Через податковий тиск пасічники залишаються у тіні

Пасічники відмовляються виходити з тіні через податки, що в свою чергу ускладнює взаємодію з ними державних органів та органів місцевого самоврядування. Про це розповів віце-президент Спілки пасічників України Володимир Дмитрук, пише Агроінсайдер.

Нагадаємо, що через затяжну зиму пасічники втратили до 20% бджіл.

«У кожній області створюються профільні громадські організації. Але, на жаль, далеко не всі бджолярі хочуть в них вступати», – розповідає Дмитрук.

Він зазначає, що в Україні відсутній не лише повний офіційний реєстр бджолярів, але й держструктура, яка б відповідала за їх діяльність та мала б створити такий реєстр. З тієї ж причини зараз не можна назвати точну кількість пасік, які постраждали цьогоріч від загибелі бджіл.

За реєстрацію пасічників на сьогоднішній день на себе відповідальність узяла Спілка пасічників України.

Дмитрук пояснює це тим, що бджолярі не бачать у цьому практичної користі. Багато з них ще пам’ятають 1960-ті, коли змушені були платити великі податки з вулика і, щоб їх скоротити, селили по чотири бджолосім’ї в один вулик.

Проте доволі часто аграрні підприємства різної величини укладають договори з місцевими осередками Спілки пасічників і вносять бджолярів до свого реєстру. Завдяки цьому відбувається співпраця виробників рослинницької продукції і пасік. Наприклад, пасічників через систему GPS або смс-повідомлення інформують про поля, що почали цвісти, які там культури і скільки потрібно бджолосімей для запилення.

Руслан Хомич, голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волинської області, вважає, що відповідальність та посередництво у таких комунікаціях має на себе взяти сільська рада, оскільки саме на неї законодавчо покладені обов’язки з охорони навколишнього середовища.