Про ризик неприйняття Податкового кодексу
Про ризик неприйняття Податкового кодексу

Починаючи з 1999 року український сільськогосподарський сектор працював за спеціальним режимом оподаткування. Тобто податок на додану вартість він сплачував на окремий рахунок і використовував його для придбання добрив, пального, техніки. З 1-го січня 2016 року така можливість обмежена, а починаючи з 1 січня 2017 року ― взагалі може не бути, хоча в коаліційній угоді зазначено (і всі готувалися до цього), що ці зміни будуть з 1 січня 2018 року.

Все зламав попередній уряд. Наразі виникла ситуація, коли аграрних виробників поділили на дві групи: кому ― краще і гірше. Кому стало краще? Експортерам. Тобто ті 23 млрд грн, які мав аграрний сектор від ПДВ, забрали у сільгоспвиробників і фактично віддали трейдерам. Трейдери і ті, хто займається експортом, натомість нічого не втратили, а навпаки, навіть, ―виграли. Ті, що працюють на внутрішній ринок ― програли. А це сільгоспвиробники, які виробляють молоко, свинину, птицю, вирощують овочі та фрукти. Вони постраждали, бо не мають 20% ПДВ, які б вони могли використовувати на розвиток, тож їм стало гірше.

Тому ситуацію, яка склалася, необхідно кардинально змінювати. Дякувати Богу, що Президент почув нас, коли в минулому році (у грудні) ми звернулися до нього. Група з 5-ти народних депутатів проводила довгі дискусії. Коли прийшли о 12 годині ночі до Президента, то наша розмова затягнулася майже до 2-ї ночі, але результатом стало те, що вдалося відстояти для молочного тваринництва 80% надходжень від ПДВ, для м’ясної галузі залишити 50% і для виробників зерна ― 15%.

Однак, у наступному році планується повна відмінна фіксованого податку, тож різниця між тими, хто працює на зовнішній ринок та на внутрішній, буде колосальною. Якщо ми нічого не змінимо в оподаткуванні АПК, то варто очікувати значного зменшення кількості робочих місць, надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Елементарний приклад. Всі звернули увагу, що різко зросла ціна на гречку, а це той продукт, який виробляється для внутрішнього ринку, а не для експорту. Сільськогосподарське виробництво одразу реагує на будь-які зміни. Це і є миттєва реакція на податкові зміни. Виробництво ― це цілий ланцюг процесів та циклів і вважайте, що витрат у ньому стало на 20% більше, що одразу позначилось на вартості гречки.

Тому, я, переконаний, що сьогодні потрібно все зробити, аби привести Податковий кодекс у відповідність з тим документом, який обіцяв ще попередній уряд. Нагадаю, як приймалися зміни до Податкового кодексу минулого разу. Міністр фінансів презентувала нам «під ялинку» неприйнятний документ. Одразу після цього протягом тижня, спробували внести зміни до нього на скільки це було можливо, але за однієї умови, що до 1-го липня 2016 року підготують інші зміни, які нададуть можливість усім сільгоспвиробникам та іншим виробникам галузей нашої економіки, працювати за цим документом, що найменше на 3-5 років без жодних змін.

Хочу відзначити, що бюджет і податкові зміни парламент два останні роки голосував «під ялинку». Наразі Податковий кодекс зовсім не робочий і не відображає інтереси селян.

Судячи з ситуації, яка сьогодні формується, до 1 липня нового Податкового кодексу не буде, бо, схоже, над ним ніхто не працює. Крім того, ніхто не звертається ні до мене, ні до моїх колег експертів аграріїв, промисловців, за консультаціями, а це свідчить про те, або з нами, як з народними депутатами, знову Міністерство фінансів не співпрацює, як це було з попереднім урядом, або над документом дійсно не ведеться робота.

Тому, я, закликаю Міністерство фінансів негайно зайнятися цим питанням і створити відповідні робочі групи, до яких долучити і народних депутатів та інших експертів. Це дасть нам можливість, хоча б у вересні прийняти та затвердити зміни до Податкового кодексу, які б дали змогу розвиватися і аграрному сектору і сільським громадам.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter та підписуйтесь на канал в Telegram. Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus