Чи зможе уряд стримати слово, і чи не буде грудень гарячим?

«Не робіть швидко і погано, всі забудуть, що ви робили швидко, але будуть пам'ятати, що ви зробили погано» (С. П. Корольов).

Ось і відгриміли позачергові вибори Верховної Ради України. Їх результати оцінюються по-різному: очікуваними і непрогнозованими, вони одних задовольнили, а інших навпаки — засмутили. Я в моїх статтях завжди утримуюся від аналізу політичних подій, цього разу скажу лише одне: мене як великого «вболівальника» та доброзичливця України потішив сам процес — демократичний і мирний.    

Отже, чого можна очікувати в найближчі п'ять років щодо мораторію — розглянемо позиції партій, що увійшли до нового складу ВРУ, і не тільки їх.

Партія «Слуга народу» здобула найбільше з усіх партій місць (254), що дозволяє їй самостійно ухвалювати всі закони, без створення коаліції з іншими партіями. Офіційна позиція лідерів партії — це скасування мораторію і запуск земельного ринку. Новообраний Президент заявив: «Думаю, якщо у вересні буде уряд, цього року це зробимо, питання із землею вирішимо» («Новий Президент України хоче дозволити продаж сільгоспземлі до кінця 2019 року», 21.06.2019).

Інший лідер партії — Дмитро Разумков до парламентських виборів висловив свою позицію: «Ринок землі потрібно буде відкривати. Мораторій накладається з року на рік, тому що це вигідно». («Голова партії «Слуга народу» Разумков заявив про намір зняти мораторій на продаж землі» 12.06.19). Однак одразу ж після виборів він-таки трошки пом'якшив позицію: в ефірі телеканалу 1+1 він заявив, що, коли буде відкрито ринок, ще не відомо, адже потрібно підготувати законопроекти, питання ринку землі потрібно ще обговорити і узгодити, особливо — проблемні моменти. Політик не зміг дати однозначну відповідь на головне запитання, чи буде продовжено мораторій. Голова переможної партії ще не знає, виносити це питання на референдум чи ні, і головним бар'єром вважає, що немає самого законодавства щодо референдумів («Слуга народу» пояснив, що чекає на українців з ринком землі, пенсійною, медичною та освітньою реформами», 26.07.19).

А буквально днями заступник керівника Офісу Президента Олексій Гончарук зробив заяву, яка знищила мої і так мізерні надії, а сумніви посилила: «У нашій команді є розуміння, що якщо цього не зробити цього року, то буде досить складно» («В Офісі Зеленського розповіли, коли запрацює ринок землі», 30.07.19).

Аналізуючи процес ухвалення  законів і перспективу скасування мораторію (з повним розмежуванням пайових ділянок), я переконаний: у разі збереження статус-кво запевнення про вирішення проблеми до кінця року будуть оцінюватися як нездійсненна обіцянка, що може негативно вплинути на рейтинг керівної партії. Думаю, розумніше було б утриматися від таких гучних заяв і створення для самих же себе форс-мажорній ситуації, набагато розумніше — виразно викласти своє бачення причини самої проблеми і запропонувати детальний план для його скасування (що, як, коли). І що найголовніше: всіляко намагатися не повторювати помилки і прорахунки попередніх українських політиків і посадових осіб, даючи безвідповідальні, безпідставні і нереальні обіцянки (див. мою статтю «Мавзолейзація» мораторію, або прострочені обіцянки», 10.01.19). 

Опозиційна платформа «За життя» у ВРУ буде представлена 43 депутатами, що не дає можливості перешкоджати ухваленню будь-якого закону, але її голос точно буде чутно. З трьох лідерів двоє — Юрій Бойко і Вадим Рабинович проти скасування мораторію, і хоча позицію Віктора Медведчука я не зміг виявити в інтернет-публікаціях, я впевнений, що у нього радикально не відрізнятиметься позиція від своїх однопартійців: розбіжності між лідерами щодо життєво важливих питань змогли би внести сум'яття в лави партії, а цього «трійка» точно не допустить.

Ю. Бойко побоюється скупки агрохолдингами земель і пропонує почекати до поліпшення економічної ситуації, він дотримується думки, щоб ґрунтовно підготувати населення країни до відкриття ринку і позитивно схилити його до скасування мораторію («Юрій Бойко закликав зберегти мораторій на продаж землі», 13.08.18).

А ось інший лідер — В. Рабинович засмучений набагато більш радикально: готовність правлячої партії до запуску земельного ринку він оцінив, як катастрофу національного масштабу: «Таким чином, можна стверджувати: сьогодні всі надії, які ми покладали на нову владу, руйнуються», і додав: «Попередня влада крала гроші, розвалювала промисловість, а ці хочуть вкрасти нашу землю» («Рабинович: Заява команди Зеленського про продаж землі — це катастрофа національного масштабу», 18.06.19). Судячи з позиції опозиціонера, спекотно буде не тільки у Верховній Раді: "Я закликатиму всі партії вийти на вулиці і не дати продати землі» («Рабинович: партія Зеленського хоче продати українські землі», 30.06.19).

Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» все ж таки змогло вирватися на третю позицію (26 депутатів). Партія однозначно проти скасування дії мораторію і пропонує з цього питання провести референдум (див. мою статтю «Заговорили про скасування мораторію? Очікуйте диктату, або Феєрверк аморальності», 22.05.19).

Засновник і лідер партії Юлія Тимошенко ще 2010-го вважала скасування мораторію передчасним («Тимошенко проти скасування мораторію на продаж землі», 29.10.2010). Вона ж на засіданні ВРУ, що продовжило мораторій на рік, позицію фракції «Батьківщина» висловила як «категорично проти» і пафосно звернулася до депутатів: «Зупиніться! Земля українська — безцінна. І якщо ви зараз розбазарите те, що вам не належить, то судити вас буде народ». («Підтримаємо мораторій на продаж землі, тому що українська земля — безцінна», 07.12.2017).  

В останньому своєму коментарі лідер «Батьківщини» запропонувала продовжити мораторій на п'ять років, в іншому разі «... це буде найбільшою, найбільшою зрадою, яка може бути в сучасній незалежній Україні» («Тимошенко запропонувала продовжити мораторій на продаж землі на 5 років», 18.12.18). Виступаючи на засіданні ВРУ (яке продовжило дію мораторію до 01.01.20 року), представник Партії "Батьківщина" І. Кириленко повторив думку свого лідера: оскільки земля національне багатство країни, значить треба запитати народ і провести референдум.

Блок Петра Порошенка «Європейська солідарність» буквально на фініші підрахунку голосів поступився «п’єдестальним» третім місцем, він буде представлений 25 депутатами.

Позиція самого екс-президента схиляється до скасування мораторію, але, незважаючи на наявну більшість в попередній ВРУ, він не зміг зробити хоч щось мало-мальськи позитивне, і йому доводилося щороку підписуватися під продовженням мораторію. Причиною невдачі він вважав нерозуміння з боку: «... Поки що перебуваю в політичній меншості», він же вважав, що: «Про жодний запуск ринку без того, що існує 100% оцифрування земельного кадастру, ми говорити не можемо» («Не можна говорити про запуск ринку землі без 100% оцифрування земельного кадастру, — Порошенко», 01.12.17). Крім того, що така умова мінімум на 5 років продовжує мораторій, також породжує кілька запитань: чи враховуються тут пайові ділянки, і хто буде оплачувати кадастрові роботи — самі пайовики чи держава? Для «неблизьких» до кадастру читачів поясню, що це дуже об'ємна і дорога робота.    

Партія «Голос», яка була презентована 16 травня 2019 року, в Парламенті буде представлена 20 депутатами. Її лідер Святослав Вакарчук вже має невеликий парламентерський досвід: на позачергових виборах VI скликання ВРУ 2007 року він отримав депутатський мандат (від блоку «Наша Україна — Народна самооборона»), і після річної трудової діяльності в Комітеті з питань свободи слова та інформації склав свої повноваження (2008 р). Фізик-теоретик і кандидат фізико-математичних наук не виділявся своєю активністю щодо мораторію, але його єдина публікація «Заборона на продаж землі — символ імпотенції реформ» (07.10.16), досить цікава. 

На його думку, скасуванню мораторію заважають два фактори: політичний популізм і нечесний лобізм агробізнесу, а ще й «... небажання бруднити руки складними і болючими реформами». Він на початку публікації на адресу депутатів і міністерських чиновників, які виправдовуються відсутністю відповідного законодавства, запитує: «А що заважало вам створити цю нормативну базу за останні 15 років?» .

Я щиро хотів би побажати блискучому музиканту таку ж блискучу політичну кар'єру, і щоб після закінчення депутатського терміну йому самому не поставили таке саме запитання: а чому...?

Крім цих партій до складу ВРУ увійшли Опозиційний блок (6, проти), Свобода (1, проти), Самопоміч (1), Єдиний центр (1), Біла Церква разом (1). З цих партій найяскравіше виражена позиція в УДАРу — вона проти скасування мораторію.

Позапарламентські партії ніяк не можна скидати з рахунків. Головними з них (щодо мораторію), напевно є РП О. Ляшка і Аграрна партія, обидві вони виступають проти скасування. Екс-депутат Ляшко погрожував спалити парламент 23.05.18, («Ляшко назвав вибори, на яких пролетів повз Раду, найганебнішими», 24.07.19), висловив обурення більшістю «Слуги народу» і пообіцяв, що: «... Однак за все відповість дуже скоро», «Ми нікуди не йдемо і не припиняємо боротьбу за Україну. Приєднуйтесь " — закликав О. Ляшко. А ось Аграрна партія, в межах акції «Не дамо вкрасти землю», зуміла зібрати 2 млн підписів («Аграрна партія зібрала 3 млн підписів проти продажу землі, 06.06.2017).

Післямова

Очікування від нового складу Верховної Ради України величезні. 

Аналізуючи перебіг подій, треба врахувати, що позиція лідерів партій не означає однозначної підтримки з боку однопартійців: всі попередні Президенти України були проти дії мораторію, і, незважаючи на наявні більшості в Парламенті, вони абсолютно нічого не змогли зробити (див. мою статтю «Ринок землі і вся президентська рать», 17.07.19).  

Фактор розбіжності між лідерами і членами партій може виявитися вирішальним. Я більше допускаю можливість, що при негативному ставленні лідерів партій до скасування мораторію їх однопартійці будуть дотримуватися тієї ж позиції, ніж варіант повної одностайності партій зі своїми лідерами з вимогою скасування мораторію. Як доказ того наведу приклад, як партії 2017 року проголосували про продовження мораторію у ВРУ: БПП, за — 61, проти — 21, утрималися — 8, Самопоміч, за — 9, проти — 11, утримались — 3, РП О. Ляшка, за — 17, проти — 0, утрималися — 0, Батьківщина, за — 15, проти — 0, утрималися — 0, Опозиційний блок, за — 31 проти — 0, утрималися — 0 («Відкриття ринку землі. Офіційні позиції українських політсил і як вони голосують», 18.12.18).

У найближчому майбутньому побачимо, чи зможуть лідери партій переконати соратників виступати однією позицією, тут лише ораторські здібності явно не допоможуть, щоб переконати інших, оратор сам повинен бути переконаний. А крім цього, не треба забувати і про непарламентські партії «важковаговиків», які всіляко намагатимуться з вулиці «брати участь» в роботі ІХ скликання парламенту, тут треба врахувати фактор ставлення населення країни до продажу земель: якщо у попередніх роках були проти 60%, то, за останніми даними соцопитування, виступають проти 72% («Дві третини українців проти продажу землі — соцопитування», 13.11.18). Мені важко судити, чим пояснити таке зростання противників: свою роль зіграло «не продамо українську землю», що все частіше звучить, чи це чергове справдження моїх сумнівів (я косо дивлюся на точність соцопитувань), але народні обранці повинні взяти до уваги думку своїх співгромадян.

Без перебільшення можна сказати: надто вже величезна відповідальність керівництва країни перед історією, до кінця року ми побачимо, чи зможе воно гідно вийти з надскладної ситуації, і чи не буде грудень гарячим місяцем: адже парламентська робота почнеться у вересні, а наскільки реальне ПОВНЕ скасування мораторію за три місяці — нехай розсудить мій дорогий читач. А мій прогноз такий: малоймовірно, але уряд може почати не дуже активний розпродаж державних земель і для іноземних партнерів охрестить такий процес «скасуванням мораторію» (що насправді неправда), але більше переконаний, що Головному «Слузі народу» всупереч своїй волі все ж таки доведеться поставити свій підпис на чергове 11-е продовження.

Я щиро бажаю, щоб Уряд і ВРУ спільно змогли знайти оптимальний варіант для скасування мораторію, завершити розпочату понад чверть століття тому реформу і запустити повноцінний, цивільний земельний ринок, всупереч моїй недовірі і сумнівам…