25 вересня 2017, 12:42, Земля

Чому Польща згортає вільний ринок землі?

У Польщі підходить до завершення дія закону, який обмежує продаж землі іноземним громадянам. Чому та як поляки закривають ринок перед іноземцями, розповів польський журналіст, політолог, кореспондент Національного банку Польщі в Україні, Міхал Козак в інтерв’ю «Народному блогеру».

За його словами, продовжити обмеження польський уряд не може через зобов'язання, взяті державою за вступу до ЄС. Тому і змушені були створити такі умови, які фактично закривають цей ринок перед іноземцями, юридично не обмежуючи можливість здійснення угоди.

«Чому було прийнято таке рішення? Ми добре пам'ятаємо, що трапилося з ринком нерухомості в Польщі, коли його відкрили для іноземців. Якщо у 2004-му, після вступу до ЄС, квадратний метр у Варшаві коштував 2000—2500 злотих, то буквально за 2—3 роки, використовуючи дешеві європейські кредити, іноземні спекулянти накрутили ціни у кілька разів — до 10000 злотих», — нагадав Козак.

За його словами, через це більшість звичайних поляків більше не могли купити собі житло.

Деякі змушені були взяти кредит на 40 років. Після кризи 2008 року ціни на нерухомість впали, але ті, хто встиг купити нерухомість на піку, так і залишилися на кредитному гачку на десятиліття!», — розповів політолог.

Він додав, що цей урок показав, що спекулятивний ринок — це не надто добре, а ситуація загрожувала й землі.

Уряд почав побоюватися, що сільського господарства в Польщі не залишиться взагалі. До вступу в ЄС Польща була одним із найбільших виробників цукру та цукрових буряків. Після відкриття ринку кооперативи з переробки цукрових буряків були викуплені німецьким бізнесом і вирізані на метал. Це призвело до того, що зараз цукрові буряки в Польщі взагалі не вирощуються — немає заводів з їхньої переробки. У свій час у магазинах взагалі не було польського цукру, зате був привізний німецький, за ціною в 2—2,5 вищою, ніж у Німеччині! А польські зарплати — утричі нижчі від німецьких», — зазначив Козак.

Польський журналіст розповів, що можна лише уявити ситуацію, яка могла статися в сільському господарстві.

Сюди заходить західноєвропейська компанія, у якої є можливість отримання доступного кредиту, і скуповує землю. Вона може нічого тут не вирощувати — тримати в бур'янах, їй усе одно це цікаво. А на польському ринку продаватиме те, що виростила у себе. Нам такий підхід відомий із досвіду з цукровими буряками. Чому б так само не зробити з польськими яблучними садами — просто вирізати їх і поставляти сюди яблука із західної Європи. А краще — відразу яблучний сік або джем. Уявіть собі можливості ціноутворення для такого монополіста, адже ціну можна було б призначати практично будь-яку», — наголосив політолог.

Він зазначив, що таким чином працює майже весь бізнес, і неважливо — європейський чи російський.

Українці платять подвійну-потрійну ціну за товари, які не виробляються локально. Досить згадати, що безліч заводів, зокрема в Дніпропетровській області, були викуплені росіянами і вирізані на метал, щоб звільнити ринок для своєї продукції. Але, на відміну від України, Польща зуміла швидко винести уроки з подібної «лібералізації» і зупинити цей процес. Були прийняті закони, якими земельний ринок закрили для іноземних покупців і зробили наголос на розвиток власного сільського господарства та переробної галузі. Іншими словами, було прийнято такий формат сільського господарства, який дає економічно розвиватися країні й забезпечувати зайнятість на селі», — підсумував Міхал Козак.

в