Децентралізація по-польськи
Микола Кучер, народний депутат України, член парламентського комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин

Парламент прийняв у першому читанні два законопроекти, які пожвавлюють децентралізацію в країні. Йдеться про №4772 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)» та №4773 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)». Законопроекти пропонують механізм приєднання до утворених об’єднаних територіальних громад інших територіальних громад.

Питання децентралізації і самостійності територіальних громад – досить актуальні для України. Вже 20 років поспіль практично всі політичні сили говорили, що для уникнення майбутніх проблем потрібно «делегувати» більшу частину прав і повноважень із центру на місця. Причому, не обов’язково – тільки областям, але обов’язково – місцевим радам. Із дуже важливою умовою – не на папері, а реально. А якщо уточнити, то, насамперед, із повноваженнями потрібно було передавати й відповідне фінансування. Це якраз те, чого завжди уникав офіційний Київ, який, зі зрозумілих причин, не бажав втрачати контроль над регіонами, а особливо – їхніми фінансовими потоками. Країні знадобилися великі потрясіння, щоб про цю реформу стали всерйоз говорити та приймати відповідні рішення.

Саме реформа децентралізації покликана в Україні створити нове явище — об’єднані територіальні громади (ОТГ), наділені усіма повноваженнями для власного розвитку. Це, зокрема, має зробити комфортним життя у селі — підняти рівень економіки, освіти, медицини, культури, залучити сюди інвесторів. Про курс на успішний європейський досвід в один голос говорять прихильники адміністративної реформи, хоча є й такі, котрі у процесі передачі повноважень «згори — на місця» бачать намір розвалити країну та можливість для розгулу сепаратизму.  

Для безболісного процесу децентралізації нам варто  вивчити досвід  інших країн,  у першу чергу — Польщі.  Там вона відбувається успішно, і саме завдяки їй став можливим вступ Польщі до Євросоюзу. Що «позичити» у сусідів? Досвід  переймав разом з іншими членами делегації від Вінницької області (районні та сільські голови) в рамках  візиту до Польщі.

Українська концепція реформи децентралізації за формою дуже схожа з польською. Базовою одиницею там є гміна – місто, містечко чи кілька сіл, аналогом нашого району є повіт. Великі міста, такі, як Варшава, прирівнюються у правах до повіту, й окремі райони в таких містах є окремими гмінами. Повіти об’єднано у воєводства.

Більшість коштів, зібраних на території гміни у вигляді місцевих податків (податок на нерухомість, земельний і екологічний збори), там і залишаються. Держава мало бере, але й дає зовсім небагато. Самостійність гміни виходить дуже велика: 20% бюджету – це власні доходи, 30% – надходження від податку на доходи фізосіб, 35% – дотації (без зазначення цільового призначення) і 15% – субвенції (на конкретне завдання, за яке потрібно відзвітувати).

Але це не означає, що громади цілком утримують себе самі: дуже важливим фактором є субвенції з бюджету ЄС. Скажімо, в 2014 році в бюджеті Варшави було заплановано 13 млрд злотих доходу. З цієї суми 2 млрд злотих – субвенції від ЄС. За гроші від єврофондів усі адміністративні одиниці створюють транспортну та соціальну інфраструктуру в країні.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

До теми

27 травня 2016
Микола Кучер: Необережними діями з деофшоризації уряд може спровокувати бізнес-міграцію з України
В Україні стартувала боротьба з офшорами. Підстава – опублікування «Панамських домументів», де «засвітився» ряд...
25 квітня 2016
Податковий кодекс має бути таким, щоб відпала необхідність офшорних зон — Кучер
Таку думку висловив народний депутат України Микола Кучер коментуючи в прямому ефірі питання існування офшорних зон в світі. «Я член Комітету...

Вибір редакції

29 грудня 2025
Вступ України у ЄС: а про довкілля і фермерів не забули?
ЄС спільно з Україною знайшли спосіб обійти угорське вето і запустити процес реформ по трьом кластерам («Основи» – питання щодо...
15 грудня 2025
Аграрні закони 2025 року: виплатна агенція, земля, тваринництво, рибальство та хміль
Парламент прийняв п’ять важливих аграрних законів протягом 2025 року. Ще чотири законопроекти чекає на схвалення від ВРУ. Як оцінити річну...
10 грудня 2025
Аграрний бюджет 2026: що отримав АПК та звідки кошти?
Уряд схвалив бюджет на наступний рік і заклав 14,1 млрд грн видатків на підтримку аграріям. Мінекономіки відзвітувало, що це аж на 4,5 млрд грн...