Роман Лещенко прокоментував ключові зміни у аграрному законодавстві та їх наслідки для сільгоспвиробників

Аграрну спільноту котрий день поспіль бентежать неоднозначні проекти законодавчих рішень та їхні наслідки для галузі. Про це на сторінці у Facebook написав міністр аграрної політики Роман Лещенко, висловивши свою позицію щодо цих питань.

Перше: ініціатива збільшити вдвічі суму фіксованого податку для IV групи платників.

«Посилення оподаткування тих, хто і так платить, і відсутність політики детінізації заганяє сумлінних фермерів у «тінь», а бюджет отримає від’ємну динаміку у довгостроковій перспективі. Необхідно виводити землю із «тіні», шляхом встановлення мінімального податкового зобов'язання з гектара. Адже тіньовий ринок — це 30% всього земельного банку країни, і саме там існує достатній резерв для поповнення надходжень у бюджети всіх рівнів. Лише змусивши платити податки тих, хто зараз від них ухиляється, держава отримає право говорити про збільшення податкового навантаження на сумлінних платників податків», — зазначив Роман Лещенко.

Нагадаємо, уряд розглядає законопроєкт, яким зокрема хочуть вдвічі збільшити ставку єдиного податку для платників четвертої групи – сільгоспвиробників.  Також повідомлялося, що Всеукраїнський Конгрес Фермерів вимагає в Міністрества фінансів не піднімати удвічі фіксований податок. Інакше фермери змушені будуть вийти на акції протесту.

Друге: обмеження експорту соняшнику.

На думку аграрного міністра, це радянські практики адміністративного регулювання, які в умовах ринкової економіки дають негативний ефект або відразу, або згодом.

Заборона експорту соняшнику є протиправною мірою, тому що згідно чинного законодавства підставою для її введення є порушення ринкової рівноваги. Однак, дефіциту соняшнику в Україні немає. При цьому, заборона експорту створює передумови для узгоджених антиконкурентних дій – монопольної змови, з якими держава якраз має боротися», — написав Роман Лещенко.

На його думку, відповідальна державна політика в даному випадку — це системні заходи щодо зниження цін на всі соціально значущі продукти харчування, які входять в продуктовий кошик українського споживача. В усьому світі і, перш за все, в ЄС цього досягають введенням зниженої ставки ПДВ для таких продуктів.

Наша пропозиція встановити ставку 14% ПДВ на всі види с.г продукції без будь-яких виключень. Спроба здешевити окремий продукт за рахунок українських аграріїв – це небезпечний захід, який не тільки загрожує розвитку аграрної галузі та не вирішує комплексно проблему, але також може призвести до того, що держава буде змушена компенсувати аграріям збитки, завдані такими необґрунтованими рішеннями», — додав міністр агрополітики.

Нагадаємо, Мінекономіки запропонувало обмежити експорт насіння соняшнику з 15 травня до 30 вересня. Відповідний проєкт постанови 20 квітня опублікували на сайті міністерства для обговорення.

Третє: квотування імпорту мінеральних добрив в Україну.

На думку міністра, квотування підвищить ціну на внутрішньому ринку, але не призведе до зменшення собівартості українських добрив та підвищення їхнього експортного потенціалу. У результаті постраждають українські аграрії.

Це також матиме негативний вплив на імідж України як надійного торговельного партнера.
Я особисто буду присутній під час перегляду Апеляційним судом міста Києва рішення Київського адміністративного окружного суду на користь кількох компаній, яке фактично стимулює остаточну монополізацію вітчизняного ринку мінеральних добрив. Крім того, жодним рішенням суду не можна наказати членам комісії Мінекономрозвитку голосувати певним чином – вони зобов'язані голосувати згідно голосу своєї совісті і захищати національні інтереси. Щоб не вирішив суд, питати будуть не з нього, а з них. Тому я вважаю саме рішення суду, яким колегіальному органу пропонується прийняти конкретне рішення – правовим нонсенсом, який неможливо виконати», — написав він.

Нагадаємо, суд зобов'язав квотувати імпорт добрив в Україну. Раніше повідомлялося, що аграрії втратять близько $300 млн після введення квот на імпорт добрив.

Роман Лещенко підсумував, що не підтримує подібні законодавчі ініціативи.

Ці «ініціативи» — шкідливі, і вирішують лише тимчасові політичні та економічні проблеми, а не закладають основи розвитку аграрної галузі. Я на боці аграріїв та прибічників запровадження змін, які будуть впливати на довгостроковий розвиток галузі та країни, а не вирішувати тимчасові проблеми за її рахунок. На нашому боці аграрний комітет Верховної Ради України та профільні аграрні асоціації і я дуже вірю, що разом ми зможемо відстояти розвиток галузі!», — повідомив він.