Скандал навколо Адміністрації судноплавства: чим це загрожує експорту

Навколо роботи Адміністрації судноплавства виник публічний конфлікт після заяв народної депутатки Анни Скороход щодо можливих порушень у морській галузі. Уряд розпочав дисциплінарне провадження щодо голови Адміністрації Сергія Гурського та тимчасово відсторонив його від виконання обов'язків. Сам факт провадження не означає встановлення вини — озвучені претензії мають бути перевірені. Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна.

Однією з найбільш резонансних тем стали заяви про нібито існування неофіційних платежів за місце судна в черзі на Дунай. Водночас учасники ринку наголошують, що Адміністрація судноплавства не має повноважень визначати черговість проходження суден через Сулінський канал.

Система передбачає, що українська АМПУ формує інформацію про суднозаходи на підставі підтверджень портів, операторів та агентів і передає її румунській стороні. Сам Сулінський канал перебуває під управлінням румунської адміністрації AFDJ. За даними АМПУ, доступна пропускна спроможність розподіляється між українським, румунським та молдовським напрямками у співвідношенні 40%, 40% та 20% відповідно.

Президент Асоціації портів України «Укрпорт» Дмитро Барінов заявив, що реальна проблема Дунайського напрямку полягає у недостатній пропускній спроможності Сулінського каналу, обмілінні Дунаю та роботі окремих служб, а не в підтвердженому існуванні «тіньових ставок».

Після погіршення безпекової ситуації у Чорному морі значна частина вантажів знову концентрується на Дунаї. Водночас фізичні можливості Сулінського каналу обмежені. За словами Барінова, канал може пропускати близько шести суден на добу, тоді як українські порти готові приймати до 16 суден. На швидкість проходження також впливають погода, гідрологічна ситуація, лоцманське забезпечення та робота прикордонних і митних служб.

Україна та Румунія працюють над збільшенням пропускної спроможності. Серед запланованих заходів — створення координаційного центру, збільшення кількості оглядових груп, розвиток проєкту PRIMUS для можливого нічного проходження суден та спільне навчання представників двох країн.

Частина претензій до Адміністрації стосується оформлення документів українських моряків. Представники професійних організацій визнають, що в системі є проблеми, але водночас говорять про цифровізацію процедур та зміни окремих механізмів. Зокрема, представники крюїнгової спільноти та Профспілки робітників морського транспорту України закликають не робити висновків про системну корупцію до завершення перевірок.

Водночас у галузі зазначають, що окремі процедури вже змінюються. Серед прикладів — спрощення отримання нового посвідчення моряка у разі втрати документа та запуск «ЧесноБоту» для повідомлень про корупційні ризики й порушення.

Проблеми навколо морської логістики виникають на тлі постійних атак РФ на українські порти та цивільне судноплавство. За даними уряду, від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або частково знищено 1173 об'єкти портової інфраструктури та 274 цивільні судна.

У таких умовах передбачуваність роботи портів і транспортних маршрутів безпосередньо впливає на експорт. Судновласники оцінюють не лише безпекову ситуацію, а й час очікування, страхування, роботу портової інфраструктури, документи та загальну вартість операцій.

Водночас нинішній конфлікт не змінює того, що озвучені звинувачення мають пройти офіційну перевірку. У Мінінфраструктури наголошують, що дисциплінарне провадження саме по собі не є висновком про вину.

На період перевірки виконувати обов'язки голови Адміністрації судноплавства призначили Сергія Максимова — до 23 жовтня 2026 року. У міністерстві заявляють, що необхідні процеси та рішення в Адміністрації продовжуються у штатному режимі.

Для українського експорту ключовим залишається питання, чи зможе морська галузь забезпечувати стабільну роботу портів і судноплавних маршрутів одночасно з перевіркою можливих порушень та подальшим реформуванням системи.

Як писав AgroPolit.com, Краснодарський край РФ оголосив надзвичайний стан через проблеми з експортом зерна. Також у Румунії тестують вирощування китайського фініка.