Кузін Ігор Володимирович

Епідеміолог, спеціаліст у сфері громадського здоров’я, магістр з громадського здоров’я. Спеціалізація за фахом «Організація і управління охороною здоров’я».

Освіта:

У 2007 р. закінчив Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, спеціальність — «Медико-профілактична справа».
У 2016 р. закінчив Медичний університет «Проф. д-р Параскев Стоянов» (Варна, Болгарія), магістерська програма з громадського здоров’я.
 

Професійний досвід:

2008-2009 рр. – керівник відділу комунальної гігієни Нахімовської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Севастополь.
2009-2010 рр. – лікар з комунальної гігієни Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції.
2010-2012 рр. – керівник організаційного відділу Севастопольської міської санітарно-епідеміологічної станції.
З 2012 р. – працівник лабораторії епідеміології парентеральних вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України».
2012-2017 рр. – завідувач Центру моніторингу та оцінки виконання програмних заходів з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу ДУ «Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами МОЗ України».
З 2014 р. – резидент сьомої когорти Південно-Кавказької програми з прикладної епідеміології та лабораторії (SC-FELTP, Грузія).
З 2014 р. – аспірант лабораторії епідеміології парентеральних вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л. В. Громашевського НАМН України».

2021 – призначений на посаду заступника міністра охорони здоров’я та головного державного санітарного лікаря України. До призначення Кузін займав посаду заступника гендиректора Центра Громадського Здоров'я, а з грудня 2019 року до лютого 2021 року виконував обов’язки гендиректора центру.

Декларації:

2018

Погляди:

Про основні виклики Держпродспоживслужби:

Виклики – це наявність функцій, невластивих Держпродспоживслужбі. Це виконання вимог із питань європейської інтеграції, тому що досить багато викликів стоїть перед державою для того, щоб вона виконувала усі вимоги, які є. Це подальший розвиток системи щодо безпечності контролю якості харчових продуктів. Третє – корупційні ризики... Ключовими є відкритість, прозорість, зрозумілість процедур.