Бюджетна скринька пандори — плюси і мінуси для аграріїв на 2017 рік
Бюджетна скринька пандори — плюси і мінуси для аграріїв на 2017 рік

Оприлюднений днями проект бюджету на 2017 рік обіцяє аграріям щедру фінансову підтримку. Вперше на підтримку фермерських господарств передбачено 5,5 млрд грн, а загалом видатки на Мінагропрод зростуть до 8,27 млрд грн (загальний фонд — 5,3 млрд грн, спеціальний — 2 млрд грн). Кошти підуть на формування державного інтервенційного фонду — 773 млн грн, підтримку тваринництва — 210 млн грн, компенсацію відсоткової ставки за банківськими кредитами — 300 млн грн, проведення земельної реформи — 104, 8 млн грн, надання кредитів для проведення робіт у сфері геодезії, картографічнох робіт, демаркації та делімітації держкордону — 998 млн грн. Для здійснення ветеринарного контролю та нагляду за охороною території України від занесення з території інших країн заразних захворювань передбачаються видатки у сумі 449,4 млн грн. Рибне господарство отримає 300 млн грн, лісове — 200 млн грн. Найбільше уряд планує витратити на програму з управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів — понад 1 млрд грн.

Якщо порівняти ці цифри з Законом “Про Державний бюджет на 2016 рік”, то відмінність разюча. У поточному році на весь АПК було виділено лише 1,48 млрд грн, з них кошти загального фонду — 1,03 млрд грн. У розпорядженні фермерів (на здешевлення кредитів) цього року є 300 млн грн. На підтримку тваринництва — лише 50 млн грн. Аналогічна ситуація була і в 2014 році.

Втім, хоч сума коштів на АПК зросла, але питання до їх використання лишилися. Наприклад, не визначений єдиний механізм розподілу цих коштів, відсутні критерії того хто і як отримуватиме допомогу від держави і, що найважливіше, розподіл цих коштів здійснюватиметься у ручному режимі.

Окрім того бюджет не містить відповіді на запитання залишиться чи зникне спецрежим ПДВ. Якщо зникне, то передбачена грошова підтримка агросектору не компенсує втрати від нього для галузі: 5,5 млрд грн і 20 млрд грн (сума втрат від відміни спецрежиму) далеко не співставні!

Сьогодні парламент якраз збирається розглядати бюджет, тож AgroPolit.com запитав народних депутатів та експертів ринку як вони оцінюють аграрний бюджет на 2017.

Коментарі

Іван Мірошниченко, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин:

По-перше, ще немає рішення за основними питанням, пов’язаним зі спецрежимом. Немає навіть рішення щодо фіксованого податку. І ще немає третього рішення: податки платитимуть або всі, або хтось їх платити не буде. Сьогодні 30% ринку вже в тіні - люди не платять ні фіксований податок, вони не платять податки з оренди і так далі. Ці питання залишилися відкритими.

Я думаю, що будуть серйозні дебати щодо фіксованого податку. І дай Бог нам зберегти захист хоча б внутрішнього ринку. Це - тваринництво, овочі, фрукти, сади.

Що стосується бюджету. Радує, дійсно, що з 300 млн грн протягом двох останніх років дали 5,5 млрд грн. Залишаються два питання: який порядок їх розподілу і хто буде їх реципієнтами. Тобто, яку структуру підтримки ми будемо формувати?

Те, що ми чуємо сьогодні від міністерства і міністра звучить цікаво. Але поки що не знаємо деталі. До того, що підтримку отримуватимуть дрібні і середні фермери, я би ще додав підтримку на сімейні фермерські господарства.

З того, що є сьогодні, питань більше, ніж відповідей. Виділення тих сум, які вказані, будуть повністю залежати від волевиявлення міністерства та чиновників. І надалі в бюджеті зберігається ручний механізм розподілу коштів - і це великий ризик появи корупції у цих процесах.

Олег Кулініч, народний депутат України, голова підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин:

5,5 млрд - це суттєва підтримка для агросектору. Щоправда поки що незрозуміло як це буде працювати. Чи це буде здешевлення кредитів, чи кошти підуть на придбання техніки чи обладнання? Знову ж таки, яким саме фермерам це буде адресовано: дрібним, середнім чи великим? Чи це до 1,000 га чи до 2,000 га? Чи буде братися до уваги виробництво валової продукції? Поки що це незрозуміло.

Сума ця непогана для підтримки аграрного сектору, але враховуючи те, що було 30 млрд грн по спецрежиму, ця сума значно менша. Але в будь-якому випадку я вважаю, що це позитивно. Я підтримую міністра в тому плані, що 5,5 млрд - це серйозна підтримка для аграріїв, але потрібно конкретно розуміти куди ці кошти йтимуть.

По спецрежиму моя точка зору така, що повинні залишитися і садівництво, і тваринництво, і виноградарство. Тут повинна бути державна підтримка. Думаю, що по цих питаннях компроміс буде знайдений”.

Леонід Козаченко, народний депутат України, голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в АПК Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин:

Цей проект дещо враховує, але він не є тим, який би свідчив про дотримання вимог, які були досягнуті аграріями і Кабміном стосовно того в який спосіб проект бюджету потрібно виправити, щоб ми не ініціювали соціальних заворушень в державі. Тобто йшлося про те, що 1% від валової продукції АПК (5,5 млрд) повинен бути обов’язково в бюджеті. Також повинно бути приблизно 2,5-3 млрд грн від збереження спецрежиму у тваринництві, садівництві та цукровій галузі. І разом з цим повинен бути поданий від уряду закон про збільшення соціального податку на селі, або збільшення орендної плати за землю. Цей законопроект виводить з тіні до 20% земель, які незаконно обробляються і дає бюджету надходжень на суму в 5 млрд грн. Тому говорити про те, що ми не маємо коштів, щоб зберегти спецрежим ПДВ у тваринництві, багаторічних насадженнях та цукровій галузі уряд не може, тому що ці кошти ми повертаємо за рахунок збільшення податку на землю.

Є ще аргументи дуже суттєві. Коли ми кажемо, що іде війна, немає чим пенсії виплачувати, ми можемо врешті-решт розпочати приватизацію майна, яким володіє міністерство. Ідеться про те, що більш як 500 тисяч га землі використовують ДПЗКУ, Укрспирт, сотні інших підприємств, які не є навіть профільними для аграрної галузі. Їх давно потрібно було приватизувати. За рахунок цього можна отримати від 5 до 10 млрд грн. Це велика сума, яка вирішує низку проблем в країні.

Ризики для АПК дуже великі. Якщо ми не підтримаємо цей мінімальний проект - 5,5 млрд плюс спецрежим, то втрати будуть дуже тяжкі. Наприклад, втрата тваринництва - це мінімум 5 років відновлення того поголів’я, яке може бути втрачено. Якщо говорити про багаторічні насадження, то тут ще більший термін повернення тих коштів, які інвестують - від 7 до 10 років. Тому втрати будуть великі, болючі і не тільки для галузі, а для всієї країни.

Однією з головних проблем є те, що 5,5 млрд будуть розподілятися не через “автомат”, а через “кулемет”. “Автомат” - це коли був спецрежим і чиновник не втручався в ці процеси. У цьому випадку все буде залежати від чиновника. Усі бояться того, що ми матимемо ситуацію, коли до 40% коштів потрібно було повертати чиновникам у вигляді хабарів. Тим більше, що немає чітко виписаних критеріїв розподілу. І навіть якщо вони будуть виписані, все відбуватиметься як у попередні часи, коли в районі дають дозвіл, потім в області, потім на рівні міністерства, потім ще біжите у казначейство - на цих 4 етапах втрачали до 10%. Всі бояться, що така практика може повернутися”.

Іван Слободяник, голова Державного фонду підтримки фермерських господарств:

По-перше, краще якісь кошти, аніж їхня відсутність. По-друге, коштів для модернізації не достатньо. Для того, щоб вийти на такий рівень ефективності як в Польщі потрібно більше.

Якщо дивитися на порядок використання коштів по кожній програмі, в принципі фермери можуть скористатися кожною з програм підтримки. У проекті є програма по хмелярству, тваринництву, по обліковій ставці Нацбанку тощо. Але в цьому основна проблема - для того, щоб фермеру зорієнтуватися в цих програмах, потрібно пройти квест. По кожній програмі буде створена окрема комісія при облдержадміністрації. Тому по кожній програмі потрібно буде звертатися до різних комісій. Окремо є ще фонд підтримки фермерських господарств. Власне проблема в тому, що той механізм, який зараз прописаний, не відповідає сучасним реаліям і потребам галузі. Має бути сервісна структура, коли фермер не буде бігати за чиновниками, а у нього буде можливість отримати інформацію в одному місці, де йому все пояснять. Потрібно, щоб процедури були подібні, щоб умови про конкурси були зібрані в одному місці, щоб процедури не мали корупційної складової. Це має стати наступним кроком в підтримці фермерів.

Богдан Шаповал, голови Ради з питань експорту продовольства:

Сьогодні, майже, кожен другий експортний долар надійшов до України за рахунок постачань на зовнішні ринки експорту аграрної продукції, а фінансування експорту знову не закладене у держбюджеті 2017 рік. Всі розумують, що для подальшого розвитку цієї галузі Україні потрібно відкривати нові ринки, а це напряму залежить від фінансування експорту державою. Якщо держава не готова виділяти кошти на розвиток експорту, в тому числі продовольства, то вона значно менше отримає грошей в бюджет. Підтримка національних експортерів в розвинених країнах є частиною економічної політики, це не допомога, а необхідність. Наприклад, у Польщі держава дає величезну фінансову підтримку експортерам продуктів харчування, вона компенсує участь бізнесу у торгових місіях, виставках й т.д. Гадаю, заклавши у бюджет 0,01% від суми держбюджету було б достатньо для адекватного представлення на міжнародних майданчиках української продукції і пошуку нових ринків.

У цьому плані, на жаль, проект державного бюджету на 2017 рік, на мій погляд, нічим особливим не відрізняється від проектів держбюджету минулих років.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради:

Держпідтримка — це інструмент, який повинен принести конкретний результат. Пропоновані суми в розмірі 210 млн грн. на підтримку тваринництва, 300 — субсидування кредитів, і, тим більше, 25 млн грн. на видачу кредитів фермерським господарствам, ніяк не вплинуть на аграрну економіку. Розпилення таких незначних сум не приведе до результату ні в одній галузі. Розумно зосередити ці кошти, щоб побачити ефект, направити в галузі, які дійсно потребують їх. Наприклад, в тваринництві очевидна криза, ПДВ у них забрали, другий рік в країні АЧС, а ще й насувається нодулярний дерматит - підтримка в 210 млн. грн. нічого не вирішить у тій галузі. Тут потрібні реальні дії і відповідні суми.

То на що ж розраховувати?

Незважаючи на доволі оптимістичний варіант розвитку бюджетного процесу для аграріїв, небезпек та загроз на цьому шляху ще чимало: і розподіл коштів, і відміна спецрежиму ПДВ і система отримання коштів - все це ніяк не прикрашає “цікаву”, як кажуть наші респонденти, пропозицію МінАПК. Втім, більшість опитаних AgroPolit.com експертів та політиків погоджуються, що це - крок у правильному напрямку, втім наскільки системним буде це рішення покаже час.

Олександр Ярощук, для AgroPolit.com

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

21 вересня 2016
Бюджет 2017 не передбачає спецрежим ПДВ
Проект державного бюджету на 2017 рік не передбачає продовження спецрежиму ПДВ для аграріїв на наступний рік. Про це під час засідання Комітету...
20 вересня 2016
Мінагрополітики отримало 8,27 млрд грн з держбюджету на 2017 рік
Проект Державного бюджету України на 2017 рік передбачає витрати для Міністерства аграрної політики та продовольства України у сумі 8,27...
19 вересня 2016
Опубліковано проект держбюджету на 2017 рік
Проект закону про державний бюджет на 2017 рік (№5000) опублікований на сайті Верховної Ради. Про це повідомляє "Новое время". Згідно інформації...