Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо використання права земельного сервітуту для військових потреб

Проектом Закону пропонуються наступні положення:

1. Надання обласним військовим адміністраціям повноважень щодо встановлення на земельних ділянках приватної власності сільськогосподарського призначення земельних сервітутів для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на наступних умовах і в наступному порядку:

1.1. земельний сервітут встановлюється:

якщо площа земельної ділянки менше 10 га – на всю земельну ділянку без розроблення документації із землеустрою;

якщо площа земельної ділянки більше 10 га – лише на частину земельної ділянки, на яку розробляється технічна документація щодо встановлення меж частини земельної ділянки (така документація розробляється на замовлення заінтересованого органу, не потребує погодження з власником/землекористувачем, затверджується органом, що приймає рішення про встановлення сервітуту);

рішення про встановлення земельного сервітуту приймається за заявою Міністерства оборони України, інших органів, що здійснюють керівництво військовими формуваннями, і в межах територій, визначених Кабінетом Міністрів України, з обов’язковим письмовим повідомленням власника ділянки та користувача такої ділянки. У рішенні зазначається:

власник земельної ділянки;

особа, на користь якої встановлюється земельний сервітут (сервітуарій);

кадастровий номер, площа земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут;

площа частини земельної ділянки, на яку поширюється право земельного сервітуту (у разі встановлення земельного сервітуту щодо частини земельної ділянки);

строк, на який встановлюється земельний сервітут;

дата початку використання земельної ділянки (її частини) для таких потреб (у разі якщо земельна ділянка до встановлення земельного сервітуту використовувалась для таких цілей).

1.3. право сервітуту підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

1.4. земельний сервітут встановлюється без зміни цільового призначення земельної ділянки на строк до спливу 1 року після закінчення війни і може бути продовжений лише за письмовою згодою власника земельної ділянки (землекористувача);

1.5. сервітуарії зобов’язані протягом року після закінчення строку сервітуту знести усі об’єкти, побудовані на земельній ділянці, та привести ділянку у стан, придатний для подальшого використання її за цільовим призначенням, або ініціювати викуп земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

1.6. річна плата за сервітут встановлюється у розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки і сплачується після спливу двох років після закінчення терміну сервітуту власнику земельної ділянки;

1.7. У разі, якщо встановлення сервітуту призвело до неможливості збору врожаю, його вартість підлягає відшкодуванню. Порядок визначення вартості врожаю визначається Кабінетом Міністрів України.

Пропонується встановити, що у разі, якщо, земельна ділянка почала використовуватися для військових потреб раніше дати встановлення земельного сервітуту, за час що вона використовувалася без оформлення сервітуту сплачується компенсація в розмірі плати за сервітут.

3. Пропонується звільнити орендаря (емфітевта) від обов’язку сплати орендної плати (плати за встановлення емфітевзиса) на строк дії земельного сервітуту та встановити, що несплата орендної плати за час дії сервітуту не є підставою для розірвання договору оренди (емфітевзиса) земельної ділянки.

4. Пропонується продовжити строк договорів оренди, емфітевзису земельних ділянок державної, комунальної власності в силу закону на термін встановлення сервітуту без прийняття рішення орендодавцем (власником земельної ділянки) та без внесення його сторонами змін до договору.

Прийняття законопроекту дозволить встановити порядок оформлення речових прав на земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення, які використовуються в період воєнного стану для розміщення фортифікаційних та військових інженернотехнічних споруд, а також визначити процедуру відшкодування власникам земельних ділянок збитків, завданих розміщенням фортифікаційних споруд до набрання чинності законом.