Розвиток українсько-китайської співпраці: загрози й можливості
Перший заступник керівника Всеукраїнської асоціації громад

Якщо проаналізувати стан українсько-китайського співробітництва у 2014-2019 рр., помітно, що політичний діалог з КНР уже не такий динамічний, як у 2010-2014 рр. Співпраця перебуває у майже замороженому стані, знизились обсяги торговельно-економічного співробітництва, поменшало інвестицій. Така ситуація виникає з об’єктивних причин, бо поглиблення зв’язків з КНР може загострювати наявні та стимулювати нові загрози національній безпеці України.

У політичній сфері остаточно сформована ситуація, коли КНР на міжнародній арені за декларації підтримки територіальної цілісності України з усіх важливих для нашої країни питань на всіх рівнях підтримує позицію РФ як країни-агресора і протистоїть заходами політичного та санкційного тиску на Росію з боку світової спільноти. Це унеможливлює конструктивний діалог у короткостроковій перспективі та ставить під сумнів реальність пропозицій Китаю щодо участі у вирішенні питань російської збройної агресії на користь нашої країни. Водночас Україна, яка працює на зміцнення відносин зі США, не виграє від загострення американсько-китайського протистояння.

З фінансової точки зору, реалізація масштабних проєктів за участі китайської сторони можлива лише за державної підтримки. Це зумовлюється низкою вимог з боку КНР, не лише економічних, а й політичних.

Залучення китайського фінансового ресурсу у 2010-2014 рр. на реалізацію масштабних проєктів у інфраструктурній, агропромисловій та енергетичній сферах повинно було призвести до активізації економічної співпраці між двома країнами та забезпечити реалізацію самоокупних проєктів, які за інших обставин не мали шляхів фінансування. Однак, спроби реалізації невеликої кількості проєктів довели неспроможність українських ЦОВВ і суб’єктів господарювання, які ці кошти отримали/координували або мають отримати, професійно їх реалізувати (підготувати ТЕО, розробити фінансові моделі та забезпечити виконання прєктування і будівництво об’єктів фінансування, а також здійснювати управління цими значними коштами).

Як наслідок, у 2010-2014 рр. відбулося фінансування заздалегідь неокупних проєктів, зрив строків реалізації та зміни у кредитних угодах, розкрадання коштів та активів, необхідність поточного та майбутнього фінансування з бюджету виплат за кредитами.

Читати до теми: Китай планує інвестувати в Україну близько $10 млрд

Китайські угоди передбачають закупівлю не менш як 50-60% товарів та послуг КНР, що значно здорожчує вартість самих проєктів та ускладнює імплементацію через необхідність погодження цін, розподілу послуг. Через те що в Україні немає досвіду реалізації складних проєктів, а специфіка китайських партнерів викликає непорозуміння й суперечки, виникають комерційні спори і необхідність залучення арбітражу. Як наслідок, реалізація низки запущених проєктів загальмувала. У 2014-2019 рр. не відбулася активізація реалізації проектів у межах китайської ініціативи «Один пояс, один шлях».

Рекомендації щодо подальшої співпраці з КНР

1. Політичний напрямок:

  • доцільним для України є розвиток двосторонніх відносин у напрямах, які цікаві Китаю та, водночас, не суперечать політичному курсу України та її найближчих союзників;
  • необхідне розуміння низької ймовірності політичної підтримки КНР на зовнішній арені, паралельно – проведення ревізії власної економічної та зовнішньої політики щодо цієї країни (чинної політики беззастережної підтримки Китаю у чутливих для нього питаннях (Тибет, Тайвань, діяльність Фалуньгун).

Слід усвідомлювати існування на порядок вищої пріоритетності розвитку російського вектору для китайської зовнішньої політики з огляду на плани поглинання низки сибірських територій і подальшого перетворення РФ на сателіта Китаю на зовнішній арені. Будь-яка політична чи економічна підтримка України, яка декларується Китаєм, не буде надана та не буде співставна з підтримкою партнерів із ЄС та США.

2. Економічний напрямок:

  • ретельний аналіз і об’єктивна оцінка спільних проєктів для прийняття рішення на найвищому рівні щодо доцільності продовження/припинення роботи над ними.
  • участь України в міжнародних економічних проєктах Китаю.
  • активізація галузевої та міжрегіональної співпраці.

Китайська сторона негативно ставиться до розірвання/невиконання міждержавних угод чи домовленостей, досягнутих за участю перших осіб КНР. Тому необхідно намагатись забезпечити виконання тих домовленостей, які вигідні для України з економічної точки зору або їхня економічна вигода хоча б не нульова (практично всі такі проєкти реалізуються на кредитній основі під державні гарантії, що дає певні важелі впливу китайській стороні).

Діяльність за контрактами, які вкрай невигідні нашій державі, слід припинити з чітким формулюванням причин прийняття такого рішення українською стороною та ініціюванням відповідного обговорення цієї проблематики з китайською стороною. За довгостроковими проектами, такими, як «зерновий проєкт», які розраховані на 20-25 років і зв‘язані кредитними зобов‘язаннями, необхідно вести діалог із китайською стороною щодо отримання більш вигідних умов. Так, за дилеми згортання проєкту чи надання певних поступок, китайська сторона з певною ймовірністю може задовольнити прохання нашої сторони (наприклад, зниження ефективних ставок за кредитами, отриманими під гарантії уряду України чи їхню пролонгацію).

Читати до етми: Озвучено перспективи реалізації інфраструктурних проєктів України з Китаєм

Україна може демонструвати зацікавленість своєї участі у китайських економічних ініціативах: «Один пояс, один шлях», формат співробітництва «16+1», АБІІ, проєкт створення Китаєм для власних потреб «закордонних продовольчих баз». І не дуже важливо, який статус Україна матиме у цих інституціях або проєктах. Присутність українських представників під час проведення заходів китайською стороною дозволить щонайменше тримати руку на пульсі того, що відбувається.

Не менш важливим фактором є певна декларація зацікавленості щодо участі у цих ініціативах і їхня підтримка на міжнародному рівні, що практично не має політичних загроз з огляду на їхнє позитивне сприйняття у світі.

Водночас, слід враховувати низьку ймовірність економічного зиску від цих ініціатив – впровадження будь-яких масштабних проєктів в Україні за участі китайської сторони навряд чи можливе з огляду на викладене вище. Мета цих дій – демонстрація добросусідського відношення до КНР як впливового міжнародного гравця.

Слід максимально активізувати контакти за лінією міністерств і відомств, зокрема в межах галузевих підкомісій Комісії зі співробітництва між урядами України та КНР. Діяльність цих інституцій традиційно має значення для Китаю і дозволяє українській стороні вирішувати окремі питання двосторонньої співпраці. Це також сприятиме нарощуванню обсягів практичної співпраці та контактів, а також створить належну атмосферу для подальшого відновлення контактів на високому та найвищому рівнях.

Водночас, слід враховувати, що будь-яка активізація економічної співпраці з китайською стороною потребує ретельного аналізу умов реалізації окремих проєктів на предмет ненанесення шкоди національним інтересам України.

Дізнавайтесь першими про всі найважливіші події в аграрній політиці з нашого Facebook, Twitter, Telegram та підписуйтесь розсилку . Обіцяємо надсилати тільки найцікавіші новини!

Выполнено с помощью Disqus

До теми

7 вересня 2020
Китай – потужний бізнес-партнер чи загроза для України
Товарообіг агропродукцією між Україною і Китаєм за І півріччя 2020 року сягнув $2,7 млрд. А експорт – $2,4 млрд (основними експортними...

Вибір редакції

10 вересня 2020
Поки грім не гряне, або Питання зрошення українських земель
Аграрії рахують збитки від посухи, а уряд робить вигляд, що нічого не сталося. Нічого – це щонайменше 6,5 млрд грн втрат, і під ударом...
7 вересня 2020
Китай – потужний бізнес-партнер чи загроза для України
Товарообіг агропродукцією між Україною і Китаєм за І півріччя 2020 року сягнув $2,7 млрд. А експорт – $2,4 млрд (основними експортними...
2 вересня 2020
Втрати від посухи. Чи подасть уряд «сильну» руку українським аграріям
Випробування погодою стало справжнім лихом для українських аграріїв у цьому році. Зміна погодніх умов, яка спричинила втрату через посуху озимих...