В Україні легальними є лише 2% від всіх 400 тисяч господарств України, що мають пасіки через зарегульованість. Про це заявила експерт напряму «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання Ірина Грузінська в інтерв’ю Agravery.com.
Нагадаємо, що Херсонщина має намір розвивати промислове виробництво меду.
Вона повідомила, що за офіційними даними Україна продає меду більше, аніж продукує: у 2017 році українські пасічники виробили 66,7 тисяч тонн солодкого продукту, на експорт пішло 68 тисяч тонн.
Експерт виділяє дві причини.
Як правило, селяни не хочуть реєструватись як підприємці, з метою уникнення податкового навантаження на них, а іноді через побоювання втратити права на соціальну допомогу, наприклад субсидію на оплату комунальних послуг. З іншої сторони найголовнішою проблемою для пасічників залишається законодавча невизначеність виходу на ринок та надмірна вартість регулювання, — коментує ситуацію Ірина Грузинська.
За її словами, загалом ринок регулює 44 нормативно-правових акти, які тим чи іншим чином вливають на реєстрацію пасіки.
За чинним законодавством, оформлення паспорту пасіки має коштувати до 60 гривень. Втім, вулики неодмінно має оглянути інспектор Держпродспоживслужби та провести клінічні дослідження. Тому, фактично за реєстрацію свого господарства, залежно від кількості вуликів, бджоляр має заплатити значно більшу суму, яка з розрахунку на сто вуликів може становити 4049 гривень, на тисячу вуликів — 35680 гривень", — розповідає експерт.