7 березня 2017, 08:04, Земля

Запропонований Мушаком закон приведе до скуповування землі за безцінь кількома «земельними олігархами»

Не можна приймати ініційований народним депутатом Олексієм Мушаком законопроект №5535 про обіг земель сільськогосподарського призначення, бо він містить ряд недоліків. Таку думку висловив засновник фундації «Аграрна наддержава» Андрій Гордійчук і вона оприлюднена у матеріалі на сайті «Дзеркало Тижня».

«Один із авторів Олексій Мушак (фракція БПП) запевняє, що цей документ «розкріпачить власників земельних паїв». Водночас аналіз законопроекту, здійснений нашими фахівцями, навпаки, викриває значні загрози від запропонованих норм», — сказано у матеріалі.

По-перше, сказано у матеріалі, дозволяється купівля земель іноземними громадянами.

Ціла низка європейських держав йшла шляхом обмежень щодо набуття права на с/ г землі іноземцями (Польща, Австрія, Угорщина, Болгарія, Данія, Хорватія тощо). У деяких державах продаж дозволено тільки громадянам ЄС (Литві, Латвії, Естонії, Чехії, Швейцарії)», — сказано там.

По-друге, законопроект також не сприяє формуванню справедливої ціни на землю.

А це означає, що може повторитися сценарій з приватизацією держпідприємств у 1990-х роках. Уже з 1 липня 2018 р. передбачається дозволити продаж усіх с/г земель у приватну власність, але купити їх зможуть до 2030 р лише вітчизняні фізичні та юридичні особи. З одного боку, начебто надано переваги українському бізнесу. Але оскільки на ринок буде викинуто відразу весь банк приватної землі, а доступ тих самих українських фізичних і юридичних осіб до фінансів залишиться практично закритим, це призведе до скуповування землі за безцінь кількома «земельними олігархами», — говорить засновник «Аграрна наддержава».

По-третє, також створюється простір для розробки і втілення у життя схем купівлі землі із залученням фізосіб.

Перебуваючи у скрутному становищі, люди погоджуватимуться на дешеві оборудки з фіктивним правом власності. А запропонований критерій встановлення мінімальної ціни на землю на рівні 20 річних середніх орендних плат по району (який, до того ж, обмежений у часі 1 січня 2020 р.) «умільцям» теж буде легко обійти. Законопроект також позбавляє громадян права отримувати землю у власність за набувальною давністю (зараз це передбачено ст. 119 ЗКУ)», — каже він.

По-четверте, занадто багато повноважень надається профільному центральному органу виконавчої влади в процедурі купівлі-продажу землі.

Передбачається, що через рік продавці — власники землі, банки та інші фінансові установи, яким землю надано у заставу, — мають передавати свої функції з продажу землі органу державної влади. Орган влади також може здавати землю, яка перебуває в процесі продажу, в оренду», — каже він.

Автор статті підкреслює, що дія мораторію на продаж землі фактично відображає всю складність земельних відносин в Україні.

І суспільству, і фахівцям потрібен «режим тиші» для того, аби спокійно розібратися в ситуації, сформувати і прийняти зважені рішення. Однак законопроекти щодо продажу землі з'являються щоразу, як чорти з табакерки. Більш того, група нардепів на чолі з усе тим же О.Мушаком уже й звернулася до Конституційного суду щодо скасування обмеження на продаж с/г земель. Виходить, що не враховано думки суспільства, а тепер ще й позиція парламенту може виявитися зайвою. Також резонансу набув оприлюднений проект Меморандуму із МВФ щодо виділення чергового траншу, серед умов якого є й прийняття закону про ринок землі вже до кінця березняцього року! Доводиться констатувати, що, попри відсутність реального діалогу влади з власним суспільством, «закриті» переговори із МВФ, по суті, уже проведено, різноманітні законопроекти на цю тему плодяться швидше, аніж завершується розробка концепції, і навіть є намір обійти Раду через КСУ. У цьому політичному калейдоскопі важко розгледіти підготовку якісної реформи, хоча необдумані рішення несуть серйозну загрозу національним інтересам», — констатує Андрій Гордійчук.

в