Крим без хліба, м'яса і вина
Крим без хліба, м'яса і вина

Проблеми сільського господарства й виноробства в Криму настільки очевидні, що навіть окупаційна влада не може не визнавати цього. Усе, що їм залишається говорити про розвиток цих галузей, —горезвісне «потрібно просто трохи почекати» і «ви тримайтеся там. Гарного вам настрою!". Якщо серйозно, то перспективи, як у сільського господарства, так і у тваринництва і, що особливо сумно, виноробства, не спонукають до надій. Не треба й гадати, що стало стартом загибелі цих галузей в Криму глобально, тому поговоримо тільки про технічні причини ситуації, що склалася.

ВОДНА АРТЕРІЯ КРИМУ

Перекриття Північно-Кримського каналу, звісно, не призвело до зневоднення кримчан й інших жахів, про які говорили два роки тому, але шкоди сільському господарству завдало непоправної. 400 тисяч га землі без Північно-Кримського каналу є неродючими. Обслуговують цю землю майже 700 тисяч осіб, які живуть в основному у північній і центральній частинах Криму. У цих районах зараз дуже серйозна проблема не тільки з тим, як вести сільське господарство, а й зі споживанням води, оскільки ці райони використовували артезіанські свердловини й воду підземних джерел.

Небилиці про те, що Крим може впоратися без Північно-Кримського каналу, використовуючи підземні джерела, — профанація, оскільки згадані джерела теж поповнювалися з Північно-Кримського каналу. 63 % території Кримського півострова складають пустельні степи. Сюди належать такі райони, як Красноперекопський, Роздольненський, Сакський, Ленінський, Радянський, Джанкойський, Нижньогірський, Білогірський та Первомайський. А це такі міста, як Сімферополь (столиця Криму), Бахчисарай, Євпаторія, Керч, Старий Крим, Білогірськ, Джанкой і Севастополь. Північно-Кримський канал — життєво важлива водна артерія, до його будівництва життя в названих вище регіонах фактично не було. До 1963 року воду привозили гужовим транспортом, і на невелику сім'ю її виділяли в кількості одного відра.

Говорити про ведення землеробства взагалі не доводилося. Після приходу дніпровської води життя степового Криму кардинально змінилося. Завдяки штучному каналу посушливі степи перетворилися в сади й ріллю. Для довідки: в 1986 році каналом надходила вода, яка зрошувала 380 тисяч га полів і рисових чеків. Якщо говорити про спільне використання води півостровом за останні п'ять років, то воно перевищує мільярд кубічних метрів на рік, з яких 85 % забезпечувалося Північно-Кримським каналом. Фактично 2/3 населення (1,5 мільйона кримчан) використовували саме цю воду. При цьому 72 % води йшло на потреби агросектору.

Після анексії Криму Північно-Кримський канал практично пересох і руйнується. Раніше велика частина води з Дніпра йшла на зрошення кормових і зернових культур, а також на вирощування рису. Рисові чеки вже повністю зруйновані, більше не вирощується соя, значна частина кримських овочів, сади і виноградники гинуть. Також повністю знищена кормова база для тваринництва.

ТВАРИННИЦТВО

Занепад тваринницької галузі Криму також безпосередньо залежить від водних ресурсів, оскільки кормові культури потребують рясного зрошення — зараз це просто неможливо. У Криму один за іншим занепадають і зупиняються не лише м'ясопереробні підприємства, але й молокозаводи. Торговельні мережі ж уже запропонували кримчанам споживати молоко тривалого зберігання — «ультрапастеризоване» — з Російської Федерації. Але, якщо для росіян молоко і молокопродукти «тривалого зберігання», а на ділі рідина білого кольору, що за смаком нагадує, нашпигована антибіотиками, справа звична, то для розпещених свіжою молочкою кримчан — це дуже болісно.

Як ви розумієте, від занепаду тваринницької галузі в Криму  виграла низка великих російських підприємців, які завалили Крим своєю сумнівною молочною і м'ясною продукцією. Тож відновлювати цей напрям в Криму окупанту, можливо, і не вигідно. До анексії в Криму було розвинене і приватне фермерське господарство, проте свинарство було фактично знищено в декількох регіонах півострова через нового для АРК, завезеного з Росії, вірусу африканської чуми свиней (АЧС).

АФРИКАНСЬКА ЧУМА СВИНЕЙ

Боротьба з африканською чумою свиней — справа взагалі непроста. Принцип локалізації цього вірусу єдиний для будь-якого регіону — цілковите знищення свиней в певному радіусі, дезінфекція території, а в разі, якщо на цій території надалі хочуть знову займатися свинарством, то необхідно ще й зняти шар ґрунту. У Росії не вміють боротися з АЧС — про це свідчить той факт, що з 2009 року його поширення так і не змогли локалізувати.

Тепер ця проблема з'явилася і в Криму. В першу чергу причиною став безконтрольний перетин кордону з Росією через Керченську переправу. Кримчани з АЧС не знайомі і, можливо, ще навіть не розуміють всієї трагедії, що сталася. Для економіки АЧС — найсильніший удар, оскільки майже сто років після виявлення цього вірусу на території регіону свинарством  займатися не можна.

ЗНИЩЕННЯ НАУКОВИХ ІНСТИТУТІВ

Ми не припускали, що у кримського виноробства можуть швидко початися серйозні проблеми. Так, продаж винного матеріалу в сьогоднішніх умовах анексії неможливий, але це не проблема — винний матеріал може зберігатися. Однак і для цієї галузі окупаційна влада примудрилася створити серйозні проблеми. Наразі кримські наукові інститути, які зараз опинилися у віданні Російської академії наук, не мають можливості використовувати власні фінансові активи на здійснення науково-дослідної та елементарної господарської діяльності, а отже, фактично приречені.

Зараз науковий інститут «Магарач» перебуває в глибокій фінансовій прірві і не може ні розвиватися, ні навіть забезпечити збереження того, що вже є на цей час. Найстарші екземпляри вин, які в Криму перебувають з початку ХІХ століття, через порушення умов зберігання в короткі терміни стануть непридатними. Неможливість використовувати власні гроші з'явилася чи то через дурість, чи то через зневажливе ставлення окупаційної влади.

Фінансове управління перейшло до організації федеральному агентству наукових організацій, але при цьому «кримська влада» так і не перевела самі інститути і їх майно у федеральну власність, що створило економічний колапс. Така сама ситуація ще із шістьма кримськими інститутами: Кримська астрофізична обсерваторія, Інститут археології Криму, Карадазька наукова станція імені В'яземського — природний заповідник, Науково-дослідний інститут сільського господарства Криму й Нікітський ботанічний сад.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

31 травня 2016
Аграрним контрабандистам треба готуватися до кримінальної відповідальності — Насіров
Голова Державної фіскальної служби Роман Насіров вважає за потрібне запровадити в Україні кримінальну відповідальність за товарну контрабанду. Про це...
15 травня 2016
Через анексію Криму та війну на Сході НААН не може контролювати 35,1 тис. га землі – офіційно
В результаті анексії АР Крим та військовий дій на сході України Національна академія Аграрних наук України не контролює близько 35 тис га землі. Про...
4 травня 2016
Санкції проти РФ за Крим і Донбас США розглядають окремо — офіційно
Вашингтон не планує поєднувати санкції проти Росії, пов'язані з незаконною анексією РФ Кримського півострова та її агресією на сході України. Про це...
16 липня 2016
Українське село ― не лише загальнодержавна житниця
Твердження про те, що агропромисловий  комплекс України нині – провідна галузь вітчизняної економіки, яка до того ж ще й активно...