Чи відродиться корупція в орендних торгах за держземлі? Практика і виклики
Григорій Кукуруза, економіст в IMF Group Ukraine

Конституція – як один з основних інструментів боротьби зі здоровим глуздом. Або про конфлікт судової системи з Кабміном у питанні управління держземлями.

Починаючи з 2018-го року, проти обласних управлінь Держгеокадастру по всій країні прокотилася хвиля судових позовів, за кожним з яких окружні (а потім і апеляційні) суди визнали дії управлінь Держгеокадастру щодо виконання постанови Кабінету Міністрів №413 – неправомірними. Більш того, в жовтні минулого року група з 44 народних депутатів навіть направила позов до Конституційного суду з вимогою визнати постанову Кабміну неконституційною і скасувати її силу.

Паралельно з початку реформування системи передачі сільськогосподарських держземель в оренду 2014-го року середня ставка орендної плати зросла з 5,33% до 14,74% 2017-го року, а надходження до місцевих бюджетів (у реальному вираженні) збільшилися на 130%. Але очевидно, що, оскільки даний ресурс був перенаправлений до бюджету з інших, менш легальних джерел, а сума, про яку ми говоримо, становить близько 150 млн грн за рік, – ціла низка посадових осіб виявилися зацікавленими в збереженні своєї «вотчини», і до Нового року тенденція може повернутися у зворотний бік.

Читати до теми: Уряд зняв обмеження на отримання землі учасникам АТО

Передісторія. Українська держава (включаючи комунальну форму власності) володіє 10,2 млн га сільськогосподарської землі. З них 6,4 млн га передано в користування держпідприємств і бюджетних установ, а решта 3,8 млн га є землями запасу і здаються в оренду – або роздаються громадянам на безоплатній основі (до 2-ох га), згідно з Земельним кодексом. Однак традиційно процес проведення орендних торгів місцевими управліннями Держгеокадастру супроводжувався істотною корупцією. У більшості випадків землі здавалися за мінімальною ставкою, визначеною Податковим кодексом (1%), на максимальний термін – 49 років. Першим кроком у боротьбі із земельною корупцією було введення системи електронних торгів 2016-го року. Це принесло певні результати, проте лише частково. Посилаючись на Господарський кодекс, управління Держгеокадастру після закінчення терміну договору оренди замість виставлення ділянки на торги переоформляли договір попередньому орендареві на тих самих умовах (1%/10+ років). Фактично це «заморожувало» антикорупційний ефект електронної системи торгів для 90% ділянок і робило її інструментом гарним, але від якого жодної користі.

Читати до теми: Сценарії вільного ринку землі — наслідки для власників паїв та потенційних покупців

Тому 7 червня 2017 року уряд України ухвалив постанову № 413, згідно з якою всі державні землі повинні здаватися в оренду за ставкою не нижче ніж 8% і на строк не менше ніж 7 років (включаючи і переоформлення договорів). При цьому цією постановою було також встановлено, що обсяг земель, які передаються громадянам у безоплатне користування, не може перевищувати 25% від площі земель, переданих в оренду з дотриманням усіх встановлених норм (8%/7 років). Чому? Після підвищення орендних ставок майже у 8 разів почастішали схеми, коли державні підприємства доводяться до банкрутства, після чого їхні земельні банки передаються в місцеве управління Держгеокадастру. Потім потрібна ділянка дробиться по 2 га на підставних осіб і викуповується у них по $600-700 за 1 га. Спочатку до цього обмеження (25%) потрапили і ділянки, які видаються учасникам АТО. У зв'язку з виникненням низки рейдерських схем з їхнього боку щодо фермерів (коли фермера спочатку під силовим впливом змушують приїхати до Держгеокадастру і відмовитися від своєї землі, а потім – викупити її в учасників АТО, які одразу ж переоформили її на себе), багато фермерів вважають таке обмеження правильним. Але через небажання загострювати конфлікт у суспільстві виділення земельних ділянок учасникам АТО стало винятком із норми про ліміт у 25% безоплатної передачі.

Таким чином, Держгеокадастру фактично вдалося зробити процес передачі державних сільськогосподарських земель в оренду прозорим і перевести витрати фермерів з хабарів чиновникам відділень Держгеокадастру та головам сільрад в доходи бюджету. Для повного розуміння ситуації хочу зазначити, що в 2015-2016-их роках з Держгеокадастру було звільнено 62 керівників обласних і районних управлінь, ще 53 співробітників було затримано правоохоронними органами. Очевидно, що система потребувала не «чистки», а повної зміни формату функціонування, чого вдалося досягти за допомогою системи електронних торгів та Постанови №413.

Читати до теми: Карта виділення державних земель фермерським господарствам в Україні: оренда, емфітемзіс, власність на постійне користування 

Але державна система за 27 років навчилася дуже ефективно чинити опір боротьбі з корупцією. Особливо напередодні виборів, коли всім знадобляться гроші або на виборчу кампанію, або як «квиток у наступне життя». Не стала винятком і земельна сфера. Група народних депутатів із 44 (26 з яких - мажоритарники і 38 – члени БПП і НФ, що одразу вказує тому, хто мало-мальськи тямить в процесі побудови «регіональних мереж виборців», на переслідувану ними мету) осіб подала позов до Конституційного суду з метою визнання Постанови Кабінету Міністрів №413 неконституційною і її подальшого скасування.

Сьогодні зазначений позов перебуває на розгляді Конституційного суду, який до 6 жовтня повинен винести рішення стосовно постанови Кабінету Міністрів. І, судячи з рішень інших судів про визнання постанови №413 недійсною, існує висока ймовірність, що Конституційний суд піде на поступки народним депутатам, чим відродить корупцію в орендних торгах щодо держземель.

Даний кейс використання Конституції України як інструменту захисту корупційних схем і її проститування судами з цією ж метою особливо примітний тим, що позов до Конституційного суду про невідповідність мораторію на продаж сільськогосподарських земель базовим правам людини вільно розпоряджатися своєю власністю, який подавався рік тому, так і не було задоволено, а мораторій і досі зберігає чинність.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus