Варіанти зняття мораторію
Варіанти зняття мораторію

Земля, праця і капітал є трьома елементами, які у виробництві дають додану вартість. Що бачимо зараз – ми «транжиримо» два компоненти, і один із них – земля. За показником новоствореної вартості на гектар – ми дуже відстаємо від світових лідерів.

Потрібно розуміти, що земельні відносини є частиною більш складної системи відносин на селі. Та і в цілому у суспільстві і економіці. Вирішувати, яким чином вони повинні розвиватись, не формуючи бачення розвитку всієї системи неможливо.

Тому, в цілому, я за якомога швидше відкриття, а щодо поточного моменту – проти. Це не можна робити, поки ми не прийняли стратегічне рішення, на які соціально-економічні ефекти ми повинні її спрямувати, якою буде наше сільська Україна у майбутньому, на що розвиток земельного питання буде впливати чи не найсильніше.

Ринок – це процес взаємодії продавців та покупців.

З одного боку, Держава зробила ще наприкінці 90-х майже все, щоб загал власників паїв сформувався, але далеко не все для того, щоб продавці «технічно» були захищені. Аби кадастр повноцінно це гарантував, треба докласти добрячий рік-два наполегливої праці.

З другого боку, ситуація з покупцями набагато драматичніша. Поки що у нас виник тільки один їх різновид, та і той, який далеко не самий пріоритетний в розвинених країнах. Сьогодні маємо декілька мільйонами бажаючих продати і лише декілька десятків тисяч, та й то теоретично, які спроможні придбати. Стократні різниці. І в цій ситуації починають тиснути, що треба терміново забезпечити справедливість до цих декількох мільйонів переважно престарілих селян.

Можливі варіанти зняття мораторію:

Перший – якщо прилаштовувати землю під капітал. Тобто якщо ставити за ціль покладати на землю у першу чергу роль різновиду засобу накопичення капіталу, а не як основного засобу виробництва, як цінність, однаково привабливу і для тих, хто безпосередньо на ній працює, і для тих, хто купує її з метою примноження вкладених коштів, – раніше чи пізніше матимемо концентрацію власності у руках дуже невеликої частини громадян. Вся земля буде під високорентабельними, але низько трудомісткими культурами. Поставками сотні мільйонів недорого зерна доженемо Америку у питанні вирішення проблеми голоду в Африці і світі. Але і швидко отримаємо латиноамериканське безробіття, пояси злочинності навколо міст, непосильно навантажений соціальними статтями, утриманням армії та поліції бюджет. Це такий собі латиноамериканський шлях, та і то, двадцятирічної давнини – більшість цих країн вже перейшли до багатоукладного взаємопов’язаного розвитку.

Якщо ж хочемо зберегти високу зайнятість, уникнути багаторічних провалів у обсягах диверсифікованих серед широких сільських мас доходів, відповідно провалів у масовому попиті на продукцію інших галузей економіки, яка зараз падає – це європейська ціль. Це пріоритет на ефективне поєднання землі і праці. Досягається вона через забезпечення пріоритетності розвитку мільйонів найменших господарств. І доволі простим принципом: чим більший дохід від твого господарства – тим вищі податки платиш і тим менше прямої підтримки одержуєш, за умови, що сільськогосподарська діяльність є твоєю якщо не єдиною, то суттєво пріоритетною роботою.

За такого європейського спрямування «земельного питання» - соціальне навантаження на бюджет стає прийнятним, міграція робочих рук в інші галузі - помірною. Йтиме еволюційний процес укрупнення господарств, по мірі поглиблення спеціалізації вони генеруватимуть все більше робочих місць навколо себе.   Але це і означатиме, що та частина великих підприємців, яку цікавить у сільському господарстві лише примноження капіталу через засновництво, буде у рівних, але у суттєво гірших умовах, ніж зараз.

Говорити, що пріоритетність доступу до землі можна забезпечити шляхом лише адміністративних обмежень для одних укладів перед іншими без застосування податкових важелів можна, як на мене, лише теоретично.

Єдиним шляхом, як на мене, може бути створення національної інституції -  фонду чи банку, яка забезпечить викуп цього накопиченого обсягу пропозиції цих паїв по прийнятним цінам. Який буде діяти максимально прозоро. Очевидно, що для цього потрібно окремі норми закону. «Підгонка» її діяльності під законодавчі вимоги існуючого законодавства щодо звичайних банків, як це вже пробували робити, знову викличе непереборну підозру у суспільства. В подальшому вона ж може бути переформатована під «корневу» установу національної земельної іпотечної системи.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

16 лютого 2016
Мораторій можна зняти лише після того, як запрацює держпідтримка малих фермерів — депутат
Перехід переважної більшості сільськогосподарських земель (а це — близько 70 % території України) під контроль великих корпорацій і знищення...
1 лютого 2016
Введено 10-річний мораторій на експорт лісу-кругляка — парламент
Верховна Рада України на 10 років ввела заборону на експорт лісу-кругляка. Відповідний закон №1362 підтримали 233 народних депутата. Документ...
10 лютого 2016
Максим Мартинюк: Оскільки мораторій продовжено на 1 рік, то, навряд чи щось почнеться раніше 1 січня 2017 року
Уряд продовжив дію мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2017 року. Це означає, що питання ринку землі...