«Масло немасляне» на полицях магазинів, або чому потрібно приймати законопроект 3516 про «відбілення» ринку молочних продуктів
Олег Тарасов народний депутат «Слуга народу», голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу

На початку листопада цього року Антимонопольний комітет України наклав штрафні санкції на п’ять молокопереробних заводів загальною сумою понад 30 млн грн за фальсифікацію масла солодковершкового не лише рослинними та немолочними жирами, але й невідомими складниками. У деяких випадках вміст немолочних та рослинних жирів сягав 90-100%! Подібне «немасло», окрім продажу у магазинах та на оптових ринках, постачалось і через систему публічних закупівель у школи, дитсадки, інтернати та лікарні! Недобросовісним ділкам просто чхати на здоров’я українців та їхніх дітей. Як це виправити? Прийняти підготовлений мною законопроект 3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти».

Ця ситуація справді лякає, і потрібно уже зараз бити у набат. За оцінками профільних експертів, всього в Україні під фальсифікат використовується 10 % виробленого молока. Дослідження галузі продемонстрували, що до 20% масла в супермаркетах на території Києва та Київської області є підробкою. А на ринках такої продукції в кілька разів більше — сім пачок з десяти не можна було назвати маслом. Традиційно спостерігається високий вміст немолочних добавок у згущеному молоці. Держпродспоживслужба та Антимонопольний комітет досліджували й інші молочні продукти, висновки щодо яких будуть, напевно, не менш вражаючими, зокрема, щодо сиру.

Водночас голова Ради асоціації жінок-фермерів України стверджує, що близько 80 % молокопродуктів, які пропонуються сьогодні покупцям, не мають жодного стосунку до молока. Не впевнений, чи загальна статистика є настільки катастрофічною, проте сам із впевненістю можу заявити, що під час останніх походів до супермаркетів деяка продукція мене відверто дивувала. На полицях можна побачити молоко, яке може зберігатися по кілька місяців, сири сумнівної якості тощо. Українські корівки були б у шоці.

Все йде до того, що діти будуть чути про справжнє молоко тільки з розповідей бабусь і дідусів про радянські стандарти якості та найсмачніший пломбір. А зі смаком справжніх сирників чи млинців можна буде розпрощатися. Та що там – тепер і вершкам у каві не віриш!

Виробники молокопродуктів банально замінюють якісну сировину дешевими немолочними інгредієнтами, консервантами. При виробництві також використовуються фіброволокна та рослинні білки, а від молока залишається тільки колір. Такі «виробники нового ґатунку» виготовляють фальсифікованої продукції на сотні мільйонів гривень. Некисло, правда? Схоже, що такі підприємці живуть за приказкою «як хліб – так з маслом», але ж з яким? Чи справжнє масло вони лишають собі, а іншим заповнюють раціон наших співгромадян?

Чому так? Адже відповідно до держстандарту (ДСТУ 4399:2005) те саме масло повинно містити в своєму складі виключно молочний жир. Будь-які інші домішки – такі як рослинний жир, – одразу позбавляють продукт назви «вершкове масло». Такі зловживання можливі через те, що на рівні національного стандарту неможливо встановити відповідальності за порушення законних вимог, бо підзаконний акт не є законом.

Тому у парламенті у травні цього року було зареєстровано законопроєкт № 3516 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти». Законопроект стосується  харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти, яким, зокрема, встановлюється жорстка фінансова відповідальність за порушення вимог щодо маркування, реалізації молочних та імітаційних продуктів на рівні закону.

Потреба у захисті інтересів споживачів молочних продуктів назріла вже давно, ще з того часу, як з’явилися технологій виробництва молочних харчових продуктів з використанням рослинних (пальмових) жирів, білків, замінників лактози тощо.

Проблема масштабної фальсифікації молочної продукції призвела до того, що протягом останніх років в Україні спостерігається значне зменшення споживання молочних продуктів на внутрішньому ринку, яке не перевищує 50% фізіологічної потреби людини. Громадяни просто не мають можливості відрізнити якісний продукт на полицях продуктових магазинів від замаскованих під них підробок.

Продукти, що містять немолочні жири, можуть вироблятися, якщо вони безпечні, але споживач повинен розуміти що він купує, бо у випадку імітаційних продуктів він купує по суті маргарин. При цьому термін «молоковмісні продукти», який введений підзаконним актом – національним стандартом ДСТУ 7170:2010, потребує заміни на термін «імітаційний продукт». Адже слово «молоковмісний» звертає увагу споживача на те, що у продукті є молоко, формуючи хибну думку у споживача про купівлю молочного продукту.

Згаданим законопроєктом встановлюються вимоги щодо належного інформування покупця, щоб на етикетці, упаковці, інших видах маркування під основною назвою харчового продукту, що імітує молоко і молочні продукти, та знаком для товарів і послуг розміщувався текст: «Імітаційний продукт. Містить замінники складових молока». При цьому подібний підхід практикується і в державах ЄС. Наприклад, у Польщі такі продукти називають аналогами – «аналог сиру», «аналог фети» тощо.

Імітаційні продукти мають супроводжуватися вичерпною й доступною для споживача інформацією, щоб він міг зробити свідомий вибір. Окрім цього, в інтересах та для зручності покупців вводиться вимога щодо розміщення молочних продуктів окремо від імітаційних.

За порушення вимог до маркування пропонується накладати штраф у розмірі 100 відсотків вартості виробленої або одержаної для реалізації партії відповідної продукції. Порушення ж вимог до реалізації окремо молочних та імітаційних продуктів штрафуватиметься у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат (для прикладу, за розміром МЗП в цьому році – від 23 615 грн до 37 784 грн).

Зміни, які пропонуються законопроєктом № 3516, направлені на забезпечення можливості споживачам робити усвідомлений вибір, купуючи молочні або ж імітаційні продукти. Добросовісні ж виробники не будуть нести збитків, проте поступово з ринку підуть недоброчесні.

Я переконаний, що у гонитві за прибутком не можна нехтувати здоров’ям та життям громадян. Тим більше, псуючи молочну продукцію, яка займає вагоме місце у раціоні українців. Ринок молокопродуктів вже давно потребував чільної уваги з боку держави та органів контролю. Тож сподіваюся, що запропонованими законодавчими змінами ми зможемо зберегти для українських дітей смак справжнього молока.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

14 серпня 2018
Яке вершкове масло вилучатимуть з обігу – Держпродспоживслужба
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) не допускатиме до реалізації та...
15 березня 2016
МаслоБійня
В Україні завершили святкувати Масляну. Втім «олійний» присмак залишився. Першим у цьому році розпочав святкування власник агрохолдингу...

Вибір редакції

16 жовтня 2023
Аграрні закони та законопроекти за 2023 рік
Ринок землі, передача державних земель Фонду держмайна, земельні пільги для учасників бойових дій, ринок ГМО, агроекспорт, сухопутні коридори,...
13 листопада 2023
Аграрний експорт з України – уряд змінив правила
Аграрний експорт України з 11 листопада 2023 року почав здійснюватися за новими правилами. Підстава – в дію вступили дві урядові постанови: №...
8 грудня 2023
Агроінтеграція: чи проковтне український АПК європейських виробників після вступу в ЄС?
Входження України до Євросоюзу радикально оновить реформу Спільної аграрної політики (САП) ЄС, або «розірве» з середини аграрний бюджет...