Імплементація Європейського «зеленого курсу» в інтересах українського аграрного сектору
Імплементація Європейського «зеленого курсу» в інтересах українського аграрного сектору

 

«Європейський зелений курс» (Green Deal) – масштабна та багатофункціональна програма дій. Вона стосується передусім дев'яти напрямів, таких як: клімат, енергетика, промислова стратегія для циркулярної економіки, стала і розумна мобільність, зелена сільськогосподарська політика, збереження біорізноманіття, нульове забруднення, фінансові інструменти, Євросоюз як глобальний лідер.

«Європейський зелений курс» – це не міжнародний договір, який пропонується третім державам, а пакет внутрішніх політик та законодавчих ініціатив для виробників ЄС. Це і виклики, і ризик, і можливість.

Читати до теми: Зелена угода Європи, або основи Green Deal: що принесе агросектору України курс на екологічність
 

Передумови «Європейського зеленого курсу» для агробізнесу

Як народний депутат і представник Комітету з питань аграрної і земельної політики переконаний, що слід прагматично підходити до питання приєднання України до «Європейського зеленого курсу», розуміючи наші «сильні» та «слабкі» сторони, оцінювати потенційні ризики поширення програми «Європейського зеленого курсу» на українських виробників.

Так, «Європейський зелений курс» в аграрній частині посилається на оновлену стратегію «Від ферми до виделки», в українській інтерпретації – «Від лану до столу». До 2030 року ця стратегія передбачає такі важливі і складні пункти:

  • скорочення використання небезпечних пестицидів на 50%;
  • скорочення використання антибіотиків у тваринництві на 50%;
  • розширення частки органічного виробництва до 25% від загального виробництва;
  • зменшення використання добрив на 20%.

Читати до теми: Оприлюднено аналіз викидів парникових газів від агросектору в Україні та ЄС

Буквально декілька цифр для розуміння, в якій системі координат перебуває Україна у порівнянні з ЄС та США. Наприклад, врожайність кукурудзи в Україні становить 7,8 т/га, в той час як у США – 11,8 т/га, а у ЄС – 8,4 т/га. Це означає, що продуктивність аграрного виробництва можна екстраполювати на інші види продукції, там приблизно аналогічна ситуація. Продуктивність аграрного виробництва в Україні від 10 % до 50 % нижча, ніж в тих країнах, які ми сприймаємо як певні орієнтири.

Що стосується використання аграрних ресурсів. Якщо ми говоримо про азот, то Україна вносить (в середньому) 42 кг/га, США – 73 кг/га, ЄС – 90 кг/га. Якщо говорити про використання пестицидів, то Україна – 0,75 кг/га, США – 2,5 кг/га, ЄС – 3,1 кг/га.

Читати до теми: У Раді подадуть пакет законопроектів про впровадження «зеленого курсу» Європи

Отже, ми маємо ситуацію, коли у нас продуктивність до 50% нижча, а використання ресурсів – в 2-3 рази менше. А це означає, що станом на сьогодні, в частині екологічного навантаження на довкілля, я думаю, що аграрний сектор України має вигляд досить непоганий. Виходячи з цього, потрібно сформувати свою національну позицію.

Переконаний, що розробка українського законодавства в рамках імплементації норм «Європейського зеленого курсу» має враховувати:

  • стан поточного розвитку аграрної галузі (як і всіх інших галузей економіки, яких це може стосуватися) і, очевидно, передбачати перехідні етапи;
  • рівень готовності українських виробників і відповідні програми державної підтримки для тих, кому вона справді потрібна;
  • визначених відповідальних осіб у органах влади, які з практики розуміються на потрібних та дієвих механізмах та інструментах реалізації заходів у рамках «Європейського зеленого курсу», а також запрошених фахівців з ЄС, які безпосередньо займались чи продовжують займатися вдосконаленням законодавства ЄС у рамках «Європейського зеленого курсу».

Така політика означає перспективу радикального оновлення законодавства євроінтеграційних законів щодо переліку зареєстрованих препаратів до 2030 року. Щоб не опинитися на узбіччі, Україна повинна надати таку можливість, зокрема через схвалення в другому читанні законопроєкту №2289, який розблоковує реєстрацію нових препаратів.

Подібною буде і політика в частині контролю антибіотиків у тваринництві, законів у сфері безпечності харчових продуктів. Тут в пригоді стане схвалений нещодавно Верховною Радою закон про благополуччя тварин, який адаптує законодавство в цій сфері до європейського.

Поки що не зрозуміло, чи буде показник частки органічного виробництва впливати на торгівлю з ЄС. Скоріш за все, це перспектива не найближчого майбутнього.

Читати до теми: Юрій Мельник – основні кроки для України переходу агросеткору на «зелений курс» Європи:
 

Підзаконні акти, що стосуються інвестування в Green Deal

Вихідні умови аграрної політики ЄС та України: підготовка до «Європейського зеленого курсу»

Для порівняння, в рамках реалізації «Європейського зеленого курсу» Європарламент вирішив, що відтепер 30% прямих дотацій фермерам спрямують на екологічні програми. Щоб отримати цю частку дотацій, фермери мають перебудувати свою модель бізнесу й мінімізувати шкоду для екології. Ще 35% аграрного бюджету в ЄС спрямують на збереження навколишнього середовища на сільських територіях. 10% від усіх земель сільськогосподарського призначення європейські парламентарі пропонують перепрофілювати під зелені насадження, невеликі водойми тощо. Тобто ця земля вже не використовуватиметься в агровиробництві.

І за кожним таким рішенням стоять багатомільйонні інвестиції в модернізацію. Всього ж за 7 років Євросоюз вкладе у свій агропром 387 млрд євро.

Для порівняння, в Україні вся держпідтримка АПК – 4 млрд грн на 2021 рік.

При цьому необхідні вітчизняному АПК інвестиції в рамках впровадження «Європейського зеленого курсу»:

  • 2,6 млрд євро – для сталого управління (моніторингу) ґрунтами;
  • 1,4 млрд євро – для сталого управління (моніторингу) гноєм;
  • 600 млн євро – для управління лісосмугами (наразі в кадастрі інформації немає).
  • 2,2 млрд євро – для зменшення використання викопного палива с/г технікою.

Читати до теми: Дмитро Кулеба окреслив два завдання для «зеленого курсу» з ЄС
 

Інституційна (НЕ)спроможність державної аграрної політики України

З погляду реалізації «Європейського зеленого курсу» в агропромисловому секторі, наразі більше дискусійних питань якраз у контексті ролі держави.

Найперше – це повноцінне (!) відновлення роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Вже березень 2021 року, а юридично міністерства немає. Більше того, ключові фундаментальні функції «відібрано»:

  1. всупереч ухваленим євроінтеграційним законам (зокрема, на виконання статті 64 Угоди про асоціацію України та ЄС про санітарні та фітосанітарні заходи щодо охорони тварин, зокрема визначені в Додатку 5 до Угоди),
  2. всупереч надзвичайно успішній результативній роботі з просування продукції українських сільськогосподарських виробників у країнах ЄС: молочні продукти, м’ясо птиці, яйця, рибні продукти, мед тощо;
  3. насамкінець, всупереч здоровому глузду та на догоду власним інтересам Мінекономіки «віджало» Держпродспоживслужбу.

Більше того, наразі:

  •  відбувається реанімація Санітарно-епідеміологічної служби (СЕС) «під прикриттям ковіду», ліквідація якої відбулася в 2017 році для уникнення корупційних ризиків і була позитивно сприйнята як приватним бізнесом, так і міжнародними партнерами;
  •  байдужість КМУ та бездіяльність правоохоронних органів щодо розкрадання 800 млн доларів кредиту (з 1,5 млрд дол.) в Державній продовольчо-зерновій корпорації України (ДПЗКУ) – в одній з найбільших агрокомпаній країни, і приховування її потенційного банкрутства вже восени цього року, що ляже фінансовим тягарем на всіх українців;

В підсумку, замість регулятора, який буде визначити стратегію аграрної політики на десятиріччя, у т.ч. й здійснення контролю за реалізацією заходів у рамках «Європейського зеленого курсу», агросектор отримав де-факто Міністерство землі та розподілу дотацій АПК раз на рік. До речі, з приводу дотацій. В останні роки ми їх розподіляємо за принципом «нікого не образити, всім потроху». Без жодного економічного обґрунтування чи інвестиційної складової такої державної підтримки агросектору, а значить і без якісного розвитку галузі в майбутньому.

 Замість висновків

Тому я переконаний, що саме українські агровиробники є більш готовими як суб’єкти господарювання (у тому числі технологічно), аніж держава Україна в особі деяких органів влади, у яких скоріше інтереси поточні. Тому потрібна робота щодо співпраці у діалозі агробізнесу та державних органів. Адже у таких питаннях від чиновників потрібні виважені стратегічні державницькі рішення, без яких впровадження «Європейського зеленого курсу» точно не відбудеться в інтересах українського аграрного сектору. 

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

28 липня 2020
Держава має залучати бізнес до вантажних перевезень, – Олександр Кучеренко
Держава має залучати бізнес до вантажних перевезень. Про це у блозі для AgroPolit.com повідомив директор комерційного...
25 липня 2020
Микола Кучер: 30 млн грн. на держпідтримку органіки у 2021 році – це ні про що
Передбачені програмою МЕРТу 30 млн грн. на держіпдтримку органічного землеробства – це ні про що. Так охарактеризував закладені у проекті на...
24 липня 2020
Ухвалений закон про сільгоспкооперацію допоможе фермерам експортувати продукцію, – Микола Кучер
Ухвалений парламентом закон №0856 «Про сільськогосподарську кооперацію» допоможе аграріям експортувати продукцію за кордон. Про це...

Вибір редакції

15 березня 2021
Імплементація Європейського «зеленого курсу» в інтересах українського аграрного сектору
Народний депутат Микола Кучер розповів про імплементацію європейського «зеленого курсу» (Green Deal) в інтересах українського аграрного...
1 березня 2021
Експорт зернових з України: запаси кукурудзи, пшениці, соняшника – фактор Китаю
За даними ДФС станом на 22 лютого 2021 року Україна експортувала 31 млн тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, пшениці експортовано 13,3 млн...
2 березня 2021
Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2015-2020 роках: експорт, імпорт, квоти, економічні досягнення та провали
Ключові економічні показники дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС з 2015 по вересень 2020 року – Європейський Союз все більше стає...