідслужба (наразі це Держпроспоживслужба).

«Ці та багато інших прикладів свідчать про суцільний хаос в сфері розподілу повноважень між органами влади. Звідси виникає запитання: як вітчизняному бізнесу працювати в умовах такої заплутаності державного регулювання? Мабуть, вже настав час докласти зусиль для системного перегляду положень законодавства і створення адекватного правового регулювання відносин в сфері пестицидів». 

Яна Казьміна  радник Української асоціації бізнесу та торгівлі (UBTA)

Невідповідність до вимог законодавства ЄС

Закон України «Про пестициди і агрохімікати» визначає існування спеціальних сировинних зон, призначених для вирощування продукції для дитячого і дієтичного харчування (статті 1 і 13). Водночас законодавство ЄС не передбачає існування жодних подібних зон. В ЄС не існує окремих територій, на яких вирощується продукція окремо для дорослих і окремо для дітей. Безпечність харчових продуктів для дитячого і дієтичного харчування у ЄС досягається не через створення спеціальних сировинних зон, а через встановлення граничних рівнів певних видів забруднювачів у харчових продуктах.

21 жовтня 2021 року парламент ухвалив Закон України № 1822-IX, яким було встановлено вимоги до виробництва дитячого харчування та максимальних рівнів залишків пестицидів у таких продуктах. Однак, відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати», застосування цих речовин у спеціальних сировинних зонах має здійснюватися за спеціальними технологіями (стаття 13). Відповідне положення не узгоджується із законодавством ЄС. Технології застосування пестицидів та агрохімікатів є єдиними, і вони не залежать від того, чи вирощується сільгосппродукція для споживання тваринами, дітьми чи дорослими.

Також важливо зазначити, що цей же Закон вимагає наявності на кожній товарній одиниці пестициду та агрохімікату виключно рекомендацій щодо їх застосування (стаття 10). Тобто Закон вимагає наведення інформації, дотримання змісту якої не є обов’язковим, що також не узгоджується із законодавством Європейського Союзу.

Віктор Погорілий керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації

Обмеження і заборони щодо застосування пестицидів повинні мати під собою наукове обґрунтування

На сьогодні закон дозволяє введення обмежень щодо застосування засобів захисту рослин на основі будь-яких нових даних, які можуть і не мати під собою наукової основи.

Це створює елемент непередбачуваності, ризики зниження обсягів сільськогосподарського виробництва, а також ризики скорочення інвестицій у розвиток нашого аграрного сектору. Також це не узгоджується з Угодою СОТ про застосування санітарних і фітосанітарних заходів, відповідно до якої обмеження мають ґрунтуватися на наукових принципах і застосовуватися за наявності наукового обґрунтування.

Тому однією з непомітних, але вкрай важливих змін, передбачених проєктом закону № 4558, є можливість введення органами влади обмежень щодо застосування засобів захисту рослин виключно на основі наукових даних.

Це важливо не тільки тому, що так встановлено згаданою Угодою СОТ, а ще й тому, що останнім часом представники окремих органів влади закликають до введення заборон та обмежень щодо застосування цілої низки засобів захисту рослин без надання чітких науково доведених фактів їх небезпеки.

Водночас введення таких заборон або обмежень без наукового аналізу та без розробки дієвих альтернатив може зашкодити не тільки сільському господарству, але й мати надзвичайно негативний вплив на довкілля. Як приклад, за даними Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», ініціатива щодо заборони препаратів групи неонікотиноїдів призведе не лише до щорічних економічних втрат сільського господарства у розмірі від 22 до 56 млрд гривень, але й до суттєвого зростання використання водних ресурсів (до 7 млрд кубічних метрів на рік) та викидів СО2 (до 100 млн кг).