Про внесення змін до Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» офіційних об’єднань сільськогосподарських товаровиробників

Законопроектом передбачається:

1. Визначення офіційного об’єднання сільськогосподарських товаровиробників – як непідприємницького товариства, утвореного фізичними особами-підприємцями та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції в певному секторі, які добровільно об’єдналися на основі членства з метою надання рекомендацій, консультацій та інших дорадчих (в тому числі маркетингових) послуг, не пов’язаних з провадженням сільськогосподарського виробництва;

2. Набуття статусу офіційного можливе у разі утворення об’єднання з метою реалізації щонайменше однієї з цілей, визначених частиною першою нової статті 34 – розробка рекомендацій для виробництва, сприяння виведенню на ринок, проведення досліджень щодо методів сталого виробництва, покращення якості управління побічними продуктами та відходами виробництва, сприяння виробництва альтернативних джерел енергії та інше;

3. Обов’язкова вимога неприбутковості такого об’єднання та відповідності галузевим критеріям спроможності, визначених Мінагрополітики;

4. Наявність обов’язкових положень статуту такого об’єднання щодо правила набуття та позбавлення членства, сплати внесків, врахування прийнятих рекомендацій тощо.

Цей законопроект дозволить посилити галузеву спроможність сільськогосподарських товаровиробників, спростити доступ до якісних дорадчих послуг та покращити якість виробництва та способи збуту продукції.

Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 від 17 грудня 2013 року про спільну організацію ринків сільськогосподарських продуктів (далі – Регламент № 1308/2013) є одним з ключових нормативних актів ЄС, який встановлює правила спільної організації ринків. При цьому, елемент організацій виробників є одним з головних механізмів в цій системі.

Регламент № 1308/2013 передбачає, що організації виробників можуть відігравати важливу роль у забезпеченні діалогу між учасниками ланцюга постачання, а також у просуванні передового досвіду та прозорості ринку. Тому правила щодо визнання організацій слід гармонізувати, впорядкувати та розширити, щоб передбачити можливе визнання на запит відповідно до статутів, встановлених відповідно до цього Регламенту для певних секторів.

В Україні відсутнє правове регулювання організацій виробників в розумінні досягнення цілей, визначених статтею 152 Регламенту № 1308/2013 – як юридичних осіб, утворених виробниками сільськогосподарської продукції в певному секторі з метою дорадництва та інших функцій.