Чи готові фермери до роботи за чотирма європейськими екологічними дерективами – опитування

Готовність українських фермерів до роботи за основними європейськими екологічними агродирективами викликає питання. Про це пише AgroPolit.com із посиланням на соціологічне опитування українських фермерів, проведеним ГО «Український центр європейської політики».

Нагадаємо, що аграрний сектор України у процесі вступу до ЄС буде поступово впроваджувати елементи Спільної аграрної політики ЄС (САП ЄС). Вона складається з різних Директив, до яких потрібно імплементувати українське законодавство.

Наприклад, у рамках екологічної частини угоди ЄС виділяє  чотири директиви: водна рамкова, нітратна, пташина та оселищна. Мета перших двох полягає у запобіганні погіршенню стану водних ресурсів та покращення їх стану, а інших – у збереженні біорізноманіття через захист диких птахів, рідкісних видів флори та фауни, а також середовищ їх існування. 

«Зараз в Україні деякі директиви частково врегульовані національним законодавством, зокрема Водним кодексом та підзаконними нормативно-правовими актами. Але нормативна база, що стосується біорізноманіття, практично відсутня», — наголошує видання у матеріалі.

Як показало опитування фермерів, ситуація з імплементацію ними європейських екологічних та кліматичних норм складна і викликає багато запитань.

У серпні-жовтні 2025 року ми провели соціологічне дослідження на тему можливостей впровадження європейських вимог фермерами в Україні. Зібрано 364 повністю заповнених анкет і аналіз відповідей показав, що імплементацією кожної з Директив в Україні можуть бути певні проблеми та неузгодженості», — пояснює виконавча директорка Українського центру європейської політики Любов Акуленко.

Експертка відмітила, що питання щодо нітратної директиви стосується управління та зберігання азотних добрив.

Частина фермерів часто вносить певні добрива в періоди, коли їх застосування може бути обмежено. Найбільш проблемними є: сечовина (карбамід) – 40% респондентів; сульфат амонію – 38%; натрієва/кальцієва/аміачна селітра – 36%. Щодо встановленого ліміту на внесення азоту з органічних добрив (170 кг/га), лише 7% (13 респондентів) зазначили, що перевищують цю норму. Є ризик, що значна частина фермерів не володіє повною інформацією про вміст азоту в органічних добривах. З позитивного можемо сказати, що більшість фермерів самостійно складають щорічно план внесення добрив під відповідну врожайність, а з тих, хто не складає, то мають таке бажання», — пояснила вона.

Більше висновків про готовність українських фермерів до запровадження норм решти чотирьох директив читайте у спецпроекті.