Державне агентство з питань меліорації та рибного господарства України – нова структура у складі Мінагрополітики, яка займатиметься меліорацією та проектами зрошення в державі. Проект урядової постанови про передачу функцій щодо зрошення та меліорації від Держводагенства, Держрибгоспу та Мінекології розглянуть сьогодні на позачерговому засіданні Кабміну. Вона називається – «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо розподілу окремих повноважень». AgroPolit.com пропонує ознайомитися з основними положеннями цієї постанови, а також – подивитися наочно її основні положення.
Читати до теми: Держпідтримка аграріїв 2021: агрострахування, посуха, зрошення, картоплярство, органічна продукція та гречка
Появу Державного агентства з питань меліорації та рибного господарства України анонсував міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко. Власне, це його заслуга: знадобилося кілька місяців, аби відвоювати цей «актив» (а точніше функцію) у підпорядкування Мінагрополітики.
Що стосується питання зрошення, меліорації, то первинна задача – це законодавче забезпечення, створення нової інституції (Державне агентство з питань меліорації та рибного господарства України) в структурі Мінагрополітики і, безумовно, забезпечення належного фінансування пілотних проектів в Одеській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях, які ми вже в цьому році плануємо реалізувати за підтримки парламенту, уряду та президенту України», – раніше заявив Роман Лещенко.
Навіщо Державне агентство з питань меліорації та рибного господарства України?
В Україні наразі 5,48 млн га меліорованих (з них 2,17 млн га зрошуваних і 3,3 млн га осушуваних земель) з відповідною меліоративної інфраструктурою. У 2019 році на поливі було 550 тис. га сільськогосподарських земель. Зараз українські системи зрошення застарілі і зношені, і вимагають відновлення. Один га під зрошення коштує в середньому $2 тис. Дороге задоволення, яке фінансово потягне не кожен аграрій. Задача держави: перезапустити цей процес і дати «кисень» в галузь, щоб інвестиції у зрошення пішли.
Що ж таке Державне агентство з питань меліорації та рибного господарства України?
У пояснювальній записці до проекту постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо розподілу окремих повноважень» названа така основна мета передачі функцій у сфері гідротехнічної меліорації земель (меліорація та зрошення) до Мінагрополітики сказано:
Державне агентство з питань меліорації та рибного господарства України (ДАМР) – центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем».
Мета появи Державного агентства з питань меліорації та рибного господарства України (пояснювальна записка до постанови):
Одним із пріоритетних напрямків роботи Мінагрополітки на найближчі роки є розвиток інфраструктури аграрного та продовольчого ринку, розвиток агросектору в цілому та відновлення родючості земель зокрема. Одним із найважливіших складових для відновлення родючості земель в Україні, враховуючи зміну природних умов, є використання водних ресурсів та розвиток системи зрошення та іригації. Для України це питання є важливим, адже 14 серпня 2019 року КМУ було прийнято розпорядження № 688-р, яким затверджено Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року.
Задля реалізації в Україні вищевказаної стратегії, одним із завдань для Мінагрополітики є запровадження інституційної реформи управління водними ресурсами та меліорацією земель, забезпечення сталого функціонування Національної водної ради, Фонду басейнових рад, басейнових управлінь водними ресурсами, ОВК та їхньої ефективної взаємодії, а також запровадження новітніх методів у зрошенні земель.
Для реалізації цих завдань, Мінагрополітики пропонується передати функції щодо реалізації державної політики у сфері гідротехнічної меліорації земель Державному агентству рибного господарства України, діяльність якого спрямовується та координується через Міністра аграрної політики та продовольства України. У зв’язку з чим пропонується внесення змін до положень Мінагрополітики, Держводагенства, Держрибагенства та Міндовкілля».
Функції Державного агентства з питань меліорації та рибного господарства України
1) Реалізація державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем;
2) Внесення на розгляд Міністра аграрної політики та продовольства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем;
3. Державне агентство з питань меліорації та рибного господарства України відповідно до покладених на нього завдань:
- здійснює державну атестацію наукових установ, що належать до сфери управління Державного агентства з питань меліорації та рибного господарства України;
- розробляє та бере участь у виконанні державних цільових програм з питань меліорації земель;
- розробляє пропозиції щодо визначення пріоритетів гідротехнічної меліорації земель;
- здійснює контроль за дотриманням режимів роботи каналів;
- проводить моніторинг технічного стану меліоративних систем та гідротехнічних споруд підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
- проводить галузеву експертизу проектно-кошторисної документації на будівництво (реконструкцію) окремих об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем;
- забезпечує експлуатацію державних водогосподарських об’єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем, а також забезпечує проведення планово-запобіжних ремонтів меліоративних систем і споруд;
- розробляє та подає Мінагрополітики пропозиції щодо розроблення, перегляду і затвердження нормативної документації з проектування, будівництва та експлуатації водогосподарських об’єктів і меліоративних систем;
- забезпечує з урахуванням галузевих особливостей проектування, будівництво і реконструкцію каналів, меліоративних систем та окремих об’єктів інженерної інфраструктури;
- забезпечує виконання прикладних науково-дослідних робіт у сфері меліорації земель;
- здійснює інвентаризацію та паспортизацію загальнодержавних і міжгосподарських меліоративних систем;
- готує та вносить на розгляд міністра аграрної політики пропозиції до державних цільових програм щодо меліорації земель на коротко- та середньостроковий періоди і забезпечує їх виконання;
- забезпечує інформування громадськості про реалізацію державної політики у сфері гідротехнічної меліорації земель;
- надає пропозиції щодо обсягів державного замовлення для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у сфері меліорації земель;
- розробляє довгострокові прогнози та пропозиції щодо основних напрямів розвитку гідротехнічної меліорації земель та використання меліорованих угідь.
Більше про функції дивіться у документі.
Читати до теми: Потреба зрошення в Україні: інвестиції, протидія наслідкам посухи, фінансова складова
Аграрна програма президента Володимира Зеленського – зрошення
Зрошення – це один з основних напрямків програми Зеленського на всі 5 років. Нагадаємо її ключові елементи: про них ми вже писали у тексті про 2 роки президентства.
Законопроект №5202 «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель»
У Раді є і законопроект зі зрошення – №5202 «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Зараз його передали на розгляд до сесійної зали.
Документ спрощує, полегшує та робить доступнішим управління, відновлення та побудову зрошувальних мереж через залучення до процесу самих водокористувачів та надання їм більш широких можливостей. Агровиробники зможуть об’єднуватися в організації водокористувачів та брати на свій баланс об’єкти меліоративної системи нижнього рівня, що перебувають у державній або комунальній власності чи є безхазяйними. Це дасть можливість сільгоспвиробникам як самостійно інвестувати кошти в зрошення, так і залучати інвестиції.
Ось, як законопроект №5202 «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». його оцінюють в КМУ та депутати.
Згідно із законом аграрії матимуть можливість об’єднуватися й раціонально використовувати водний ресурс, спільно планувати його відновлення, а також його збільшення.
Роман Лещенко міністр аграрної політики та продовольства України.
Аграрний комітет парламенту розглянув доопрацьований законопроект про об’єднання водокористувачів та рекомендував його до прийняття у сесійній залі. Хочу підкреслити, що цей документ – це один із наших основних механізмів, який удосконалить законодавче поле для повноцінного функціонування інфраструктури зрошення та дренажу в Україні. Щоб історії із посухами, на які вже кілька років поспіль страждає Південь, не завершувалися для України фатально й збитково. Згідно із законом аграрії матимуть можливість об’єднуватися й раціонально використовувати водний ресурс, спільно планувати його відновлення, а також його збільшення.
Читати до теми: Міністр аграрної політики Роман Лещенко озвучив план дій для боротьби з посухою на півдні України
Звичайно, люди будуть об’єднуватися. Водокористувачі будуть створювати кооперативи чи інші форми господарювання.
Іван Чайківський член депутатської групи «Партія «За майбутнє», секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
Захищаємо роботу аграріїв від несприятливих погодних умов та даємо можливість підвищувати врожайність. Це короткий підсумок законопроекту 5202, який після направлення на повторне перше читання, проголосували на нашому профільному аграрному комітеті.
Законопроектом передбачається:
- збільшення площі землі, на якій застосовується гідротехнічна меліорація;
- підвищення ефективності сільського господарства;
- зменшення собівартості поливу земельних ділянок;
- мінімізація ризиків припинення подачі/відведення води під час вегетаційного сезону;
- зменшення витрат держави на адміністрування системи меліорації;
- недопущення деградації ґрунтів.
Актуальність документу – на поверхні. Законопроєкту №5202 про водокористувачів та стимулювання зрошення слід було б ухвалити давно, але цей віз поки що і досі не зрушили з місця. Якщо ми як депутати таки ухвалимо цей законопроєкт, тоді в Україні з’явиться ефективна сучасна система поливу полів, а це формування у кінцевому підсумку додаткового ВВП країни, адже ми зможемо говорити про збільшення валу зерна і виручки від його збуту.
Ухвалення законопроєкту №5202 запустить в Україні механізм створення організацій водокористувачів, які почнуть чистити канали по Україні, залучати інвестиції в модернізацію цієї системи по країні. Аграрії сьогодні можуть порахувати і побачити в тому економічний сенс. Звичайно, люди будуть об’єднуватися. Водокористувачі будуть створювати кооперативи чи інші форми господарювання. В першу чергу, зрошення потрібно впроваджувати на півдні України. Проєкти з поливу земель є вже на заході України: Волинь, Рівне, Тернопіль. На Львівщині та Тернопільщині розвивають системи меліорації.
Постійного зрошення потребують майже 19 млн га орних земель, а водорегулювання — 4,8 млн га
Олег Тарасов голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу.
Вирішення проблем у сфері гідротехнічної меліорації земель та розвитку водного господарства – одне з ключових питань, яке я підтримую та долучився до його врегулювання. На розгляд Комітету сьогодні було винесено доопрацьований законопроект № 5202, який я представив як голова профільного підкомітету.
Чому він важливий та які прогнозовані зміни чекають на сільське господарство із прийняттям законопроекту?
- За час незалежності в Україні площа зрошувальних земель скоротилася на 70%, а потенціал зрошуваних систем півдня наразі використовується лише на третину.
- З 1991 року площа сухої та дуже сухої зони збільшилася на 7%. Нині вона охоплює майже третину території України, у тому числі 11,6 млн га орних земель.
- Площа з надмірним та достатнім атмосферним зволоженням зменшилася на 10%, займаючи лише 7,6 млн га ріллі. Таким чином, постійного зрошення потребують майже 19 млн га орних земель, а водорегулювання — 4,8 млн га.
- До того ж ми маємо застарілу систему поливу, отриману у спадок від радянського минулого. Вона не відповідає технічним та операційним потребам сучасності, багато ділянок водопроводу близькі до виходу з ладу або пошкоджені, деякі давно порізані і здані на метал.
Тому для вирішення проблеми засухи, загибелі врожаїв та колосальних фінансових збитків, положення законопроекту №5202 спрямовані на усунення перешкод та мають на меті:
- збільшення площі землі, на якій застосовується гідротехнічна меліорація;
- підвищення ефективності сільського господарства;
- зменшення собівартості поливу земельних ділянок;
- мінімізація ризиків припинення подачі/відведення води під час вегетаційного сезону;
- зменшення витрат держави на адміністрування системи меліорації;
- недопущення деградації ґрунтів.
Наталія Білоусова головний редактор AgroPolit.com