Закон України «Про молоко та молочні продукти»

Запроваджує терміни «виробник молока та молочної сировини» — юридична особа незалежно від форми власності, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, особисте селянське господарство, фізична особа, яка утримує корів, овець, кіз, буйволиць, кобил та виробляє молоко і молочну сировину. 

Також такі терміни, як маркування, молоко сире, молочна сировина, молочні продукти, традиційні молочні продукти, пакування, переробне підприємство, суб’єкт господарювання, узгоджувальна комісія. 

Закон передбачає вимоги до показників безпечності та якості молока, молочної сировини і молочних продуктів:

• Молоко, молочна сировина і молочні продукти, що виробляються в Україні та ввозяться на митну територію України, повинні відповідати показникам безпечності та якості для харчових продуктів, які встановлені нормативно-правовими актами України.
• Базисні норми масової частки жиру і білка в молоці розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Відповідно до закону не допускається використання назв молочних продуктів у власних назвах продуктів та торговельних марках, якщо ці продукти виробляються з використанням сировини немолочного походження.

У виробництві традиційних молочних продуктів забороняється використовувати жири та білки немолочного походження, а також будь-які стабілізатори і консерванти. Забороняється продаж молока та молочної сировини без документа, що засвідчує епізоотичне благополуччя тварин у господарствах, який видається безплатно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, згідно із законодавством України.

Державна підтримка виробників молока, молочної сировини і молочних продуктів здійснюється виходячи з пріоритетності розвитку молочної галузі агропромислового комплексу, зокрема шляхом фінансування з Державного бюджету України:

• програм розвитку селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві, протиепізоотичних заходів, що мають загальнодержавне значення;
• дотацій на молоко незбиране екстра вищого, першого та другого ґатунку і вершки незгущені;
• підтримки виробництва продукції дитячого харчування;
• надання пільгових короткострокових і довгострокових кредитних ресурсів;
• лізингових послуг щодо придбання обладнання вітчизняного та зарубіжного виробництва для технічного переоснащення і запровадження сучасних технологій виробництва та переробки молока і молочних продуктів суб’єктами господарювання, на яких поширюється дія цього Закону.