29 листопада 2018, 09:17, Політика

Експерти озвучили економічні сценарії для малого та великого бізнесу в умовах воєнного стану

Як заявив заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ Національної Ради реформ Павло Кухта, введення воєнного стану на 30 днів – це рішення керівництва держави, яке не несе особливої загрози для бізнесу і скоро буде скасоване.

«Я думаю, що ми не повинні перебільшувати значення воєнного стану на 30 днів у 10 областях, який на даному етапі не передбачає ні будь-якої масштабної мобілізації, ні якихось повинностей, ні націоналізації», – зазначив Кухта.

Читайте до теми: Хроніка впровадження воєнного стану та наслідки для АПК (оновлюється)

Про це він заявив під час проведення Дискусійного клубу «ДС», який проходив в Києві 27 листопада поточного року.

З думкою Кухти погодився експерт Реанімаційного пакету реформ Ілля Несходовський, але висловився він більш категорично:

Думаю, що влада зробила дурість і через 30 днів вона це зрозуміє. Попри ті повноваження, які їй були надані, і їхні можливості, швидше за все вони використовують їх у якихось дрібних речах. Через 30 днів вони в принципі зрозуміють, що все, далі вже не варто продовжувати», – заявив Ілля Несходовський.

Читайте до теми: У Мінагрополітики назвали 7 основних ризиків від воєнного стану для АПК

У свою чергу, розглядаючи загрози від блокування РФ вільного судноплавства поблизу Керченської протоки та можливі наслідки для експортної торгівлі України, головний виконавчий директор Української федерації страхування Галина Третьякова заявила, що, в принципі, великому бізнесу буде легше витримати додаткові складнощі, пов’язані зі змінами логістичних маршрутів, ніж дрібному чи середньому. Але варто розглядати кожний випадок в індивідуальному порядку.

Як пояснила Галина Третьякова, в цьому питанні багато чого залежить від держави, яка має потурбуватися про належне забезпечення бізнесу транспортними ресурсами. Передусім йдеться про залізничне сполучення. Такж вона підкреслила, що розподіл на великий і середній бізнес у нас досить умовний: «€2 млн – це малий бізнес і до 50 найманих працівників. Середній – до €50 млн і 250 найманих працівників. Великий бізнес краще організований, має краще лобі, і тому створює собі середовище, де йому комфортніше, а середній і малий бізнес не здатний створити собі таке лобі».

Боротьба між великим і маленьким бізнесом розгортається на тлі невеликих ресурсів в публічних фінансах – це кредити й відсотки на погашення, це відсотки, це мито, це держзакупівлі, субсидії (наприклад, сільськогосподарські корпорації). Але головна боротьба йде в двох секторах: технології та доступ до капіталу. Для великого бізнесу витягувати економіку країни в цілому буде легше та швидше», – заявила Галина Третьякова.

Нагадаємо, станом на 26 листопада поточного року з Чорного моря до Азовського за останні два дні силами Берегової охорони Прикордонної служби ФСБ РФ не пропущено жодного судна, яке направляється до українських портів (Маріуполь/Бердянськ). А з Азовського моря було пропущено всього 2 кораблі. За весь період «азовської блокади» з квітня по листопад 2018 року було зафіксовано вже 727 випадків створення перешкод вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі діями РФ. Про це повідомляє на своїй сторінці у ФБ Моніторингова група «Майдану закордонних справ», «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та BlackSeaNews.

Як повідомляє моніторингова група, 26.11.2018 року на якірній стоянці в Азовському морі перед Керченській протокою (на виході з Азовського моря) знаходиться 9 судів. З них три належать компаніям ЄС (2 – Німеччина, 1 – Греція), 5 –Туреччини, 1 – Ліван. З них 4 судна прямують в порти країн ЄС (Греція, Румунія, Італія, Іспанія).

На якірній стоянці в Керченській протоці на вході в Азовське море очікують дозволу на прохід до Маріуполя / Бердянськ 18 суден.

З цих 18 суден: 5 європейських (власник або прапор), турецьких – 7, Ліван – 5.

З Чорного моря в Азовське за ці два дні не пропущено жодного судна напрямком Маріуполь / Бердянськ.

в