ТОП-5 бар’єрів для українського продовольчого експорту на шляху до міжнародних ринків 
Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (Ukrainian Food Export Board, (UFEB)

За 25 років незалежності відбулася трансформація структури експорту України. Нині наш продовольчий експорт складає майже 40% і випереджає такі галузі, як металургія та машинобудування й, гадаю, що тенденція ця тільки посилюватиметься. 

Також за 25 років кардинально змінились основні імпортери української аграрної продукції. Значно зменшилась частка поставок на ринки СНД, але збільшились у країни Азії, Африки та ЄС.

Україну, звісно, називають «продовольчим кошиком світу», та ми могли б значно більше заробляти на експорті, однак, поки за деякими позиціями програємо. 

Що заважає українському продовольчому експорту завойовувати міжнародні ринки?

ПЕРШЕ:

Міжнародна політика здатна розвивати економіку країн і руйнувати її. Такі катаклізми, як військові дії на території України, не могли позначитися нейтрально на економічному становищі. Війна з Росією позбавила нас експорту не лише в РФ, а й суттєвої частки ринку СНД.

У лютому 2016 року між Україною і РФ розгорівся «транзитний» скандал, внаслідок чого українські активісти почали блокувати транзит російських вантажівок. Росія у свою чергу призупинила рух вантажівок, зареєстрованих в Україні, на своїй території. Після цього в скандал втрутився Київ и ввів дзеркальні обмеження щодо російських перевізників. В результаті РФ використала цю ситуацію у своїх інтересах, і в червні 2016 року президент РФ В. Путін підписав указ, який посилює обмеження на транзит вантажів із території України. Згідно з цим указом, транзит українських вантажів, котрий проходить через російську територію в Казахстан, Киргизію, і водночас обкладається митними зборами за поставки у РФ, повністю заборонено. В Росії введення обмежень пояснили тим, що транзитні перевезення з України в Казахстан і Киргизію використовуються для контрабандного ввезення українських товарів у країну. Доказів, звичайно, ніхто не наводив, та нам від цього не легше.

За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі України Наталії Микольської, внаслідок цієї заборони Україна потенційно може втратити близько 90% експорту українських товарів до Казахстану й Киргизстану, і де-факто повністю зупинити транзит українських товарів через територію РФ у ці країни.

У відповідь Київ планує ввести дзеркальні санкції для перевізників з РФ. Наталія Микольська заявила, що українська влада розглядає указ Путіна «як торгову агресію, яка суперечить правилам ВТО», тому Україна збирається подати позов у ВТО.

Україна ж цього року спробувала маршрут  «Нового шовкового шляху» Чорноморськ – Китай, як альтернативу транзиту через територію РФ. Але цей шлях в обхід РФ виявився довшим і дорожчим (майже утричі). З цієї причини рейси вантажних потягів нерегулярні, тобто у наших експортерів немає можливості завчасно планувати перевезення.

ДРУГЕ:

Різка зміна головного торгового партнера з РФ на ЄС також вплинула на український експорт. Найяскравіший приклад – молочний ринок, який за останні 2-3 роки втратив експортний потенціал. Росія закрила свої ринки для української молочної продукції, а ЄС у 2015 році не дав квоту. Внаслідок цих подій українські сировари переживають складні часи. Наприклад, у 2005 році Україна експортувала 116 тис. тонн твердих сирів, а в 2015-му – всього 10 тис. тонн. Оптимістичні настрої, котрі панували у 2014 році й були пов’язані з надією вийти на новий Європейський ринок,  не справдились.

Зараз же основний акцент в експорті молочної продукції ставиться на виробництво сухого молока та вершкового масла. До 2014 року головним імпортером української молочної продукції була Росія, але, через торгову війну з сусідньою державою, Україна активно шукає нових партнерів.

Цього року Україна почала поставки молочної продукції до країн ЄС. Квоти, як і раніше, невеликі. Так за принципом ліцензування на 2016 рік Україна отримала квоти на молоко, вершки, згущене молоко та йогурти у  розмірі 8 тис. тонн із поступовим збільшенням до 10 тис. тонн протягом 5 років. Для сухого молока розмірі квот склали 1,5 тис. тонн з очікуванням збільшення до 5 тис. тонн. Точно так само, як і для вершкового масла та молочних спредів (зі збільшенням до 3 тис. тонн). З 1 січня 2016 року ринок ЄС відкрили для 10 українських підприємств, три з них уже поставляють свою продукцію до Європейського Союзу. Поставки успішні, продукція відповідає усім санітарним і ветеринарним нормам ЄС.

Водночас, якщо дивитися реально на картину експорту-імпорту, то дані наступні. За підсумками  5 місяців, експорт молочної продукції на територію ЄС був мізерним, чого не скажеш про імпорт. За період січень–травень  2016-го експорт молочних продуктів склав 51,3 тонни (дані Держкомстату), а імпорт досяг майже 2 тис. тонн.

Основним ринком збуту для вітчизняної кисломолочної продукції є Молдова. За шість місяців у цю країну поставили продукції на суму $750 тис., що становить 54,9% всього експорту. В червні до Молдови було поставлено товарів на суму $92 тис. ТРЕТЄ:

ТРЕТЄ:

Як говорив Вінстон Черчілль: «Будь-яка криза – це нові можливості», – поки що українські експортери намагаються саме так ставитись до проблем, та робити це їм стає з кожним роком складніше. Особливо, враховуючи те, що експорт все більше залежить від прийнятих рішень всередині країни.

Суперечки, які вибухнули щодо відміни спецрежиму, викликають багато галасу, породжуючи побоювання як у учасників ринку, так і в наявних та потенційних інвесторів. Вимого МВФ виглядає логічною, оскільки сприймається міжнародним ринком як недоречна пільга. Водночас, аграрний сектор того ж ЄС відчуває більш явну підтримку держави, не потребуючи такого інструменту. Не заглиблюючись у подробиці  держпідтримки сектору в різних країнах, зазначу, поки цей механізм працює і не створено нової структури всього сільськогосподарського сектору, немає сенсу ламати працюючу систему.

Окрім цього, на сьогодні спеціальний режим оподаткування поширюється лише на безпосередніх виробників сільськогосподарських товарів, не торкаючись підприємств переробки, котрі й є експортерами молочної продукції. Треба мати єдину для всіх схему адміністрування цього податку, що дозволить збільшити кількість обігових коштів у наших переробників і не збільшить собівартість їхньої продукції.

ЧЕТВЕРТЕ:

Конкуренція. Україна повинна знайти адекватні важелі захисту свого ринку на міжнародній арені. Історично склалося так, що наш основний конкурент – Росія. Наприклад, якщо ми говоримо про ринок цукру, Росія працює на наших ринках – це Казахстан, Узбекистан і вся середня Азія, і вони тут виграють у логістиці. Ринок Європи для нас практично недоступний, там на полках переважно цукор із тростини, який у виробництві значно дешевший від бурякового. До того ж, у нас надто малі квоти на Європейському ринку, на 2016 рік ЄС дав річну квоту 20 тис. тонн, Україна її використала за два місяці. Враховуючи, що у 2014/2015 роках Україна виробила 2 млн тонн, 2015/2016 – 1 430 тис. тонн.
Якщо говорити про ринок зерна, то основний споживач – це Єгипет і інші країни MENA. Україна є вагомим експортером пшениці на світовому ринку. Тут ми конкуруємо зі США, Аргентиною, Росією, Європою. Наша країна експортує значно більше пшениці, ніж Румунія, однак поступається Росії та Франції. Як і на інших ринках, на світовому ринку зерна основними критеріями є якість і вартість доставки. І якщо США та Європа виставляють на біржі прозорі ціни на зерно, то Росія, завдяки високій маржинальності, ці ціни ставить нижчими і, таким чином, поступово займає наші ринки.

Насправді українське зерно не поступається за якісними показниками пшениці з Росії. Водночас, французька пшениця поступово втрачає свої позиції на ринку лідера-імпортера – Єгипту, зважаючи на невідповідність якісних показників, зокрема щодо сажки. Так, довгий час французька пшениця була у пріоритеті й постачалась на особливих умовах, згідно з міжурядовими домовленостями. Нині Франція постачає пшеницю в Єгипет на ринкових умовах, тобто так само, як інші країни. Румунія ж поки утримує свої позиції через близьке розташування, і, як наслідок, низький фрахт.

На жаль, все менш конкурентним для нас стає ринок Марокко. Варто відзначити, що, зважаючи на географічне розташування, фрахт у Марокко з України зіставний із фрахтом зі США. До того ж, сюди може постачати зернові Аргентина, яка, після відміни урядом країни 23% мита на експорт пшениці та 20% на експорт ячменю, зміцнюватиме свої позиції на світових майданчиках. Всі ці фактори сприятимуть зростанню конкуренції.

П’ЯТЕ:

Сьогодні Україна в загальному об’ємі продовольчого експорту пропонує переважно сировину, а ось готової продукції значно менше. Для того, щоб більше заробляти на зовнішніх ринках необхідно знижувати сировинну складову на користь готової продукції.

З цього боку було правильним рішенням встановити вивізне мито на насіння соняшника, що дозволило Україні стати лідером і головним постачальником на світовому ринку олії  – 52%. Такий крок дозволив забезпечити 11 тис. робочих місць у галузі переробки олійних культур. Під час виходу на будь-який зі світових ринків, ми повинні враховувати споживчу звичку покупців і підтримувати імідж української продукції. Ми можемо постачати найкорисніший продукт у світі, котрий отримає усі можливі сертифікати. Однак, якщо про нього не будуть знати потенційні споживачі, якщо ми не враховуватимемо смакові й естетичні вподобання покупців з інших країн, завоювання нових ринків не буде можливим.

 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

26 серпня 2016
Експорт українських товарів до Китаю в першому півріччі впав на 25%
Експорт українських товарів до Китаю в січні-червні 2016 року впав на 25%, в порівнянні з першим півріччям 2015 року. Про це повідомляє прес-служба...
23 серпня 2016
МЕРТ пропонує створити єдину Раду по просуванню експорту при Кабміні
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України пропонує поряд з Офісом з супроводу інвестицій створити Раду з просування експорту при Кабінеті...
22 серпня 2016
Третина українського експорту — аграрний
За підсумками першої половини 2016 року частка аграрної продукції в структурі українського експорту становить 34,4%. Про це свідчать дані Держстату. ...
22 серпня 2016
Україна змушена відмовитися від експорту лісу
Україні доведеться відмовитися від експорту лісу заради допомоги від Європейського Союзу в сумі 600 млн євро. Про це розповів заступник голови...