Заступник міністра економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький вважає, що ринок землі доцільно запустити в другому півріччі 2020 року. Про це під він повідомив земельного віче у Києві, організованому активістом земельної реформи Олексієм Мушаком та AgroPolit.com, Latifundist.com, Kurkul.com. час круглого столу.
«Точна дата по запуску ринку землі буде відома днями, але це однозначно друга половина 2020 року, щоб не розривати технологічний цикл… А на 2021-22 роки ця сума буде розраховуватися в залежності від ціни і попиту, щоб підтримати українських сільгоспвиробників і фермерів в купівлі землі», – сказав Висоцький.
За його словами, 4,4 млрд грн з бюджету наступного року піде на земельну іпотеку фермерам, щоб вартість ресурсу для них була 3 відсотки.
Інші учасники віче додали свої пропозиції та застереження до відкриття ринку.
На думку Олексія Мушака, час дешевої землі пройшов і вона не буде низькою.
Останні 18 років мораторій дозволяв дешево використовувати українську землю і не доплачувати земельну оренду. Цей період вичерпав свій потенціал. Зараз українська земля, яка вважається найкращою в світі, коштує дорого. Агробізнес повинен по-іншому будувати свою схему, розуміючи, що українська земля перестала бути дешевою, – говорить він.
Голова «Агро-Продовольчої Ради» Іван Слободяник вважає, що має бути перехідний період для іноземців щонайменше 10 років, інакше отримаємо спротив від малих та дрібних виробників реформі.
Сьогодні система кредитування для фермерських господарств практично не працює в Україні. Я підрахував, що якщо вартість землі, буде складати, припустмо, 50 тис. грн, 6363 грн. на гектар буде вартість кредиту в банку – це дуже багато для фермера, – озвучує одну з причин чому фермери будуть проти.
Так, голова громадської організації «Прозора земля» Володимир Коваленко пропонує ліквідувати Держгеокадастр та автоматизувати його функції, щоб мінімізувати втручання людського фактору, а відтак — і корупції у земельні процеси.
Він має зникнути. Натомість всі його функції, пов’язані з землею (які не відійдуть на місця разом з передачею с/г земель) слід автоматизувати. Тобто вся земля і процедури з її реєстрацією, перереєстрацією та інше має бути «в цифрі». Це логічно лягає у загальну концепцію, яку оголосив президент Володимир Зеленський – «Країна в смартфоні», — пояснює голова громадської організації «Прозора земля», — каже він.
Ще одна ініціатива — створити державну іпотечну установу для викупу с/г земель.
Потрібно подумати над створенням в Україні іпотечної установу для викупу сільськогосподарської землі у громадян (власників паїв), якщо вони не хочуть її продавати діючим орендарям, громадам. Ця установа має також викуповувати с/г землю у юросіб, які брали у іноземних банків кредити для покупки землі, і вони або виходять з українського бізнесу, або компанія (власник землі) стала банкротом. Який механізм викупу цих земель – наразі питання відкрите. А воно кричуще», – каже головний редактор AgroPolit.com Наталія Білоусова.
Голова спілки Центр розвитку земельних правовідносин в Україні Леонід Корейба заявив, що, за приблизними оцінками, не інвентаризованої землі зараз 5 — 25% від загальної маси, залежно від регіону.
У Житомирській області в 2 територіальних громадах провели аудит. Виявили, що 30% землі були не зареєстрованими. Що дала реєстрація? Наповнила місцевий бюджет на 25%. Також це дозволило підняли орендну плату», – каже він.
Як повідомив на віче голова аграрного комітету Микола Сольський, земельний законопроект з’явиться у парламенті уже наступного тижня. Його деталі читайте в ексклюзивному інтерв'ю на на AgroPolit.com.